ОТРУЄННЯ БЛІДОЮ ПОГАНКОЮ: МЕХАНІЗМ ТОКСИЧНОСТІ ТА ПАТОГЕНЕЗ УРАЖЕННЯ: (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

I. P. Kuzmak

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2020.i4.11749

Автор(и)

I. P. Kuzmak ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.i4.11749

Ключові слова:

бліда поганка, отруєння грибами, гепатотоксичність, аматоксини, фалотоксини

Анотація

Вступ. Бліда поганка (Amanita phalloides) є одним із найнебезпечніших отруйних грибів. Її токсини належать до сильних отрут, які проявляють гепатонефротропну дію, а з огляду на відсутність специфічних антидотів до них, лікування отруєнь цим грибом залишається важливою проблемою. Токсини блідої поганки поділяють на три групи: фалотоксини, що уражають ендоплазматичну сітку, аматоксини, які діють повільніше, але майже у 20 разів отруйніші, ніж перші, та віротоксини. Аматоксини є основними токсинами Amanita phalloides та одними з найнебезпечніших природних токсинів, що викликають печінкову, ниркову, в цілому поліорганну, недостатність унаслідок пригнічення синтезу білка на рівні транскрипції всередині ентероцитів, гепатоцитів і проксимальних канальцевих клітин нирок. Після споживання Amanita phalloides аматоксини часто індукують масивний некроз клітин печінки з високим рівнем смертності, який сягає іноді 90 %.

Суттєвого значення в патогенезі аманіта-фалоїдинового ушкодження надають порушенню обміну білків унаслідок пригнічення РНК-полімерази ІІ клітин, прямій інгібуючій дії на активність уже синтезованих ензимів та непрямому впливу на ензимні системи через субстрати.

Іншим механізмом токсичності α-аманітину є утворення активних форм кисню, що призводить до ушкодження, пов’язаного з окиснювальним стресом. Пероксидне окиснення ліпідів може сприяти виникненню масивного некрозу і тяжкої гепатотоксичності.

У цій роботі наведено детальний огляд літератури щодо отруєння основними токсинами блідої поганки. У статті обговорюються питання стосовно біохімії аматоксинів, фалотоксинів та інших токсинів блідої поганки, механізмів токсичності, патогенезу отруєння цим грибом.

У даній роботі використано загальнонаукові методи дослідження, що включають експертно-аналітичний огляд наукових джерел, аналіз і синтез літературних даних.

Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про біохімію токсинів блідої поганки, механізми токсичності, патогенез отруєння цим грибом.

Висновок. Аналіз літературних джерел обґрунтовує актуальність дослідження механізмів токсичності та патогенезу ураження токсинами блідої поганки з метою виявлення метаболічних порушень, що необхідно для прогнозування тяжкості перебігу патологічного процесу, пошуку і розробки методів лікування аматоксин-фалоїдинових отруєнь.

Посилання

Barros, L., Ferreira, M., Queirós, B., Ferreira, F.R., & Baptista, P. (2007). Total phenols, ascorbic acid, β-carotene and lycopene in Portuguese wild edible mushrooms and their antioxidant activities. Food Chemistry, 103 (2), 413-419. DOI: 10.1016/j.foodchem. 2006.07.038

Tavassoli, M., Afshari, A., Arsene, A.L., Mégarbane, B., Dumanov, J., & Paoliello, at al. (2019). Toxicological profile of Amanita virosa - A narrative review. Toxicol Rep., 9 (6), 143-150. DOI: 10.1016/j.toxrep.2019.01.002.

Kumari, D., Reddy, M. S., & Upadhyay, R. C. (2011). Nutritional composition and antioxidant activities of 18 different wild Cantharellus mushrooms of Northwestern Himalayas. Food Science and Technology International, 17 (6), 557-567. DOI: 10.1177/ 1082013211427620ю

Elsayed, E.A., El Enshasy, H., Wadaan, M.A., & Aziz, R. (2014). Mushrooms: a potential natural source of anti-inflammatory compounds for medical applications. Mediators Inflamm., Mediators of Inflammation, 2014. DOI: 10.1155/2014/805841.

Nedashkivskyi, S.M. (2014). Otruiennia hrybamy: diahnostyka, patofiziolohiia, klinichni proiavy ta nevidkladna dopomoha. Suchasni pidkhody [Mushroom poisoning: diagnosis, pathophysiology, clinical manifestations and emergency care. Modern approaches]. Medytsyna nevidkladnykh staniv – Medicine of Emergencies, 2 (57), 95-101 [in Ukrainian].

Escudié, L., Francoz, C., Vinel, J.P., Moucari, R., Cournot, M., Paradis, V., et al. (2007). Amanita phalloides poisoning: reassessment of prognostic factors and indications for emergency liver transplantation. J. Hepatol., 46 (3), 466-473. DOI: 10.1016/j.jhep.2006.10.013.

Bonnet, S., & Basson, P.W. (2002). The toxicology of Amanita phalloides, Homeopathy, 91 (4), 249-254, DOI: 10.1054/homp.2002.0056.

Garcia, J., Costa, V.M., Carvalho, A., Baptista, P., de Pinho, P.G., de Lourdes Bastos, M., & Carvalho, F. (2015). Amanita phalloides poisoning: Mechanisms of toxicity and treatment. Food Chem. Toxicol., 86, 41-55. DOI: 10.1016/j.fct.2015.09.008.

Antoniuk, V.O. (2005). Vyvchennia vuhlevodnoi spetsyfichnosti hemolitychnoho lektynu blidoi pohanky (Amanita phalloides (Vaill. Fr.) Secr) [Study on carbohydrate specificity of hemolytic lectin from death-cap mushroom (Amanita phalloides (Vaill. Fr.) Secr)]. Biopolimery i klityna – Cell Biology Biopolym. Cell, 21 (4), 319-325. DOI: 10.7124/bc.0006F8.

Ferenc, T, Lukasiewicz, B., Ciećwierz, J., & Kowalczyk, E. (2009). Zatrucia muchomorem sromotnikowym (Amanita phalloides). Med. Pr., 60 (5), 415-426.

Deng, Y., & Qiu, L. (2019). Mushroom poisoning in children: A five-year review. Iran J. Pediatr., 29 (1), e65262. DOI: 10.5812/ijp.65262.

Wieland T. (1986) Molecular pathology of the Amanita peptides. In: Peptides of Poisonous Amanita Mushrooms. Springer Series in Molecular Biology. Springer, Berlin, Heidelberg. DOI: 10.1007/978-3-642-71295-1_8.

Vetter, J., & Vetter, Sz. (2014). Death cap poisoning and the animals. Literature review. Magyar Allatorvosok Lapja, 136 (12), 750-758. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/288240271_Death_cap_poisoning_and_the_animals_Literature_review.

Kaya, E., Yilmaz, I., Sinirlioglu, Z.A., Karahan, S., Bayram, R., Yaykasli, K. O., Colakoglu, S., Saritas, A., & Severoglu, Z. (2013). Amanitin and phallotoxin concentration in Amanita phalloides var. alba mushroom. Toxicon: Official Journal of the International Society on Toxinology, 76, 225-233. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/ j.toxicon.2013.10.008.

Govorushko, S., Rezaee, R., Dumanov, J., & Tsatsakis, A. (2019). Poisoning associated with the use of mushrooms: A review of the global pattern and main characteristics. Food and Chemical Toxicology: An International Journal published for the British Industrial Biological Research Association, 128, 267-279. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.fct.2019.04.016.

Shier, W.T. (2020). Handbook of toxinology CRC Press. Retrieved from: https://books.google.com.ua/books?id=ogn-DwAAQBAJ&hl=uk.

Lutsik-Kordovsky, M.D. Stasyk, T.V., & Stoika, R.S. (2001). Analysis of cytotoxicity of lectin and non-lectin proteins from Amanita mushrooms. Experimental Oncology, 23 (1), 43-45. Retrieved from: https://exp-oncology.com.ua/wp/wp-content/uploads/magazine/157.pdf?upload=

Nayak, A.P., Green, B.J., & Beezhold, D.H. (2013). Fungal hemolysins. Medical Mycology, 51 (1), 1-16. DOI: 10.3109/13693786.2012.698025.

Dadpour, B., Tajoddini, S., Rajabi, M., & Afshari, R. (2017). Mushroom poisoning in the northeast of Iran; a retrospective 6-year epidemiologic study. Emerg. (Tehran), 5 (1), e23. Epub 2017 Jan 10. PMID: 28286830; PMCID: PMC5325892.

Himmelmann, A., Mang, G., & Schnorf-Huber, S. (2001). Lethal ingestion of stored Amanita phalloides mushrooms. Swiss Medical Weekly, 131 (41-42), 616-617.

Karlson-Stiber, C., & Persson, H. (2003). Cytotoxic fungi-an overview. Toxicon: Official Journal of the International Society on Toxinology, 42( 4), 339-349. DOI: 10.1016/s0041-0101(03)00238-1.

Tang, S., Zhou, Q., He, Z., Luo, T, Zhang, P., & Cai, Q. et al (2016). Cyclopeptide toxins of lethal amanitas: compositions, distribution and phylogenetic implication Toxicon, 120, 78-88. DOI: 10.1016/j.toxicon.2016. 07.018 0041-0101.

Kuzmak, I.P., Klishch, IM., & Yaremchuk, O.Z. (2012). Dynamika pokaznykiv endohennoi intoksykatsii u shchuriv riznoho viku za umov hostroho otruiennia toksynamy blidoi pohanky [Dynamics of endogenous intoxication in rats of different ages under conditions of acute poisoning by toxins of the pale toadstool]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Biolohiia – Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Biology, 33, 154-157. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuu_2012_33_24.

Letschert, K., Faulstich, H., Keller, D., & Keppler, D. (2006). Molecular characterization and inhibition of Amanitin uptake into human hepatocytes, Toxicological Sciences, 91 (1), 140-149. DOI: 10.1093/toxsci/kfj141.

Kuzmak, I.P. (2018). Deiaki pokaznyky bilkovoho obminu v shchuriv, otruienykh blidoiu pohankoiu [Some indicators of protein metabolism in rats poisoned by Amanita phalloides]. Medychna ta klinichna khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 20 (4). DOI: 10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9825.

Zheleva, A. (2013). Phenoxyl radicals formation might contribute to severe toxicity of mushrooms toxin alpha-amanitin- an electron paramagnetic resonance study. TJS, 11, 33-38. Retrieved from: http://www.uni-sz.bg/tsj/vol11N1_2013/A.Jeleva.pdf.

Arima, Y., Nitta, M., Kuninaka, S., Zhang, D., Fujiwara, T., Taya, Y., Nakao, M., & Saya, H. (2005). Transcriptional blockade induces p53-dependent apoptosis associated with translocation of p53 to mitochondria. J. Biol. Chem., 280 (19), 19166-19176. DOI: 10.1074/jbc.M410691200.

West, P.L., Lindgren, J., & Horowitz, B.Z.. (2009). Amanita smithiana mushroom ingestion: a case of delayed renal failure and literature review. Journal of Medical Toxicology, 5 (1), 32-38. DOI: 10.1007/BF03160979.

Wei-Shun Yang, Chih-Hao Lin, Jenq-Wen Huang, & Cheng-Chung Fang. (2006). Acute renal failure caused by mushroom poisoning. Journal of the Formosan Medical Association, 105 (3), 263-267. DOI: 10.1016/S0929-6646(09)60317-X.

Diaz, J.H. (2018). Amatoxin-containing mushroom poisonings: Species, toxidromes, treatments, and outcomes. Wilderness Environ. Med., 29 (1), 111-118. DOI: 10.1016/j.wem.2017.10.002.

Horowitz, B.Z., & Moss, M.J. (2020). Amatoxin mushroom toxicity. In StatPearls. StatPearls Publishing. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK431052/?report=reader#_NBK431052_pubdet_