ЛІКУВАННЯ ПЕРЕДМЕНСТРУАЛЬНОГО СИНДРОМУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АДАПТОЛУ І СЕДАТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10202Ключові слова:
передменструальний синдром, адаптол, валеріана, півонія, персенАнотація
Мета дослідження – досягнути високої ефективності і доброї переносимості препарату при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики.
Матеріали та методи. Ми провели клінічні спостереження при застосуванні адаптолу для лікування ПМС у 20 жінок і седативних рослинних препаратів (настойки валеріани, півонії, персену) – у 12 жінок. Адаптол є похідним двох метильованих фрагментів сечовини і, будучи похідним природних метаболітів організму, має високий ступінь біологічної доступності, велику широту терапевтичної дії, не викликає кумулятивних властивостей. Йому притаманний увесь спектр психотропних впливів, характерних для «традиційних» транквілізаторів, водночас позбавлений основних побічних реакцій, властивих похідним бензодіазепіну. Широта терапевтичного ефекту адаптолу зумовлена вегетостабілізувальною, антиоксидантною, м’якою ноотропною, антигіпоксичною, помірною транквілізувальною дією. Широта поєднання дії цього препарату дозволяє нормалізувати багато функцій організму, а також відновлювати розумову і фізичну працездатність пацієнтів.
Результати дослідження та їх обговорення. Нами проведено спостереження за 32 жінками, у яких діагностовано ПМС. Тривалість ПМС коливалася від одного до п’яти років. Нервово-психічні розлади у всіх обстежених характеризувалися великим поліморфізмом скарг. У клінічній картині домінували вегетосудинні розлади: припливи жару, головний біль, підвищена втомлюваність, розлади сну, депресія; симптоми неврологічного характеру – дратівливість, плаксивість, емоційна лабільність, тривога, озлоблення. Всі ці клінічні прояви ПМС відмічалися в лютеїнову фазу ПМС.
Висновки. 1. Препарат «Адаптол» має високу ефективність і добру переносимість при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики. Його ефективність становить 91,89 %.
2. У пацієнтів із довготривалим передменструальним синдромом і відсутністю ефекту від використання різних методів його лікування необхідно провести 2-3 курси терапії з підвищенням дози адаптолу до 1,2 г на добу.
Посилання
Burchinskiy, S.G. (2012). Farmakoterapevticheskiye aspekty primeneniya preparata Adaptol. [Pharmacotherapeutic aspects of the use of the drug Adaptol]. Adaptol. 10 let klinicheskogo primeneniya: sbornik statey - Adaptol 10 years of clinical use: collection of articles. Kyiv [in Russian].
Ventskivskyi, B.M., Tatarchuk, T.F., Ventskivska, I.B., & Shevchuk, T.V. (2003). Suchasna tekhnolohiia kompleksnoho likuvannia khvorykh z peredmenstrualnym syndromom: informatsiіnyi lyst [Modern technology of complex treatment of patients with premenstrual syndrome: informational letter]. Kyiv [in Ukrainian].
Gilyazutdinov, I.A., & Gilyazutdinova, Z.Sh. (2006). Neyroendokrinnaya patologiya v ginekologii i akusherstve [Neuroendocrine pathology in gynecology and obstetrics]. Moscow [in Russian].
Gromov, L., & Dudko, Ye. (2012). “Tipichnyye” i “atipichnyye” trankvilizatory. Adaptol. 10 let klinicheskogo primeneniya: sbornik statey [“Typical” and “atypical” tranquilizers. Adaptol 10 years of clinical use: collection of articles]. Kyiv [in Russian].
Kettayl, V.M., & Arki, G.A. (2001). Patofiziologiya endokrinnoy sistemy [Pathophysiology of the endocrine system]. Saint-Petersburg; Moscow: Nevskiy dialekt – Izd-vo BINOM [in Russian].
Manukhin, I.B., Tumilovich, L.G., & Gevorkyan, M.A. (2001). Klinicheskiye lektsii po ginekologicheskoy endokrinologii [Clinical lectures on gynecological endocrinology]. Moscow: MIA [in Russian].
Martorano, Dzh., Morgan, A., & Frayyer, U. (1998). Predmenstrualnyy sindrom [Premenstrual syndrome]. Saint-Petersburg: Komplekt [in Russian].
Reshetova, T.V. (2012). Lecheniye psikhopatologicheskikh rasstroystv, soprovozhdayushchikh patologicheskiy klimaks i peredmenstrualnyy sindrom v obshchey vrachebnoy praktike. Adaptol. 10 let klinicheskogo primeneniya: sbornik statey [Treatment of psychopathological disorders accompanying pathological menopause and premenstrual syndrome in general practice. Adaptol 10 years of clinical use: collection of articles]. Kyiv [in Russian].
Svintsitskyi, A.S., & Lakotosh, V.P. (2012). Zastosuvannia Adaptolu v likuvanni peredmenstrualnoho syndromu [Application of Adaptol in the treatment of premenstrual syndrome]. Kyiv [in Ukrainian].
Smetnik, V.P., & Tumilovich, L.G. (2005). Neoperativnaya ginekologiya: rukovodstvo dlya vrachey [Neoperative gynecology: a guide for doctors]. Moscow: MIA [in Russian].
Tatarchuk, T.F., & Solskiy, Ya.P. (2003). Endokrinnaya ginekologiya (klinicheskiye ocherki) Chast 1. [Endocrine gynecology (clinical essays) Part 1.]. Kyiv [in Russian].
Tatarchuk, T.F., Ventskivska, I.B., & Mayron, I.S. (2005). Diahnostyka, profilaktyka ta likuvannia peredmenstrualnoho syndromu (metodychni rekomendatsii) [Diagnosis, prophylaxis and treatment of fore-strata syndrome (methodical recommendations)]. Kyiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
