НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ ГЕПАТОТОКСИЧНИЙ ЕФЕКТ ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i4.10824Ключові слова:
наночастинки оксиду цинку, гербіцид гліфосат, гепатотоксичністьАнотація
Вступ. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Завдяки унікальним властивостям наночастинки оксиду цинку широко використовують у промисловості та медицині. Однак при повсякденному зростанні темпів застосування наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Здатність наночастинок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками.
Мета дослідження – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату.
Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14-ти днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Для проведення експерименту тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна (інтактні щури); 2-га – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку; 3-тя – щури, уражені гербіцидом гліфосатом; 4-та – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку разом із гліфосатом. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці крові визначали активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, вміст загального протеїну та сечовини.
Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку достовірно підвищувалася лише активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до виражених змін усіх досліджуваних показників. Максимальні їх зміни зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки та гліфосат. У цьому випадку активність амінотрансфераз і лужної фосфатази змінювалася достовірно порівняно з аналогічними показниками у групі щурів, яким вводили тільки гербіцид.
Висновок. Наночастинки оксиду цинку здатні посилювати гепатотоксичний ефект гліфосату.
Посилання
Lakhtin, V.M., Afanasev, S.S., & Lakhtin, M.V. (2008). Nanotekhnologii i perspektivy ikh ispolzovaniya v meditsine i biotekhnologii [Nanotechnology and the prospects for their use in medicine and biotechnology]. Vestn. RAMN – Bulletin of the RAMS, 4, 50-55 [in Russian].
Mykytiuk, M.V. (2011). Nanochastynky ta perspektyvy yikh zastosuvannia v biolohii i medytsyni [Nanoparticles and prospects for their application in biology and medicine]. Problemy ekolohii ta medytsyny – Problems of Ecology and Medicine, 5-6, 41–49 [in Ukrainian].
Trakhtenberh, I.M., & Dmytrukha, N.M. (2013). Nanochastynky metaliv, metody otrymannia, sfery zastosuvannia, fizyko-khimichni ta toksychni vlastyvosti [Metal nanoparticles, production methods, applications, physicochemical and toxic properties]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi – Ukrainian Journal on Problems of Occupational Medicine, 4 (37), 62-74 [in Ukrainian].
Heera, P. (2015). Nanoparticle characterization and application: an overview. Int. J. Curr. Microbiol. App., 4 (8), 379-386.
Jiang, J., & Cai, J. (2018). The advancing of zinc oxide nanoparticles for biomedical applications. Bioinorganic Chemistry and Applications. Article ID 1062562, 18 pageshttps://doi.org/10.1155/2018/1062562. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/1062562
Leonenko, N.S., Demetska, O.V., & Leonenko, O.B. ( 2016). Osoblyvosti fizyko–khimichnykh vlastyvostei ta toksychnoi dii nanomaterialiv – do problemy otsinky yikhnoho nebezpechnoho vplyvu na zhyvi orhanizmy (ohliad literatury) [Features of physicochemical properties and toxic action of nanomaterials – to the problem of estimation of their dangerous impact on living organisms (literature review)]. Suchasni problemy toksykolohii, kharchovoi ta khimichnoi bezpeky – Modern Problems of Toxicology, Food and Chemical Safety 1, 64-77 [in Ukrainian].
Chekman, I.S., Ulberh, Z.R., Rudenko, A.D., Marushko, Yu.V., Hruzina, T.H., Reznichenko, L.S., Dybkova, S.M., & Hrebelnyk A.I. (2013). Tsynk i nanotsynk: vlastyvosti, zastosuvannia u klinichnii praktytsi [Zinc and nano zinc: properties, application in clinical practice]. Ukr. med. Chasopys – Ukrainian Medical Herald, 2 (94, III/IV, 42-47 [in Ukrainian].
Wang, B., Feng, W., & Wang, M. (2008). Acute toxicological impact of nano- and submicroscaled zinc oxide powder on healthy adult mice. Journal of Nanoparticle Research, 10 (2), 263–276. DOI: https://doi.org/10.1007/s11051-007-9245-3
Jones, N., Ray, B., & Ranjit, K.T. (2008). Antibacterial activity of ZnO nanoparticle suspensions on a broad spectrum of microorganisms. FEMS Microbiol. Lett., 279 (1), 71-76. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1574-6968.2007.01012.x
Silva, E. Da., Kembouchea, Y., Tegnera, U., Baunb, A., & Keld, A. (2019). Jensen Interaction of biologically relevant proteins with ZnO nanomaterials: Aconfounding factor for in vitro toxicity endpoints. Toxicology in Vitro, 56, 41-51. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tiv.2018.12.016
Howaida, N., Atti, H., Shalaby, M., & Arafah, M. (2013). Oral exposure to zinc oxide nanoparticles induced oxidative damage, inflammation and genotoxicity in rat’s lung. Life Science Journal, 10 (1), 1969-1979.
