НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ  ГЕПАТОТОКСИЧНИЙ ЕФЕКТ ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ

Ya. Yu. Haponenko; N. Ya. Letniak; M. M. Korda

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i4.10824

Автор(и)

Ya. Yu. Haponenko ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
N. Ya. Letniak ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ
M. M. Korda ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i4.10824

Ключові слова:

наночастинки оксиду цинку, гербіцид гліфосат, гепатотоксичність

Анотація

Вступ. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Завдяки унікальним властивостям наночастинки оксиду цинку широко використовують у промисловості та медицині. Однак при повсякденному зростанні темпів застосування наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Здатність наночастинок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками.

Мета дослідження – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату.

Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14-ти днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Для проведення експерименту тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна (інтактні щури); 2-га – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку; 3-тя – щури, уражені гербіцидом гліфосатом; 4-та – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку разом із гліфосатом. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці крові визначали активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, вміст загального протеїну та сечовини.

Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку достовірно підвищувалася лише активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до виражених змін усіх досліджуваних показників. Максимальні їх зміни зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки та гліфосат. У цьому випадку активність амінотрансфераз і лужної фосфатази змінювалася достовірно порівняно з аналогічними показниками у групі щурів, яким вводили тільки гербіцид.

Висновок. Наночастинки оксиду цинку здатні посилювати гепатотоксичний ефект гліфосату.

Посилання

Lakhtin, V.M., Afanasev, S.S., & Lakhtin, M.V. (2008). Nanotekhnologii i perspektivy ikh ispolzovaniya v meditsine i biotekhnologii [Nanotechnology and the prospects for their use in medicine and biotechnology]. Vestn. RAMN – Bulletin of the RAMS, 4, 50-55 [in Russian].

Mykytiuk, M.V. (2011). Nanochastynky ta perspektyvy yikh zastosuvannia v biolohii i medytsyni [Nanoparticles and prospects for their application in biology and medicine]. Problemy ekolohii ta medytsyny – Problems of Ecology and Medicine, 5-6, 41–49 [in Ukrainian].

Trakhtenberh, I.M., & Dmytrukha, N.M. (2013). Nanochastynky metaliv, metody otrymannia, sfery zastosuvannia, fizyko-khimichni ta toksychni vlastyvosti [Metal nanoparticles, production methods, applications, physicochemical and toxic properties]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi – Ukrainian Journal on Problems of Occupational Medicine, 4 (37), 62-74 [in Ukrainian].

Heera, P. (2015). Nanoparticle characterization and application: an overview. Int. J. Curr. Microbiol. App., 4 (8), 379-386.

Jiang, J., & Cai, J. (2018). The advancing of zinc oxide nanoparticles for biomedical applications. Bioinorganic Chemistry and Applications. Article ID 1062562, 18 pageshttps://doi.org/10.1155/2018/1062562. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/1062562

Leonenko, N.S., Demetska, O.V., & Leonenko, O.B. ( 2016). Osoblyvosti fizyko–khimichnykh vlastyvostei ta toksychnoi dii nanomaterialiv – do problemy otsinky yikhnoho nebezpechnoho vplyvu na zhyvi orhanizmy (ohliad literatury) [Features of physicochemical properties and toxic action of nanomaterials – to the problem of estimation of their dangerous impact on living organisms (literature review)]. Suchasni problemy toksykolohii, kharchovoi ta khimichnoi bezpeky – Modern Problems of Toxicology, Food and Chemical Safety 1, 64-77 [in Ukrainian].

Chekman, I.S., Ulberh, Z.R., Rudenko, A.D., Marushko, Yu.V., Hruzina, T.H., Reznichenko, L.S., Dybkova, S.M., & Hrebelnyk A.I. (2013). Tsynk i nanotsynk: vlastyvosti, zastosuvannia u klinichnii praktytsi [Zinc and nano zinc: properties, application in clinical practice]. Ukr. med. Chasopys – Ukrainian Medical Herald, 2 (94, III/IV, 42-47 [in Ukrainian].

Wang, B., Feng, W., & Wang, M. (2008). Acute toxicological impact of nano- and submicroscaled zinc oxide powder on healthy adult mice. Journal of Nanoparticle Research, 10 (2), 263–276. DOI: https://doi.org/10.1007/s11051-007-9245-3

Jones, N., Ray, B., & Ranjit, K.T. (2008). Antibacterial activity of ZnO nanoparticle suspensions on a broad spectrum of microorganisms. FEMS Microbiol. Lett., 279 (1), 71-76. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1574-6968.2007.01012.x

Silva, E. Da., Kembouchea, Y., Tegnera, U., Baunb, A., & Keld, A. (2019). Jensen Interaction of biologically relevant proteins with ZnO nanomaterials: Aconfounding factor for in vitro toxicity endpoints. Toxicology in Vitro, 56, 41-51. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tiv.2018.12.016

Howaida, N., Atti, H., Shalaby, M., & Arafah, M. (2013). Oral exposure to zinc oxide nanoparticles induced oxidative damage, inflammation and genotoxicity in rat’s lung. Life Science Journal, 10 (1), 1969-1979.