ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ МАГНІЄВОГО ДЕФІЦИТУ У ВАГІТНИХ ІЗ ОБТЯЖЕНИМ ГІНЕКОЛОГІЧНИМ АНАМНЕЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10172Ключові слова:
магній, профілактика, лікування, прееклампсія, ускладненняАнотація
Мета дослідження – виокремлення пацієнток із клінічними ознаками дефіциту магнію серед вагітних із групи ризику розвитку прееклампсії і вивчення ефективності застосування в них препаратів магнію для профілактики прееклампсії.
Матеріали та методи. Нами здійснені обстеження і комплексна пероральна магнієва профілактика пізнього гестозу у 100 вагітних (I група) із групи ризику виникнення цього ускладнення вагітності. Результати порівнювали із даними спостереження за 50-ма вагітними (II група) з групи ризику виникнення прееклампсії, яким до профілактичного комплексу пероральні препарати магнію не додавали. Контрольну групу (КГ) склали 50 здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Наявність дефіциту магнію визначали за результатами вивчення даних опитування, зафіксованих у розробленій нами анкеті для дослідження дефіциту магнію у вагітних. Магнієву монопрофілактику прееклампсії здійснювали такими препаратами:
- Магнію оксид легкий 342 мг і магнію карбонат легкий 670 мг, що відповідає 365 мг іонів Mg++ – по 1 шипучій таблетці на добу переривчастими курсами – у 10–12; 22–26; 30–32 тижні вагітності.
- Мікрогранульований порошок магнію оксид, 535 мг, що відповідає 300 мг магнію і магнію оксиду легкого 403,0–435,2 мг, що відповідає іонам магнію 243 мг. Препарати призначали з 10 тижнів протягом усієї вагітності по 1 таблетці
1 раз на добу.
Результати дослідження та їх обговорення. Результати профілактичного застосування пероральних препаратів магнію показали високу ефективність, нешкідливість і гарну переносимість запропонованої терапії порівняно із загальноприйнятими підходами (протокол МОЗ). У групі вагітних, які використовували препарати магнію (I група), значно меншою була частота загрози переривання вагітності та плацентарної дисфункції. Ефективність профілактики прееклампсії становила 96,0 % у I групі і тільки 68,0 % у групі пацієнток, яким профілактика прееклампсії здійснювалась за протоколом (II група).
Висновки. Визначено, що пацієнтки із групи ризику розвитку прееклампсії потребують призначення препаратів магнію, корекції способу життя та харчування. Профілактичний прийом препаратів магнію пацієнтками з групи ризику розвитку прееклампсії є високоефективним, нешкідливим і гарно переноситься. Ефективність профілактики прееклампсії становить 96,0 %.
Посилання
Ventskovskiy, B.M., Zaporozhan, V.N., Senchuk, A.Ya., & Skachko, B.G. (2005). Gestozy. Rukovodstvo dlya vrachey [Gestosis. A guide for doctors]. Moscow: Meditsinskoye informatsionnoye agentstvo [in Russian].
Veropotvelyan, P.N., Veropotvelyan, Ye.P., Smorod-skaya, A.T., & Lazarenko, N.P. (2011). Sovremennyy vzglyad na problemu gestoza [Modern view on the problem of preeclampsia]. Meditsinskiye aspekty zdorovya zhenshchiny – Medical Aspects of Woman’s Health, 6 (46), 43-52 [in Russian].
Senchuk, A.Ya. (Ed.). (2018). Mahnii. Biolohichna rol i zastosuvannia v akusherstvi ta hinekolohii: navchalnyi posibnyk [Biological role and application in obstetrics and gynecology: textbook]. Kyiv: Vydavnytstvo “Feniks” [in Ukrainian].
Reznichenko, H.I., Bessarabov, Yu.M., Potebnia, V.Yu., & Kovalenko, K.I. (2015). Efektyvnist preparatu Biolektra Mahnezium Direkt pry likuvalno-profilaktychnykh zakhodakh u vahitnykh z preeklampsiieiu [Efficiency of Biolectra Magnesium Direct drug in treatment and prophylactic measures in pregnant women with preeclampsia]. Zdorovye zhenshchiny – Health of a Woman, 6 (102), 12-16 [in Russian].
Radzinskiy, V.Ye. (2011). Akusherskaya agressiya [Obstetric aggression]. Moscow: Izd-vo zhurnala Status Presens [in Russian].
Asemi, Z., Karamali, M., Jamilian, M., Foroozanfard, F., Bahmani, F., Heidarzadeh, Z., … & Esmaillzadeh, A. (2015). Magnesium supplementation affects metabolic status and pregnancy outcomes in gestational diabetes: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Am. J. Clin. Nutr., 102 (1), 222-229. DOI: https://doi.org/10.3945/ajcn.114.098616
Grоber, U., Schmidt, J., & Kisters, K. (2015). Magnesium in prevention and therapy. Nutrients, 7 (9), 8199-8226. DOI: https://doi.org/10.3390/nu7095388
Shechter, M., Saad, T., Shechter, A., Koren-Morag, N., Silver, B.B., & Matetzky, S. (2012). Comparison of magnesium status using X-ray dispersion analysis following magnesium oxid and magnesium citrate treatment of healthy subjects. Magnes. Res., 25 (1), 28-39.
Bullarbo, C. (2013). Magnesium supplementation to prevent high blood pressure in pregnancy: a randomised placebo control trial. Arch. Gynecol. Obstet., 288 (6), 1269-1274. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-013-2900-2
Nakaz MOZ Ukrainy vid 31. 12. 2004 r. № 676 “Pro zatverdzennia klinichnykh protokoliv z akusherskoi ta hinekolohichnoi dopomohy” [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated December 31, 2004 No. 676 “On Approval of Clinical Protocols on Obstetric and Gynecological Aid”]. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
