СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ СЕЧОВОГО МІХУРА ТА ЗМІНИ ЇЇ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ПІСЛЯРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Автор(и)

  • М. С. Гнатюк ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • О. Б. Слабий ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • Б..І. Довгий ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • Л. В. Татарчук ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2025.i3.15687

Ключові слова:

сечовий міхур; м’язова оболонка; енергетичне забезпечення; резекція печінки.

Анотація

Вступ. Особливості енергозабезпечення м’язової оболонки сечового міхура за порушень гемодинаміки в системі ворітної печінкової вени досліджені недостатньо. Мета роботи – вивчити особливості енергетичного забезпечення м’язової оболонки сечового міхура в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Методи та матеріали. Морфологічними й біохімічними методами досліджена м’язова оболонка сечового міхура трьох груп свиней в’єтнамської породи: 1-ша група – 5 контрольних тварин, 2-га – 11 свиней із пострезекційною портальною гіпертензією, 3-тя – 6 тварин із поєднанням пострезекційної портальної гіпертензії з поліорганною недостатністю. Пострезекційну портальну гіпертензію моделювали резекцією лівої та правої бічних часток печінки. У м’язовій оболонці сечового міхура визначали вміст АТФ, АДФ, АМФ та відношення АТФ / АДФ. Морфометрично на мікропрепаратах м’язової оболонки визначали її товщину, відносний об’єм міоцитів, строми, стромально-міоцитарні відношення, ядерно-цитоплазматичні відношення в міоцитах, обсяг пошкоджених міоцитів. Проводився кореляційний аналіз між біохімічними та морфометричними показниками. Цифрові величини оброблялися статистично. Результати й обговорення. Встановлено, що резекція лівої та правої бокових часток печінки у свиней в’єтнамської породи призводила до виникнення пострезекційної портальної гіпертензії. При цьому в 35,3 % розвинулася поліорганна недостатність. В умовах змодельованої патології зменшувалася товщина м’язової оболонки сечового міхура, зростав відносний об’єм строми, стромально-міоцитарні відношення, обсяг пошкоджених міоцитів, зменшувалися концентрації АТФ. АДФ, АМФ, порушувалися відношення АТФ / АДФ та ядерно-цитоплазматичні відношення в міоцитах. Виявлені зміни домінували в разі поєднанні пострезекційної портальної гіпертензії з поліорганною недостатністю. Ступінь погіршання енергетичного забезпечення м’язової оболонки сечового міхура корелював із вираженістю морфологічних змін. Висновки. Видалення правої та лівої бокових часток печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, істотного погіршання енергозабезпечення м’язової оболонки сечового міхура, пошкоджень її структурних компонентів. Ступінь зниження енергетичного забезпечення м’язової оболонки сечового міхура переважав у разі поєднання пострезекційної портальної гіпертензії з поліорганною недостатністю й корелював із вираженістю структурних змін.

Посилання

Дзигал О. Ф. Формування полісиндромної недостатності у хворих на цироз печінки з портальною гіпертензією. Вісник наукових досліджень. 2017. № 2. С. 88–92.

McConnell M., Iwakiri Y. Biology of portal hypertension. Hepatol. Int. 2018. No. 12. Р. 11–23.

Зацаринний Р. А., Підопригора О. О. Концентрація лідокаїну в крові при внутрішньовенному та епідуральному введенні при обширних резекціях печінки. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Kовальчука. 2022. № 3. С. 20–26. DOI: https://doi.org/10.11603/2414- 4533/2022/3/13259

Волченко І. В. Особливості виконання обширних резекцій печінки з урахуванням профілактики післяопераційних ускладнень. І. В. Волченко, В. М. Ліхман, Д. І. Скорий, А. М. Шевченко. Харківська хірургічна школа. 2016. № 3 (78). С. 35–39.

Shenoy-Dhangie A. S, Pires Franko I., Ray L. J., et al. Imaging of urinary bladder and ureteral endometriosis with Emphasis on diagnosis and technique. Acad. Radiol. 2024. Vol. 31 (9). Р. 3659–3671. DOI: 10.1016/j.acra.2023.10.053

Гнатюк М. С. Морфометричні аспекти вивчення структур товстої кишки при резекції різних об’ємів печінки. М. С. Гнатюк, О. М. Процайло, Л. В. Татарчук, Н. Я. Монастирська. Moрфологія. 2018. № 1 (16). С. 58–61. DOI: https:/doi.org/10.26641/1997-9665.2018. 1.58-61

Варенюк І. М., Дзержинський М. Е. Методи цито-гістологічної діагностики : навчальний посібник. Kиїв : Iнтесервіс, 2019. 256 c.

Cohn W. E., Carter C. E. The separation of adenosine polyphosphates by ion exchange and paper chromatography. Amer. Chem. Soc. 1950. Vol. 2. P. 4273–4275.

Татарчук Л. В., Шульгай А. Г., Гнатюк М. С. Oсобливості енергозабезпечення м’язової оболонки клубової кишки при резекціях різних об’ємів печінки. Медична та клінічна хімія. 2018. № 20 (4). C. 11–16. DOI: 10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9782

Petrie A., Sabin C. Medical statisties at a Glance. 4th ed. New York : Wiley. 2019. 208 p.

Council of Europe. European convention for protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Strasbourg : Council of Europe. 1986. 52 p.

Запорожан В. М., Арєв М. Л. Біоетика і біобезпека. Київ : Здоров’я. 2013. 456 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-13

Як цитувати

Гнатюк, М. С., Слабий, О. Б., Довгий, Б., & Татарчук, Л. В. (2025). СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ СЕЧОВОГО МІХУРА ТА ЗМІНИ ЇЇ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ПІСЛЯРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ. Медична та клінічна хімія, (3), 15–20. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2025.i3.15687

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ