ПОРІВНЯЛЬНА МОРФОМЕТРИЧНА ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ РЕГЕНЕРАЦІЇ ТКАНИН ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ ПІСЛЯ ІМПЛАНТАЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ ПОЛІПРОПІЛЕНОВИХ СІТОК В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Анотація

Широке впровадження в хірургічну практику сучасних алопластичних матеріалів суттєво покращило результати хірургічного лікування хворих на вентральну та післяопераційну вентральну грижі. Проте імплантація синтетичного матеріалу в тканини передньої черевної стінки супроводжується різними місцевими реакціями, особливо при використанні «важких» сіток, що часто призводить до розвитку ускладнень. Необхідність аналізу отриманих результатів зумовлює актуальність даного дослідження.

Мета роботи – провести морфометричну оцінку змін артерій м’язово-апоневротичного шару після імплантації «важких» та «легких» поліпропіленових сіток, а також «легких» в комбінації з PRF мембраною.

Матеріал і методи. Морфометричний аналіз артерій м’язово-апоневротичного шару після імплантації «важких», «легких» поліпропіленових сіток, а також «легких» в комбінації з PRF мембраною, за допомогою світлооптичного дослідження мікропрепаратів. Експерименти виконані на 18 статевозрілих свинях-самцях в’єтнамської породи, які були поділені на 6 груп.

Результати.  Виміри, проведені в групі інтактних тварин, показали, що зовнішній діаметр артерій дрібного ка­лібру дорівнював (35,80±0,24) мкм, внутрішній – (12,60±0,15) мкм, товщина медії – (10,50±0,09) мкм, індекс Керногана (відношення площі просвіту до всієї площі судини) становив (12,40±0,12) %. Висота ендотеліоцитів цих судин досягала (6,20±0,03) мкм, діаметр їх ядер – (2,98±0,02) мкм. Ядерно-цитоплазматичні відношення у досліджуваних клітинах дорівнювали (0,230±0,003). На 28-му добу експерименту за умов імплантації «легкої» сітки товщина медії судин дорівнювала (10,90±0,12) мкм. Цей морфометричний параметр на 3,8 % перевищував аналогічний контрольний і статистично достовірно (p<0,05) від нього відрізнявся. При імплантації «легкої» сітки в комбінації з PRF мембраною відбувалися зміни відносного об’єму пошкоджених ендотеліоцитів у артеріях дрібного калібру. У 1-й групі спостережень вказаний морфометричний параметр дорівнював (2,40±0,03) %, а у 4-й – (2,60±0,09) %. Морфометричні параметри артерій дрібного калібру при імплантації «важкої» сітки були такими: зовнішнішній діаметр вказаних судин збільшився всього на 0,22 %, а внутрішній діаметр майже не змінився і дорівнював (12,70±0,18) мкм. Товщина медії артерій дрібного калібру передньої черевної стінки вия­вилася збільшеною і досягала (10,92±0,15) мкм. Цей морфометричний параметр статистично достовірно (p<0,05) відрізнявся від аналогічного контрольного – (10,50±0,09) мкм. Виявлена різниця між наведеними морфомет­ричними параметрами дорівнювала 4,0 %.

Висновки. У результаті морфометричних вимірювань артерій дрібного калібру встановлено, що імплантація «легкої» сітки, порівняно із «важкою», у віддаленому періоді експерименту призводила до вираженішого ремо­делювання досліджуваних судин, що підтверджувалося відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, який, відповідно, дорівнював (4,10±0,05) % та (4,90±0,05) %. Використання для імплантації «легкої» сітки з PRF мембраною приводило до найменш вираженішої структурної перебудови артерій.