ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ КАТРАНУ СЕРЦЕЛИСТОГО ТА КАТРАНУ КОКТЕБЕЛЬСЬКОГО

O. Ya. Skynchuk; S. M. Marchyshyn; L. V. Slobodianiuk; M. M. Kohut

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2020.i4.11745

Автор(и)

O. Ya. Skynchuk ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
S. M. Marchyshyn ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
L. V. Slobodianiuk ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
M. M. Kohut ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.i4.11745

Ключові слова:

катран серцелистий, катран коктебельський, підземні органи, гідроксикоричні кислоти, високоефективна рідинна хроматографія

Анотація

Вступ. Рід Crambe L. (Катран) належить до родини хрестоцвіті (Brassicaceae) і налічує 44 види. У флорі України знаходиться 8 видів роду Crambe L., у степовій зоні росте 6. Наукова назва роду походить від грецького слова “krambos”, що означає “сухий”. У народній медицині катрани здавна застосовували як антибактеріальний, антивірусний, протицинготний, ранозагоювальний засіб. Катрани відомі в основному як пряно-овочева культура. Вегетативну частину рослини цінують у тваринництві як поживний корм для великої та дрібної худоби, а насіння катрану, що містить до 45 % жирної олії, слугує сировиною для отримання технічного масла, воску, різних паливно-мастильних матеріалів. Отже, рід Crambe L. є перспективним завдяки його харчовим, декоративним та лікарським властивостям тощо. Рослини Crambe належать до лікарських культур, хоча не входять до фармакопейних списків офіційної медицини. Рослини роду Катран вивчено мало. Тому актуальним є дослідження біологічно активних речовин двох видів роду Катран – катрану серцелистого (Crambe cordifolia Stev.) та катрану коктебельського (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), які зумовлюють його фармакологічну активність.

Мета дослідження – встановити наявність і визначити кількісний вміст гідроксикоричних кислот у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).

Методи дослідження. Вміст фенольних сполук визначали методом ВЕРХ.

Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського виявлено, ідентифіковано і встановлено кількісний вміст хлорогенової, кофейної, сирінгової, р-кумарової, транс-ферулової, синапової, транс-цинамової кислот. У коренеплодах катрану серцелистого, крім вищенаведених, ідентифіковано хінну кислоту. В сировині обох видів катрану не виявлено галової, гідроксифенілоцтової і транс-ферулової кислот. Домінувала в підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського хлорогенова кислота, вміст якої становив 421,6 і 278,4 мкг/г відповідно.

Висновки. Встановлено наявність і методом ВЕРХ-аналізу визначено кількісний вміст у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського індивідуальних гідроксикоричних кислот – хлорогенової, кофейної, р-кумарової, сирінгової, синапової, транс-цинамової, а в підземних органах катрану серцелистого – також хінної. З’ясовано, що у досліджуваній сировині обох видів катрану домінує хлорогенова кислота, вміст якої становить 421,6 і 278,4 мкг/г відповідно.

Посилання

Vergun, O.M., Rakhmetov, D.B., Shymanska, O.V., & Fishchenko, V.V. (2018). The accumulation of nutrients in under-ground parts of plants of the genus Crambe L. spp. Introduktiia rolyn – Introduction of Plants, 2, 3-11.

Zaverukha, B.V. (1986). Kvity dvanadtsiaty misiatsiv [Flowers of twelve months]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].

Branca. F., & Cartea, E. (2011). Brassica. Wild Crop Relatives: Genomic and Breeding Resources. Oilseeds. Kole, C. (Ed.). Heidelberg: Springer.

Kalista, M. (2017). Underutilized medicinal species of Crambe L. of the flora of Ukraine. Agrobiodiversity for Improving Nutrition, Health and Life Quality, 1, 216-220.

Toledo, M.Z., Teirxeira, R.N., & Ferrari, T.B. (2011). Physiological quality and enzymatic activity of crambe seeds after the accelerated aging test. Acta Scientia Rum. Agronomy, 33 (4), 687-694.

Wzilewski, W.T., Bariccatti, R.A., Martins, G.I., Secco, D., Rosa, H.A., Chaves, L.I. (2013). Study of the methyl crambe (Crambe abyssinica Hochst) and soybean biodiesel oxidative stability. Industrial Crops and Products, 43, 207-210.

Sumere, B.R. (2018). Combining pressurized liquids with ultrasound to improve the extraction of phenolic compounds from pomegranate peel (Punica granatum L.). Ultrasonics Sonochemistry, 48, 151-162.

Marchyshyn, S.M., Husak, L.V., & Berdei, T.S. (2016). Doslidzhennia kyslot hidroksykorychnykh travy chystetsiu Zibolda [Research of hydroxycinnamic acids of Japanese artichoke]. Med. ta klin. khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 18 (3), (68), 13-16 [in Ukrainian].