ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В ПЕЧІНЦІ, НИРКАХ ТА ЛЕГЕНЯХ ЗА УМОВ ПОЛІТРАВМИ, УСКЛАДНЕНОЇ СПЛЕНЕКТОМІЄЮ

О. Г. Тис; І. Я. Демків

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2026.i1.15933

Автор(и)

О. Г. Тис ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0000-0001-8225-7798
І. Я. Демків ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0009-0001-0657-4131

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2026.i1.15933

Ключові слова:

політравма; спленектомія; лапаротомія; оксидативний стрес; печінка; нирки; легені; експеримент.

Анотація

Вступ. У сучасних умовах відмічають значне зростання рівня травматизму в Україні та світі. На тлі політравми, поєднаної з травмою черевної порожнини, у близько 40 % випадків виникає пошкодження селезінки. Натепер добре вивченими є віддалені наслідки спленектомії. Однак те, як впливає видалення селезінки на системні порушення за умов політравми, вивчено недостатньо. Мета дослідження – з’ясувати особливості розвитку оксидативного стресу в печінці, нирках та легенях за умов політравми, ускладненої спленектомією. Методи дослідження. Експерименти виконано на статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар. У контрольній групі 1 щурів уводили в наркоз. У контрольній групі 2 під наркозом моделювали лапаротомію. У дослідній групі 1 моделювали політравму. У дослідній групі 2 у щурів із політравмою додатково проводили спленектомію. Через 1, 7, 14 та 28 діб у 10 % екстракті гомогенату печінки, нирок та легень визначали каталазну активність і вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти. За їх співвідношенням розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ). Результати й обговорення. Лапаротомія в ранній посттравматичний період (протягом 1–7 діб посттравматичного) періоду в печінці і нирках супроводжується посиленням прооксидантних механізмів. У легенях лапаротомія не викликає істотного зниження величини АПІ. Моделювання політравми порівняно з контрольною групою 2 супроводжується суттєвим зниженням величини АПІ в печінці протягом усього терміну експерименту, в нирках – через 1, 7 та 14 діб, у легенях – через 1 та 7 діб посттравматичного періоду. У період пізніх проявів травматичної хвороби показник АПІ зростає відповідно з 28 та з 14 діб. Видалення селезінки на тлі модельованої політравми сприяє ще більшому зниженню величини АПІ, що було статистично вірогідним у печінці з 1 доби посттравматичного періоду, в нирках та легенях – із 7 доби. Спленектомія супроводжується більшими прооксидантними порушеннями в печінці, ніж у нирках та легенях. Ступінь зниження величини АПІ у печінці в ці терміни був суттєво більший, ніж у нирці та легенях. Висновок. Додаткова спленектомія на тлі політравми суттєво поглиблює системні порушення травматичної хвороби, зокрема поглиблює оксидативний стрес у внутрішніх органах.

Посилання

Lianskorunskyi, V. M., Burianov, O. A., Omelchenko, T. M., Miasnikov, D. V., Vakulych, M. V., & Dubrov, S. O. (2020). Analysis of treatment outcomes in trauma patients in polytrauma center. Pain, Anaesthesia & Intensive Care, (4), 55–62. DOI: https://doi.org/10.2528 4/2519-2078.4 (93).2020.220677 [in Ukrainian].

Polytrauma: The European Paradigm / Claudiu Stefan Turculea, Teodor Florin Georgescu, Florin Iordache, Dragoa Ene, Bogdan Gaepar, Mircea Beuran. Chirurgia. 2021. No.6 November-December; 116:664-668. DOI: doi. org/10.21614/chirurgia.116.6.664

Kharchenko, D. A., Ksonz, I. V., & Dubynskyi, M. V. (2013). Results of treatment of traumatic splenic injuries. Bulletin of problems biology and medicine, 2 (3), 240–243 [in Ukrainian].

İnal-Aslan, G., Ötgün, İ., Güney, L. H., & Hiçsönmez, A. (2017). Foreign body punctured the spleen: An incidental diagnosis. The Turkish journal of pediatrics, 59 (1), 97–99. DOI: https://doi.org/10.24953/ turkjped.2017.01.019.

Splenic injury from blunt trauma / Johannes Wiik Larsen, Kenneth Thorsen, Kjetil Søreide. BJS, Volume 110, Issue 9, September 2023, Pages 1035–1038 DOI: https://doi.org/10.1093/bjs/znad060

Shatz, D. V., de Moya, M., Brasel, K. J., Brown, C. V. R., Hartwell, J. L., Inaba, K., Ley, E. J., Moore, E. E., Peck, K. A., Rizzo, A. G., Rosen, N. G., Sperry, J. L., Weinberg, J. A., Moren, A. M., Coimbra, R., & Martin, M. J. (2023). Blunt splenic injury, Emergency Department to discharge: A Western Trauma Association critical decisions algorithm. The journal of trauma and acute care surgery, 94 (3), 448–454. DOI: https://doi.org/ 10.1097/TA.0000000000003829.

Tassopoulos, A., Wein, M., & Segura, A. (2017). Traumatic rupture of a giant congenital splenic cyst presenting as peritonitis. Radiology case reports, 12 (2), 401–404. DOI: https://doi.org/10.1016/j. radcr.2017.01.001.

Zamiatin, P. N., & Belous, M. M. (2021) Тypes of surgical interventions in sufficients with traumatic injuries to the spleen, depending on the nature of the injury. Deutscher Wissenschaftsherold. German science herald. (1), 11–14. DOI: https://doi.org/10.19221/202 113.

Waseem, M., & Bjerke, S. (2024). Splenic Injury (Archived). In StatPearls. StatPearls Publishing.

Gönültaş, F., Kutlutürk, K., Gok, A. F. K., Barut, B., Sahin, T. T., & Yilmaz, S. (2020). Analysis of risk factors of mortality in abdominal trauma. Turkish journal of trauma & emergency surgery, 26 (1), 43–49. DOI: https://doi.org/10.14744/tjtes.2019.12147.

Muneer, P. M. A., Chandra, N., & Haorah, J. (2015). Interactions of oxidative stress and neurovascular inflammation in the pathogenesis of traumatic brain injury. Molecular neurobiology, 51 (3), 966–979. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s12035-014-8752-3.

Izhytska, N. V., Sushko, Y. I., Hudyma, A. A., Pisklivets, T. I., Smahlii, Z. V., & Dzhavadova, N. (2024). Impact of cranioskeletal trauma on the development of endogenous intoxication syndrome in rats of different ages. Wiadomosci lekarskie, 77 (8), 1603–1610. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202408110.

Vlizlo, V. V. (Ed.). (2012). Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine. Lviv: Spolom. [in Ukrainian].

Horban, I. I. (2020). The effect of acute blood loss complicated by limb ischemia-reperfusion on the antioxidant-prooxidant balance of the liver and its correction by carbacetam. Achievements of Clinical and Experimental Medicine, (2), 93–100. DOI: https://doi.org/10.11603/1 811-2471.2020.v.i2.11320 [in Ukrainian].

Ryabushko, R., Boiarska, Z., & Kostenko, V. (2024). Combined effect of laparotomy and experimental post-traumatic stress disorder on the sources of superoxide anion radical in the rat heart. The Medical and Ecological Problems, 28 (2), 29–34. DOI: https://doi. org/10.31718/mep.2024.28.2.04 [in Ukrainian].

Kozlovska, M. G., Vasylenko, M. I., Gonchar, O. O., Rozova, K. V., & Portnychenko, A. G. (2025). Activation of mitochondrial cardioprotection mechanisms during ischemia-reperfusion of isolated rat hearts with insulin resistance. Physiological Journal, 71 (1), 71–78. DOI: https://doi.org/10.15407/fz71.01.071 [in Ukrainian].

Izhytska, N. V., Sushko, Y. I., Hudyma, A. A., Zachepa, O. A., Antonyshyn, I. V., & Denefil, O. V. (2024). The effect of cell therapy on the intensity of lipid peroxidation processes in the liver, kidneys and lungs of rats of different ages under conditions of experimental cranio-skeletal trauma. Wiadomosci lekarskie, 77 (11), 2127–2134. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek/197081.

Izhytska, N. V., Levchuk, R. D., Hudyma, A. A., & Zaiats, L. M. (2025). Features of disturbances in the antioxidant-prooxidant balance of the liver in conditions of mechanical trauma of various localizations, complicated by acute blood loss. Wiadomosci lekarskie, 78 (10), 1951–1958. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek/213602.

Trach, N. I., & Prokhorenko, O. O. (2023). Dynamics of lipid peroxidation processes and development of pulmonary edema following acute blood loss of varying severity and its mitigation. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy, 23 (3), 143–150. DOI: https://doi.org/ 10.31718/2077-1096.23.3.143 [in Ukrainian].

Denysiuk, Yu. A., & Hudyma A. A. (2023) Dynamics of the antioxidant-prooxidant balance of the kidney under conditions of acute blood loss of various degrees and its correction. Bukovinian Medical Herald, 27 (3), 87–92. DOI: https://doi.org/10.24061/2413- 0737.27.3.107.2023.15 [in Ukrainian].

Sushko, Y. I. (2025). The effect of cell therapy on the manifestations of oxidative stress in rats of different ages under conditions of cranio-skeletal trauma. Medical and Clinical Chemistry, (4), 38–47. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i4.15118 [in Ukrainian].

Chooklin, S. М., & Chuklin, S. S. (2020). Complications after splenectomy and their prophylaxis. Clinical surgery, 87 (7-8), 70–78. DOI: https://doi.org/10.26779/2 522-1396.2020.7-8.70 [in Ukrainian].

O’Neal, H. R., Jr, Niven, A. S., & Karam, G. H. (2016). Critical Illness in Patients With Asplenia. Chest, 150 (6), 1394–1402. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.chest.2016.03.044.

Gigliotti, J. C., & Okusa, M. D. (2014). The spleen: the forgotten organ in acute kidney injury of critical illness. Nephron. Clinical practice, 127 (1–4), 153–157. DOI: https://doi.org/10.1159/000363255.