ЕФЕКТИВНІСТЬ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ІЗ НОРМОБІОЦЕНОЗОМ І ДИСБІОЗОМ КИШЕЧНИКА

L. V. Khimion, O. S. Busyhina, L. V. Produsevych

Анотація


Ішемічна хвороба серця (ІХС) є основною причиною кардіоваскулярної смертності в Україні, показники якої не знижуються.

Мета дослідження – вивчити ефективність стандартної патогенетичної терапії пацієнтів з ішемічною хворобою серця із нормобіоценозом (НБ) і дисбіозом (ДБ) кишечника.

Матеріали іа методи. Обстежено 68 хворих у віці від 50 до 65 років, серед яких 20 % жінок. Пацієнти з ІХС із постінфарктним кардіосклерозом, хронічною серцевою недостатністю (ХСН) II функціонального класу (ФК) (NYHA) і дисбіозом кишечника І і ІІ ступенів (n=45) і хворі, яких зіставили за статтю, віком, ФК ХСН (n=23) із нормобіоценозом кишечника отримували стандартне лікування хронічної ІХС. Тривалість спостереження становила 8 тижнів.

Результати досліджень та їх обговорення. Установлено позитивний вплив стандартної терапії на клінічний перебіг захворювання, ліпідний обмін і пероксидне окиснення ліпідів, показники імунного запалення, системної запальної відповіді й антиоксидантного захисту в обох групах пацієнтів. Виявлено, що наявність дисбіозу кишечника І і ІІ ступенів асоціюється з меншим ступенем позитивної динаміки більшості зазначених параметрів.

Висновки. Стандартна терапія хворих на ІХС із нормобіоценозом і дисбіозом кишечника І і ІІ ступенів супроводжується позитивним впливом на клінічний перебіг захворювання у формі зменшення кількості нападів стенокардії на тиждень, збільшення дистанції тесту з 6-хвилинною ходьбою і поліпшення психологічного статусу.


Ключові слова


ішемічна хвороба серця; нормобіоценоз кишечника; дисбіоз кишечника; динаміка; показники клінічного та лабораторного статусу.

Повний текст:

ТУТ

Посилання


Boytsov, S.A. (2013). Mekhanizmy snizheniya smertnosti ot ishemicheskoy bolezni serdtsa v raznykh stranakh mira [Mechanisms for reducing mortality from ischemic heart disease in different countries of the world]. Profilakticheskaya meditsina – Preventive Medicine, 5, 9-19 [in Russian].

Lupanov, V.P. (2013). Vtorichnaya medikamentoznaya profilaktika ishemicheskoy bolezni serdtsa i infarkta miokarda [Secondary pharmacological prophylaxis of coronary heart disease and myocardial infarction]. Meditsinskiy sovet – Medical Advice, 3, 86-91 [in Russian].

Kharchenko, N.V. (2015). Disbakterioz: bolezn ili simptomokompleks? [Disbacteriosis: disease or symptom complex?]. Ínfo-medíya «Zdorovia Ukrainy» medychnyi portal. 27.03 [in Russian].

Shilov, A.M., Petrukhina, N.B., Zorina, O.A., & Mariyanovskiy, A.A. (2014).

Disbioz pishchevaritelnogo trakta kak faktor riska v serdechno-sosudistom kontinuume: patofiziologiya i lecheniye [Dysbiosis of the digestive tract as a risk factor in the cardiovascular continuum: pathophysiology and treatment]. Lektsii dlya vrachey Kardiologiya i angiologiya. Effektivnaya farmakoterapiya – Lectures for doctors. Cardiology and Angiology. Effective Pharmacotherapy, 3, 44-52 [in Russian].

Kharchenko, N.V., Chernenko, V.V., Yankovskiy, D.S., Dyment, H.S. (2003). Rol kyshechnoy mikroflory v razvitii khronicheskikh zabolevaniy zheludochno-kishechnogo trakta [The role of the intestinal microflora in the development of chronic diseases of the gastrointestinal tract]. Zhurnal praktychnoho líkarya – Journal of Practical Doctor, 4, 20-27 [in Russian].

Lniavina, V.M. (2008). Izmeneniya lipidnogo obmena u bolnykh ishemicheskoy boleznyu serdtsa, assotsyyrovannoy s dysbiozom kyshechnika; metabolicheskiye éffekty probiotikov [Changes in lipid metabolism of patients with ischemic heart disease, associated with intestinal dysbiosis; metabolic effects of probiotics]. Candidate’s thesis. S. Peterburg: [in Russian].

Montalescot, G. & Sechtem, U. (2013). ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease. Eur. Heart J. doi:10.1093/eurheartj/ent296.

Palaniswamy, C. & Aronow, W.S. (2011). Treatment of stable angina pectoris. Am. J. Ther. 5, (18), е138-е152.

Henderson, R.F. & O’Flynn, N. (2012). Management of stable angina: summary of NICE guidance. Heart, 98, 500-507.

Opie, L.Y. & Horowitz, J.D. (2012). Nitrates and newer anti-anginals. Drugs for the Heart. 8th ed: Elsevier.

Jonsson, G., Abdelnoor, M., & Muller, C. (2005). A comparison of the two beta-blockers carvedilol and atenolol on left ventricular ejection fraction and clinical endpoints after myocardial infarction; a single-centre, randomized study of 232 patients // Cardiol. 3, (103), 148-155.

Fox K. (2006). Guidelines on the management of stable angina pectoris – executive summary. The Task Force on the Management of stable angina pectoris of the European Society of Cardiology. Eur. Heart J. 27, 1341-1381.

2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal Advance Access, published June 8, 2-85.

Friedewald, W.T. R.I. Levy, & D.S. Fredrickson (1972). Estimation of the concentration of low-density lipoprotein cholesterol in plasma, without use of the preparative ultracentrifuge. Clin Chem. 18, (6), 499.

Matteo Serino, Vincent Blasco-Baque, Simon Nicolas, & Remy Burcelin. (2014). Far from the Eyes, Close to the Heart: Dysbiosis of Gut Microbiota and Cardiovascular Consequences. Curr. Cardiol. Rep., 16 (11), 540.

Goldsmith, J.R, & Sartor, R.B. (2014). The role of diet on intestinal microbiota metabolism: downstream impacts on host immune function and health, and therapeutic implications. J Gastroenterol. 49 (5), 785-798.

Koeth, R.A, Wang, Z, Levison, B.S, Buffa, J.A, Org, E., & Sheehy, B.T. (2013). Intestinal microbiota metabolism of L-carnitine, a nutrient in red meat, promotes atherosclerosis. Nat. Med. 19 (5), 576-585.

Tomasello, G., Bellavia, M., Palumbo, V.D., Gioviale, M.C., Damiani, P., Lo Monte, A.I. (2011). From gut microflora imbalance to mycobacteria infection: is there a relationship with chronic intestinal inflammatory diseases? Ann. Ital. Chir., 82 (5), 361-368.




DOI: http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7539

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.