ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ КАТРАНУ СЕРЦЕЛИСТОГО ТА КАТРАНУ КОКТЕБЕЛЬСЬКОГО

Автор(и)

  • O. Ya. Skynchuk ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • S. M. Marchyshyn ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • L. V. Slobodianiuk ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
  • M. M. Kohut ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.i4.11745

Ключові слова:

катран серцелистий, катран коктебельський, підземні органи, гідроксикоричні кислоти, високоефективна рідинна хроматографія

Анотація

Вступ. Рід Crambe L. (Катран) належить до родини хрестоцвіті (Brassicaceae) і налічує 44 види. У флорі України знаходиться 8 видів роду Crambe L., у степовій зоні росте 6. Наукова назва роду походить від грецького слова “krambos”, що означає “сухий”. У народній медицині катрани здавна застосовували як антибактеріальний, антивірусний, протицинготний, ранозагоювальний засіб. Катрани відомі в основному як пряно-овочева культура. Вегетативну частину рослини цінують у тваринництві як поживний корм для великої та дрібної худоби, а насіння катрану, що містить до 45 % жирної олії, слугує сировиною для отримання технічного масла, воску, різних паливно-мастильних матеріалів. Отже, рід Crambe L. є перс­пективним завдяки його харчовим, декоративним та лікарським властивостям тощо. Рослини Crambe належать до лікарських культур, хоча не входять до фармакопейних списків офіційної медицини. Рослини роду Катран вивчено мало. Тому актуальним є дослідження біологічно активних речовин двох видів роду Катран – катрану серцелистого (Crambe cordifolia Stev.) та катрану коктебельського (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), які зумовлюють його фармакологічну активність.

Мета дослідження – встановити наявність і визначити кількісний вміст гідроксикоричних кислот у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).

Методи дослідження. Вміст фенольних сполук визначали методом ВЕРХ.

Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського виявлено, ідентифіковано і встановлено кількісний вміст хлорогенової, кофейної, сирінгової, р-кумарової, транс-ферулової, синапової, транс-цинамової кислот. У коренеплодах катрану серцелистого, крім вищенаведених, ідентифіковано хінну кислоту. В сировині обох видів катрану не виявлено галової, гідроксифенілоцтової і транс-ферулової кислот. Домінувала в підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського хлорогенова кислота, вміст якої становив 421,6 і 278,4 мкг/г відповідно.

Висновки. Встановлено наявність і методом ВЕРХ-аналізу визначено кількісний вміст у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського індивідуальних гідроксикоричних кислот – хлорогенової, кофейної, р-кумарової, сирінгової, синапової, транс-цинамової, а в підземних органах катрану серцелистого – також хінної. З’ясовано, що у досліджуваній сировині обох видів катрану домінує хлорогенова кислота, вміст якої становить 421,6 і 278,4 мкг/г відповідно.

Посилання

Vergun, O.M., Rakhmetov, D.B., Shymanska, O.V., & Fishchenko, V.V. (2018). The accumulation of nutrients in under-ground parts of plants of the genus Crambe L. spp. Introduktiia rolyn – Introduction of Plants, 2, 3-11.

Zaverukha, B.V. (1986). Kvity dvanadtsiaty misiatsiv [Flowers of twelve months]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].

Branca. F., & Cartea, E. (2011). Brassica. Wild Crop Relatives: Genomic and Breeding Resources. Oilseeds. Kole, C. (Ed.). Heidelberg: Springer.

Kalista, M. (2017). Underutilized medicinal species of Crambe L. of the flora of Ukraine. Agrobiodiversity for Improving Nutrition, Health and Life Quality, 1, 216-220.

Toledo, M.Z., Teirxeira, R.N., & Ferrari, T.B. (2011). Physiological quality and enzymatic activity of crambe seeds after the accelerated aging test. Acta Scientia Rum. Agronomy, 33 (4), 687-694.

Wzilewski, W.T., Bariccatti, R.A., Martins, G.I., Secco, D., Rosa, H.A., Chaves, L.I. (2013). Study of the methyl crambe (Crambe abyssinica Hochst) and soybean biodiesel oxidative stability. Industrial Crops and Products, 43, 207-210.

Sumere, B.R. (2018). Combining pressurized liquids with ultrasound to improve the extraction of phenolic compounds from pomegranate peel (Punica granatum L.). Ultrasonics Sonochemistry, 48, 151-162.

Marchyshyn, S.M., Husak, L.V., & Berdei, T.S. (2016). Doslidzhennia kyslot hidroksykorychnykh travy chystetsiu Zibolda [Research of hydroxycinnamic acids of Japanese artichoke]. Med. ta klin. khimiia – Medical and Clinical Chemistry, 18 (3), (68), 13-16 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-12

Як цитувати

Skynchuk, O. Y., Marchyshyn, S. M., Slobodianiuk, L. V., & Kohut, M. M. (2021). ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ КАТРАНУ СЕРЦЕЛИСТОГО ТА КАТРАНУ КОКТЕБЕЛЬСЬКОГО. Медична та клінічна хімія, (4), 91–95. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.i4.11745

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ