АКТИВНІСТЬ ОКИСНЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ З АДРЕНАЛІНОВОЮ КАРДІОПАТІЄЮ НА ТЛІ ОТРУЄННЯ ХАРЧОВИМ БАРВНИКОМ АЗОРУБІНОМ

Г. П. Гаплик

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2026.i1.15948

Автор(и)

Г. П. Гаплик ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0009-0004-9690-8845

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2026.i1.15948

Ключові слова:

азорубін; адреналін; окиснювальний стрес; антиоксидантна система; білі щури.

Анотація

Вступ. Натепер, коли в країні щодня виникають стресові ситуації, що зумовлюють розвиток серцево-судинних захворювань, зустрічаються люди, які вживають продукти з великою кількістю харчових добавок, зокрема барвників, котрі приваблюють своїм насиченим кольором, що може спричиняти негативні реакції в організмі. Мета дослідження – установити активність прооксидантних процесів та антиоксидантної системи щурів з адреналіновою кардіопатією на тлі отруєння харчовим барвником азорубіном. Методи дослідження. В експерименті використано 78 білих щурів-самців. Барвник Е122 вводився інтрагастрально протягом 21 дня в дозі 100 мг/кг маси тіла. Адреналін вводили одноразово внутрішньом’язово в дозі 0,5 мг/кг. Евтаназію проводили з використанням тіопенталу натрію на 3-тю, 24-ту та 48-му годину після введення адреналіну на тлі отруєння азорубіном через 7-й, 14-й та 21-й день. У сироватці крові, серці та печінці визначали вміст продуктів ліпопероксидації та окиснювальної модифікації протеїнів, а також вміст церулоплазміну та каталазну активність. Результати й обговорення. Після ураження адреналіном в отруєних азорубіном щурів вміст ТБК- АП підвищувався в усіх досліджуваних органах і до кінця експерименту в сироватці крові в 7,7 раза перевищував норму і в 1,2 раза був вищим, ніж такий у щурів, отруєних тільки азорубіном. Аналогічне підвищення цього показника відмічалось у печінці та серці щурів. Після ураження тварин обома токсикантами спостерігалось значне підвищення вмісту 2,4-ДНФГ обох фракцій у сироватці крові, печінці та серці щурів. Ці показники прогресивно зростали з подовженням терміну дослідження. У сироватці крові вірогідно (р≤0,05) підвищувався вміст церулоплазміну та каталазна активність, на відміну від зниження останньої в печінці та серці уражених обома токсикантами щурів. Висновки. Отруєння щурів протягом 21 дня харчовим барвником азорубіном призводить до підвищення вмісту показників ліпопероксидації та окисної модифікації протеїнів, що ще більш вираженим стає після ураження щурів підвищеними дозами адреналіну. Зазначено підвищення вмісту церулоплазміну та каталазної активності в сироватці крові щурів після ураження адреналіном на тлі отруєння азорубіном. Протягом експерименту в печінці та серці уражених обома токсикантами щурів прогресивно знижувалась каталазна активність.

Посилання

John O. Warner (2024). Artificial food additives: hazardous to long-term health? Arch. Dis. Child, 109 (11), 882–885. DOI: 10.1136/archdischild-2023-326565.

Fekete, G., & Tsabouri, S. (2017). Common food colorants and allergic reactions in children: Myth or reality? Food Chem, 230, 578–588. DOI: 10.1016/j. foodchem.2017.03.043

Corcoran, A., & O’Connor J.J. (2013). Hypoxia- inducible factor signaling mechanisms in the central nervous system, Acta Physiol. (Oxf), 208 (4), 298–310. DOI: https://doi.org/10.1111/apha.12117

Denefil, O. V., Yaroshenko, T. Ya., Sveredyuk, Yu. A., & Charnosh, S. M. (2021). Oxidative mechanisms of the development of adrenaline myocardial damage in rats of different sexes, Medical and Clinical Chemistry, 23 (3),63–67. DOI: https://doi.org/10.11603/ mcch.2410-681X.2021.i3.12583

Gorodetskyi, O. T., & Regeda, M. S. (2019). The role of lipid peroxidation processes and the antioxidant system in the myocardium in the pathogenesis of adrenaline-induced myocardial damage, Medical and Clinical Chemistry, 21 (1), 38–42. DOI: https://doi.org/ 10.11603/mcch.2410-681X.2019.v0.i1.9997

Gross, D., & Tolba, R. (2015). Ethics in Animal- Based Research, Eur. Surg. Res, 55,(1–2), 43–57. DOI: 10.1159/000377721

Lynda, O. S., Fira, L. S., & Lykhatskiy, P. G. (2018). Use of dry extract from Hosta lanceolate leaves for correction of metabolic disorders in conditions of adrenaline damage to the myocardium, Medical and Clinical Chemistry, 20 (3), 5–12. DOI: https://doi.org/ 10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9455.

Lushchak, V. I., Bagniukova, T. V., & Luzhna, L. I. (2006). Indicators of oxidative stress. 2. Lipid peroxides, Ukr. biochem. Journal, 78 (5), 113–119.

Dubinina, E. E., & Pustygina, A. V. (2008). Oxidative modification of proteins, their role in pathological conditions, Ukr. biochem. Journal, 80 (6), 5–18.

Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine: a reference book / V. V. Vlizlo, R. S. Fedorchuk, I. B. Ratych and others; edited by V. V. Vlizlo. Lviv: SPOLOM, 2012. 746 p.

Galenova, T. I., Raksha, N. G., & Savchuk, O. M. (2016). Changes in the biochemical profile of the organism under conditions of carbon tetrachloride- induced liver damage in rats, ScienceRise:Biological Science, 2 (2),47–54.

Jannot, A. S., Agoritsas, T., & Gayet-Ageron, A. (2013). Citation bias favoring statistically significant studies was present in medical research, J. Clin. Epidemiol, 66 (3), 296–301. DOI: 10.1016/j.jclinepi.2012.09.015.

Ansari, F. A., & Mahmood, R. (2016). Sodium nitrite enhances generation of reactive oxygen species that decrease antioxidant power and inhibit plasma membrane redox system of human erythrocytes, Cell Biol Int, 40 (8), 887–94. DOI: https://doi.org/10.1002/cbin.10628

Braeckman, B. P., Smolders, A., Back, P., & De Henau, S. (2016). In Vivo Detection of Reactive Oxygen Species and Redox Status in Caenorhabditis elegans, Antioxid. Redox. Signal, 25 (10), 577–92. DOI: 10.1089/ ars.2016.6751.

Murdolo, G., Piroddi, M., Luchetti, F., Tortoioli, C., Canonico, B., Zerbinati, C., Galli, F., & Iuliano, L. (2013). Oxidative stress and lipid peroxidation by-products at the crossroad between adipose organ dysregulation and obesity-linked insulin resistance, Biochimie, 95 (3), 585–594. DOI: 10.1016/j.biochi.2012.12.014.

Buchko, P. I., & Marushchak, M. I. (2020). Pecu- liarities of oxidative modification of proteins under the combined action of food additives, Medical and Clinical Chemistry, 22 (4), 47–55. DOI: https://doi.org/10.11603/ mcch.2410-681X.2020.i4.11602

Tkachenko, A. S., & Hopkalov, V. G. (2014). The state of the prooxidant-antioxidant system in chronic experimental gastroenterocolitis, Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 1 (106), 194–198.

Lavryshin, Yu. Yu., Varkholak, I. S., Martyshuk, T. V., Guta, Z. A., Ivankiv, L. B., Paladiychuk, O. R., Murska, S. D., Guty, B. V., & Gufriy, D. F.(2016). Biological significance of the antioxidant defense system of the animal organism, Scientific Bulletin of the S. Z. Gzhytskyi LNUVMBT, 2 (66), 100–111.

Sushko, O. O., & Iskra, R. Ya. (2019). The effect of vanadium and chromium citrates on the state of the pro/antioxidant system in the pancreas of rats with alloxan diabetes mellitus, Medical and Clinical Chemistry, 21 (4), 20–25. DOI: https://doi.org/10.11603/ mcch.2410-681X.2019.v.i4.10534