ПОРУШЕННЯ ВМІСТУ ВІДНОВЛЕНОГО ГЛУТАТІОНУ В ЛЕГЕНЯХ ЩУРІВ НА ТЛІ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ, УСКЛАДНЕНОЇ ІШЕМІЄЮ-РЕПЕРФУЗІЄЮ КІНЦІВКИ, ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ КАРБАЦЕТАМОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i3.11537Ключові слова:
гостра крововтрата, ішемія-реперфузія кінцівки, легені, відновлений глутатіон, карбацетамАнотація
Вступ. Легені належать до органів, які особливо чутливі до системних патогенних чинників, зумовлених гострою крововтратою та ішемічно-реперфузійним синдромом. В їх основі лежить активація процесів ліпопероксидації з виснаженням антиоксидантного захисту. Однак динаміку вмісту відновленого глутатіону (GSH) у легенях за умов гострої крововтрати, ішемії-реперфузії кінцівки та їх поєднання вивчено недостатньо, немає даних про коригувальний вплив карбацетаму.
Мета дослідження – зʼясувати особливості порушень вмісту відновленого глутатіону в легенях щурів у динаміці гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та ефективність їх корекції карбацетамом.
Методи дослідження. Дослідження проведено на 216-ти білих нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Усі експерименти виконано під тіопентал-натрієвим наркозом. У тварин моделювали ішемію-реперфузію кінцівки, гостру крововтрату і поєднували ці ушкодження. В окремій групі проводили корекцію виявлених порушень карбацетамом. Через 1 і 2 год, а також через 1, 7 та 14 діб у легенях піддослідних тварин визначали вміст GSH.
Результати й обговорення. За умов ішемії-реперфузії кінцівки вміст у легенях GSH через 1 год експерименту, порівняно з контролем, істотно зростав, що, очевидно, мало компенсаторний характер. У подальшому показник статистично вірогідно знижувався, проте до 14 год повторно підвищувався і досягав рівня контролю. При гострій крововтраті вміст GSH у всі терміни спостереження, порівняно з контролем, суттєво знижувався і ставав меншим порівняно з групою, в якій моделювали лише ішемію-реперфузію кінцівки. Після ускладнення гострої крововтрати ішемією-реперфузією кінцівки глутатіонова антипероксидазна система порушувалась ще більше, особливо через 7 і 14 діб експерименту. Застосування карбацетаму за умов ішемії-реперфузії кінцівки, гострої крововтрати та їх поєднання супроводжувалося вираженим позитивним ефектом, який полягав у зменшенні затрат GSH у нейтралізації прооксидантних чинників і ендотоксинів у легенях.
Висновки. Моделювання гострої крововтрати та її ускладнення ішемією-реперфузією кінцівки, порівняно з контролем, супроводжується зменшенням вмісту в легенях GSH з 1 год до 14 діб. Додаткова ішемія-реперфузія кінцівки через 7 і 14 діб призводить до статистично більшого зниження досліджуваного показника. Застосування за цих умов карбацетаму, порівняно з тваринами без корекції в легенях, через 7 і 14 діб супроводжується меншим виснаженням GSH.
Посилання
Marushchak, M.I., Savchuk, S.O., Hevko, U.P., & Oliynyk, O.V. (2017). Osoblyvosti antoksydantnoi systemy zakhystu u dynamitsi rozvytku hostroho respiratornoho dystres-syndromu ta pry riznykh metodakh korektsii u shchuriv [Peculiarities of antioxidant protection system in the dynamics of acute respiratory distress syndrome development and at different methods of its correction in rats]. Scientific Journal “ScienceRise: Medical Science”, 6 (14), 18-23 [in Ukrainian].
Rubenfeld, G.D., Caldwell, E., Peabody, E., Weaver, J., Martin, D.P., Neff, M., …, & Hudson, L.D. Incidence and outcomes of acute lung injury (2005). New Engl. J. Med., 353, 5, 1685-1693.
Shlaifer, A., Yitzhak, A., Baruch, E.N., Shina, A., Satanovsky, A., Shovali, A., …, & Glassberg, E. (2017). Point of injury tourniquet application during Operation Protective Edge-What do we learn? J. Trauma Acute Care Surg., 83, 2, 278-283. DOI: https://doi.org/10.1097/TA.0000000000001403
Hudyma, A.A., Kashchak, T.V., & Shepitko, K.V. (2019). Antyoksydantno-prooksydantnyi ta tsytokinovyi balans u piznii period kombinovanoi travmy v eksperymenti [Antioxidant-prooxidant and cytokine balance in the late period of combined trauma in the experiment]. Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, 1 (67), 42-47 [in Ukrainian].
Shatskyy, V. (2018). Vplyv arterialnoho dzhhuta i reperfuzii kintsivky na dynamiku aktyvnosti superoksyddysmutazy i katalazy u nyrtsi [Influence of arterial tourniquet and limb reperfusion on the dynamics of superoxide dismutase and catalase activity in the kidney]. Proceedings of the Сongress "XKHII Mizhnar. med. konhr. studentiv i molodykh vchenykh – XXII International Med. Congr. of Students and Young Scientists. (pp. 277–278). Ternopil: Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Horban, I.I., Hudyma, A.A., Maksymiv, R.V., & Dzhavadova, N.A. (2020). Peculiarities of impairments of absorptive-excretory and glycogen synthesis functions of the liver in the presence of acute blood loss complicated by limb ischemia-reperfusion and their correction by carbacetam. Journal of Education, Health and Sport, 10 (5), 301-314. DOI: https://doi.org/10.12775/JEHS.2020.10.05.032
Maksymiv, R.V., Hudyma, A.A., & Sydorenko, V.M. (2017). Dynamika balansu antyoksydantno-prooksydantnykh mekhanizmiv u vnutrishnikh orhanakh pid vplyvom arterialnoho dzhhuta i reperfuzii kintsivky [Dynamic of balance of antioxidant-prooxidant mechanism in internal organs Under the influence of blood harnesses and limb reperfusion]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L.Ya. Kovalchuka – Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk, 1, 37-44 [in Ukrainian].
Volotovska, N.V., Nhokwara, T.C., & Zhulkevych, I.V. (2019). Changes in the glutathione systems activity of internal organs in the first hours of experimental limb ischemia-reperfusion syndrome, combined with blood loss and mechanical injury. Zdobutky klinich. i eksperym. medytsyny – Achievements of Clinical and Experiment. Medicine, 1, 23-27.
Popova, T.N., Pashkov, A.N., & Semenikhina, A.V. (2008). Svobodnoradikalnyye protsessy v biosistemakh [Free radical processes in biosystems]. Voronezh [in Russian].
Shatskyi, V.V., & Hudyma, A.A. (2019). Significance of lipid peroxidation processes in renal excretory dysfunction in cases of acute blood loss complicated by limb ischemia-reperfusion and its correction. Journal of Education, Health and Sport, 9, 11, 293-306. DOI: https://doi.org/10.12775/JEHS.2019.09.11.027
Ellman, G.L. (1959). Tissue sulfhydryl groups. Arch. Biochem. Biophys, 82, 1, 70-77. DOI: https://doi.org/10.1016/0003-9861(59)90090-6
Zyblev, S.L., & Dundarov, Z.A. (2013). Sostoyaniye metabolizma pri eksperimentalnoy ostroy massivnoy krovopotere v zavisimosti ot provodimoy terapii [The state of metabolism in experimental acute massive blood loss, depending on the conducted therapy]. Novosti khirurgii – Surgery News, 21, 5, 3-10 [in Russian]. DOI: https://doi.org/10.18484/2305-0047.2013.5.3
