ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ АНТИОКСИДАНТНО-ПРООКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В ТКАНИНІ ЛЕГЕНЬ ЗА УМОВ ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ, ГІПОВОЛЕМІЧНОГО ШОКУ ТА РЕПЕРФУЗІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК В ЕКСПЕРИМЕНТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i1.11056Ключові слова:
реперфузія, експеримент, легені, пероксидне окиснення ліпідів, поєднана травма, масивна крововтратаАнотація
Вступ. У статті наведено результати експериментального дослідження, під час якого вивчали вплив реперфузії нижніх кінцівок на зміни показників антиоксидантно-прооксидантної системи у тканині легень при закритій травмі органів черевної порожнини та масивній зовнішній крововтраті. Вони показали, що реперфузія нижніх кінцівок у поєднанні з модельованими травмами викликає значну активацію системи пероксидного окиснення ліпідів протягом 7-ми днів посттравматичного періоду.
Мета дослідження – вивчити зміни антиоксидантно-прооксидантної системи у тканині легень на моделі поєднаної травми органів черевної порожнини, гіповолемічного шоку та реперфузії нижніх кінцівок.
Методи дослідження. Експеримент проведено на 80-ти нелінійних щурах-самцях масою 190–220 г. У дослідних групах було змодельовано реперфузію нижніх кінцівок у поєднанні із закритою травмою органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати та проаналізовано динаміку змін показників ТБК-активних продуктів і каталази. На основі цих даних розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс. Достовірність відмінностей між контрольною та дослідними групами оцінювали з використанням непараметричного критерію Манна – Уїтні.
Результати й обговорення. Результати аналізу змін системи пероксидного окиснення ліпідів у дослідних групах свідчать про те, що накладання кровоспинних джгутів на обидві нижні кінцівки піддослідних тварин викликало значну активацію цієї системи протягом 7-ми днів після моделювання травми. Поєднання закритої травми органів черевної порожнини з масивною крововтратою і реперфузією кінцівки призвело до виникнення тривалого оксидативного стресу, а зниження антиоксидантно-прооксидантного індексу – до виснаження антиоксидантних механізмів.
Висновок. Накладання кровоспинних джгутів на дві нижні кінцівки на 2 год викликає тривалу активацію системи ліпідної пероксидації, що підтверджується статистично достовірним (р<0,05) збільшенням вмісту ТБК-активних продуктів пероксидного окиснення ліпідів з максимумом через 3 доби.
Посилання
Kochanek, K.D., Murphy, S.L., Xu, J., & Tejada-Vera, B. (2016). Deaths: Final data for 2014. Natl. Vital. Stat. Rep., 65, 1-122.
Davis, J.S., Satahoo, S.S., Butler, F.K., Dermer, H., Naranjo, D., Julien, K., …, & Schulman, C.I. (2014). An analysis of prehospital deaths: Who can we save? J. Trauma Acute Care Surg., 77, 213-218. DOI: https://doi.org/10.1097/TA.0000000000000292
Cannon, J.W. (2018). Hemorrhagic shock. N. Engl. J. Med., 378 (4), 370-379. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1705649
Beaven, A., Briard, R., Ballard, M., & Parker, P. (2017). New effective tourniquets for potential use in the military environment: A serving soldier study. Military Medicine, 182 (7), 1929-1932. DOI: https://doi.org/10.7205/MILMED-D-16-00298
Televiak, A.T. (2018). Dynamika pokaznykiv perekysnoho okysnennia lipidiv ta antyoksydantnoho zakhystu v miazovii tkanyni zadnikh kintsivok shchuriv pry rozvytku ishemichno-reperfuziinoho syndromu [The dynamic of indicators of lipid peroxidation and antioxidant protection in muscle tissue of the hind limbs of the rats in development of the ischemic-reperfusion syndrome (experimental study)]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 3, 132-139 [in Ukrainian].
Sergeyevich, R.A., & Grigoryev, Ye.V. (2016). Poliorgannaya nedostatochnost pri tyazheloy sochetannoy travme: struktura i prognoz formirovaniya [Multiple organ failure in severe concomitant injury: structure and formation prognosis]. Meditsina v Kuzbase – Medicine in Kuzbass, 15, 1, 90-98 [in Russian].
Lenz, A., Franrlin, G.A., & Cheadle, W.G. (2007). Systemic inflametion after trauma. Injury, 38 (12), 1336-1345.
Fujishima, S. (2014). Pathophisiology and biomarkers of acute respiratory distress syndrome. Jornal of Intensive Care, 2 (1), 32-38. DOI: https://doi.org/10.1186/2052-0492-2-32
Ranieri, V.M., Rubenfeld, G.D., Thompson, B.T., Ferguson, N.D., Caldwell, E., Fan, E., …, Slutsky, A.S. (2012). Acute respiratory distress syndrome: the Berlin definition. JAMA, 307, 2526-2533.
Robinson, B.R.H., Cohen, M.J., Holcomb, J.B., Pritts, T.A., Gomaa, D., Fox, E.E., …, Bulger, E.M. (2018). Risk factors for the development of acute respiratory distress syndrome following hemorrhage. Shock, 50, 258-264. DOI: https://doi.org/10.1097/SHK.0000000000001073
Park, P., Cannon, J., Ye, W., Blackbourne, L., Holcomb, J., Beninati, W., & Napolitano, L. (2016). Incidence, risk factors, and mortality associated with acute respiratory distress syndrome in combat casualty care. J. Trauma Acute Care Surg., 81, 156. DOI: https://doi.org/10.1097/TA.0000000000001183
Killien, E.Y., Mills, B., Vavilala, M.S., Watson, R.S., OʼKeefe, G.E., & Rivara, F.P. (2019). Association between age and acute respiratory distress syndrome development and mortality following trauma. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 86 (5), 844-852. DOI: https://doi.org/10.1097/TA.0000000000002202
Stevens, J.P., Law, A., & Giannakoulis, J. (2018). Acute Respiratory Distress Syndrome. JAMA, 319 (7), 732. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2018.0483
Gentile, S., Kneubuehl, B.P., Barrera, V., Dobay, A., Thali, M.J., & Bolliger, S.A. (2019). Fracture energy threshold in parry injuries due to sharp and blunt force. Int. J. Legal Med., 133 (5), 1429-1435. DOI: https://doi.org/10.1007/s00414-019-02022-3
Zhao, G., Wu, W., Feng, Q.M., & Sun, J. (2017). Evaluation of the clinical effect of small-volume resuscitation on uncontrolled hemorrhagic shock in emergency. Ther. Clin Risk Manag., 13, 387-392. DOI: https://doi.org/10.2147/TCRM.S132950
Nagornaya, N.V., & Chetverik, N.A. (2010). Oksidativnyy stress: vliyaniye na organizm cheloveka, metody otsenki [Oxidative stress: effect on the human body, assessment methods]. Zdorovia dytyny – Сhild’s Health, 2. Retrieved from: http://www.mif-ua.com/archive/article/12762 [in Russian].
Korolyuk, M.A., Ivanova, L.I., Mayorova, I.G., & Tokarev, V.Ye. (1988). Metod opredeleniia aktivnosti katalazy [A method of determining catalase activity]. Laboratornoye delo – Laboratory Matter, 1, 16-19 [in Russian].
Del Rio, D., Stewart, A.J., & Pellegrini, N. (2005). A review of recent studies on malondialdehyde as toxic molecule and biological marker of oxidative stress. Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis., 15, 316-328. DOI: https://doi.org/10.1016/j.numecd.2005.05.003
Volotovska, N.V., Nhokwara, T.C., & Zhulkevych, I.V. (2019). Changes in the glutathione systems activity of internal organs in the first hours of experimental limb ischemia-reperfusion syndrome, combined with blood loss and mechanical injury. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 23-27.
