ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ГЕМОДИНАМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9742Ключові слова:
компонентний склад тіла, типи гемодинаміки, функціональний стан серцево-судинної системиАнотація
На сьогоднішній день визначення компонентного складу тіла дозволяє нам оцінити фізичний стан людини. Таким чином опосередковано можна визначити функціональні можливості організму.
Мета – визначити можливий різний зв’язок між певними компонентами складу тіла та показниками гемодинаміки з врахуванням гендерних відмінностей між компонетним складом тіла.
Матеріал і методи. В статті представлено дослідження з визначення впливу компонентного складу тіла на функціональний стан серцево-судинної системи у жінок. У дослідженні взяла участь 41 студентка віком від 18 до 25 років. Вимірювання маси тіла, ІМТ та показників вмісту загального жиру (ВЗЖ) та вісцерального жиру (ВВЖ), вмісту безжирової маси (ВБМ) проводили з використанням аналізатора складу тіла Tanita BC-601. Функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) оцінювали за допомогою грудної реографії з використанням реографічного комплексу «PЕОКОМ». Критерієм поділу жінок за показниками компонентного складу тіла та серцево-судинної діяльності був тип гемодинаміки: 24 жінки мали еукінетичний тип гемодинаміки (І група), 17 – гіпокінетичний тип (ІІ група).
Результати. У результаті проведеної статистичної обробки даних було виявлено кореляційний зв’язок між хвилинним об’ємом крові (ХОК) та загальним периферійним опором (ЗПО) з ВВЖ у І групі. При аналізі кореляційних співвідношень у жінок з гіпокінетичним типом гемодинаміки (ІІ група) було виявлено, що ХОК має помірний позитивний кореляційний зв’язок з ВЗЖ, та негативний зв’язок з ВБМ.
Висновки. Збільшений вміст жирової тканини в жіночому організмі, порівняно з чоловічим, більшою мірою впливає не тільки на метаболічні процеси, а й на функціональний стан серцево-судинної системи. Таким чином, формування фізичного навантаження в жінок базуватиметься на показниках компонентного складу тіла та функціональних можливостях ССС.
Посилання
World Health Organization. (2000). Obesity: preventing and managing the global epidemic (No. 894). World Health Organization. [Electronic resource]
Kudrya, O.N., Belova, L.E., & Kapylevich, L.V. (2012). Adaptatsiya serdechno-sosudistoy sistemy sportsmenov k nagruzkam raznoy napravlennosti [Adaptation of the cardiovascular system of athletes to exercises of different directions]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta – Journal of Tomsk State University, (356) [in Russian].
Karstoft, K., & Pedersen, B.K. (2016). Skeletal muscle as a gene regulatory endocrine organ. Current Opinion in Clinical Nutrition and Metabolic Care, 19 (4), 270-275
Kovaleva, Yu.V. (2015). Gormon zhyrovoy tkani i ikh rol v formirovanii gormonalnogo statusa v patogeneze metabolicheskikh narusheniy u zhenshchin [Adipose tissue hormones and their role in the formation of hormonal status and the pathogenesis of metabolic disorders in women]. Arterialnaya gipertenziya – Arterial Hypertension, 21 (4) [in Russian].
Mauvais-Jarvis, F. (2015). Sex differences in metabolic homeostasis, diabetes, and obesity. Biology of Sex Differences, 6 (1), 4-21.
(1964). Vsesvitnia medychna asotsiatsiia. Helsinska deklaratsiia Vsesvitnoi medychnoi asotsiotsai “Etychni pryntsypy medychnykh doslidzhen za uchastiu liudyny u yakosti obiekta doslidzhennia”, vid 01.06.1964 r. [World Medical Association. Helsinki Declaration of World Medical Association “Etical Principles of Medical Studies with Participation of a Man as an Object of Research” of 06.01.1964]. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/990_005 [in Ukrainian].
Glancz, S. (1999). Mediko-biologicheskaya statistika [Medical and biological statistics]. Moscow: Praktika [in Russian].
Goncharuk, M.D. (2014). K metodike opredeleniya tipov tsentralnoy gemodinamiky [To the method of determining the types of central hemodynamics]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu Kyievo-Mohylianska akademiia. Seriia: Tekhnohenna bezpeka – Scientific works of the Black Sea State University named after Peter Mohyla of the Kyiv-Mohyla Academy Complex. Series: Technological Safety, 238 (226), 40-44 [in Russian]
Ronti, T., Lupattelli, G., & Mannarino, E. (2006). The endocrine function of adipose tissue: an update. Clinical Endocrinology, 64 (4), 355-365.
Thomas, E.L., & Bell, J.D. (2014). Body Fat: our own Janus. Physiology News, 96, 24-27.
