ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ПРООКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПЕРИТОНІТІ НА ТЛІ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ

Анотація

Вступ. Гострий перитоніт усе частіше призводить до розвитку тяжких післяопераційних ускладнень, збільшується відсоток летальних випадків. Цукровий діабет продовжує залишатися однією з актуальних проблем медицини, оскільки він є одним із найпоширеніших ендокринних захворювань зі стійкою тенденцією до зростання.

Мета дослідження – вивчити особливості прооксидантного статусу в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету порівняно тваринами з експериментальним гострим поширеним перитонітом.

Методи дослідження. У роботі використовували 56 білих щурів. Цукровий діабет моделювали шляхом внутрішньочеревного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси тіла щура, гострий поширений перитоніт – введення 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину досліджуваних тварин. Визначали показники прооксидантного статусу в сироватці крові 1-шу, 3-тю, 7-му доби від початку моделювання перитоніту.

Результати й обговорення. Було доведено, що при гострому перитоніті на тлі цукрового діабету більшою мірою зростали маркери вільнорадикального окиснення порівняно з групою тварин зі змодельованим гострим перитонітом. Відмічали статистично значиме підвищення таких прооксидантних показників, як ТБК-активні продукти, гідропероксиди ліпідів, окисна модифікація білків (р<0,05).

Висновки. У тварин з гострим поширеним перитонітом на тлі цукрового діабету суттєво активуються вільнорадикальні процеси окиснення, що підтверджено статистично значимо вищими рівнями ТБК-активних продуктів, гідро пероксидів ліпідів, окисної модифікації білків нейтрального та основного характеру порівняно з групою тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом. Виявлена інтенсифікація процесів окиснення вказує на значну активацію факторів агресії організму при гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету.