Фенольні сполуки листя Sorbus domestіca і Sorbus graeca

O. V. Krivoruchko

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i4.8305

Автор(и)

O. V. Krivoruchko Національний фармацевтичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i4.8305

Ключові слова:

горобина домашня (Sorbus domestіca), горобина грецька (Sorbus graeca), фенольні сполуки, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди.

Анотація

Вступ. Горобина домашня (Sorbus domestіca) та горобина грецька (Sorbus graeca) з родини розові (Rosaceae) культивуються в Україні в садах і парках. Їх хімічний склад досліджено недостатньо.

Мета дослідження – вивчити склад і вміст фенольних сполук листя горобини домашньої та горобини грецької.

Методи дослідження. Вміст фенольних сполук у листі горобини домашньої і горобини грецької визначали методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі фірми “Agilent Technologies”.

Результати й обговорення. У листі горобини домашньої ідентифіковано кислоту хлорогенову, рутин, кверцетин-3-О-глюкозид і кверцетин, у листі горобини грецької – кислоти хлорогенову та неохлорогенову, рутин і 4`-метоксикверцетин-3-О-софорозид. Вміст гідроксикоричних кислот у листі горобини домашньої становить 389 мг/100 г, у листі горобини грецької – 147 мг/100 г (у перерахунку на кислоту хлорогенову), вміст флавоноїдів у листі горобини домашньої – 1888 мг/100 г, у листі горобини грецької – 727 мг/100 г (у перерахунку на рутин).

Висновок. Методом високоефективної рідинної хроматографії досліджено склад і вміст фенольних сполук листя горобини домашньої та горобини грецької. Найбільш перспективним для подальшого фармакогностичного дослідження є листя горобини домашньої.

Біографія автора

O. V. Krivoruchko, Національний фармацевтичний університет

доцент кафедри фармакогнозії НФаУ, доктор фармацевтичних наук, доцент.

Адреса: О. В. Криворучко, кафедра фармакогнозії НФаУ, вул. Валентинівська, 4, 61168, м. Харків, Україна

Роб. тел.: (0572) 67-92-08, моб. тел.: (066) 214-99-51

Посилання

Kokhno, M.A., Trofymenko, N.M., & Parkhomenko, L.I. (2005). Dendroflora Ukrainy. Dorosli i kultyvovanidereva i kushchi [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms Part II. Directory]. Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].

Kryvoruchko, O.V. (2016). Farmakohnostychne doslidzhennia predstavnykiv rodyn rozovs ta derenovi yak dzerel oderzhannia likarskykh zasobiv [The pharmacognostic study of plants of Rosaceae and Cornaceae families as sources of herbal drugs]. Doctor’s Extended abstract. Kharkiv: Natsionalnyi farmatsevtychnyi unyversytet [in Ukrainian].

Majić, B, Šola I, Likić S, Cindrić, I.J., & Rusak, G. (2015). Characterisation of Sorbus domestica L. bark, fruits and seeds: Nutrient composition and antioxidant activity. Food Technol. Biotechnol., 53 (4), 463-471.

Dіuїewska, J., Slesak, I., & Kruk, J. (2013). Molecular analysis of Sorbus sp. from the Pieniny mts. and its relation to other Sorbus species. Acta Biol. Crac., 55 (1), 86-92.

Termentzi, A., Zervou, M., & Kokkalou, E. (2009). Isolation and structure elucidation of novel phenolic constituents from Sorbus domestica fruits. Food Chem., 116 (1), 371-381.

Kryvoruchko, O.V., Kononenko, A.V., & Andrushchenko, O.O. (2012). Aminokyslotnyi sklad lystia Sorbus aucuparia ta Sorbus domestіca [The study of amino acids from Sorbus aucuparia and Sorbus domestіca leaves]. Farmatsevt. chasop. – Pharmaceutical Journal, 4, 27-30 [in Ukrainian].

Samoilova, V.A., Kovalov, V.M., & Tovchyha, O.V. (2014). Fenolni spoluky lystia aronii [Phenolic compounds from Black chokeberry leaves]. Zb. nauk prats. spivrobit NMAPO imeni P.L. Shupyka – Collection of Scientific Works of Coworkers of NMAPGEby P.L. Shupyk, 23 (4), 380-385 [in Ukrainian].