Взаємозалежність про- й антиоксидантного статусу і калікреїн-кінінової системи у тварин різного віку за умов ранньої та пізньої політравми

Анотація

Вступ. Останні десятиріччя характеризуються значним зростанням травматизму, особливо осіб молодого віку, який має різноманітні причини. Однією з патогенетичних ланок травматичної хвороби є порушення прооксидантно-антиоксидантної та калікреїн-кінінової систем. Дані про зміни показників пероксидного окиснення ліпідів антиоксидантного захисту – калікреїн-кінінової системи в  осіб різного віку і в різні періоди травматичної хвороби розрізнені та суперечливі.

Мета дослідження – встановити взаємозалежність між показниками про- й антиоксидантної систем та показниками загального і специфічного протеолізу в щурів різного віку при ранніх та пізніх проявах полі травми.

Методи дослідження. Політравму моделювали під тіопентал-натрієвим знеболюванням (60 мг/кг маси тіла тварин). В асептичних умовах у тварин зі стегнової вени викликали кровотечу (близько 20 % об’єму циркулюючої крові), 1 мл якої вводили в паранефральну клітковину для відтворення ендогенної інтоксикації. Далі з оперативного доступу щипцями Люера ламали ліву стегнову кістку, рану на стегні зашивали. Дослідження проводили на 1, 3, 24 годину та 14 добу після моделювання політравми. Активність супероксиддисмутази в сироватці крові визначали за методикою Чеварі, активність каталази в гомогенаті печінки та плазмі крові – за методикою М. А. Королюка і співавт., вміст церулоплазміну в сироватці крові – за методикою В. Г. Колба, В. С. Камишнікова, вміст ТБК-активних продуктів – за методикою Б. В. Гаврилова, а показники калікреїн-кінінової системи – за методикою К. М. Веремєєнко. Взаємозв’язок двох ознак при наявності нормального розподілу оцінювали за результатами кореляційного аналізу за Пірсоном (r).

Результати й обговорення. Проаналізувавши взаємозв’язок між показниками про- й антиоксидантної систем та показниками загального і специфічного протеолізу в ранні терміни травматичної хвороби у тварин 3-місячного віку, ми встановили наявність оберненої статистично значимої кореляції між рівнем калікреїну й активністю супероксиддисмутази (r=-0,69; р<0,05) на 1 годину після моделювання політравми. Про активацію неспецифічного протеолізу свідчила наявність прямих статистично значимих кореляційних зв’язків між протеолітичною активністю і рівнем малонового діальдегіду (r= 0,65; р<0,05) на 1 годину та між протеолітичною активністю і рівнем гідро пероксидів ліпідів на 3 годину травматичної хвороби (r= 0,67; р<0,05). Зменшення захисних механізмів системи антиоксидантного захисту підтверджувала значима обернена кореляція між протеолітичною активністю і рівнем каталази у крові тварин 3-місячного віку в ранні терміни політравми (r=-0,67; р<0,05). У статевозрілих 6-місячних щурів на 1 годину після моделювання політравми зафіксовано обернені статистично значимі кореляційні зв’язки між рівнями калікреїну, каталази в крові й церулоплазміну в сироватці крові (r=0,89 і r=0,72 відповідно; р<0,05). На 3 годину експерименту встановлено наявність обернених кореляційних зв’язків між рівнем прекалікреїну й активністю каталази в печінці (r=-0,80; р<0,05), що доводить зменшення захисних ресурсів системи антиоксидантного захисту на тлі активації калікреїн-кінінової системи.

Висновок. Виявлені кореляційні зв’язки підтверджують те, що зростання інтенсифікації процесів пер оксидного окиснення ліпідів, активація загального та специфічного протеолізу калікреїн-кінінової системи та зменшення адаптаційних ресурсів системи антиоксидантного захисту призводять до поглиблення ліпідного дисбалансу у тварин різних вікових груп з політравмою і навпаки, поглиблення порушень у ліпідному статусі спричиняє підвищення дисбалансу пероксидного окиснення ліпідів – антиоксидантного захисту – калікреїн-кінінової системи.