БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ У СИРОВАТАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ ПРИ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОМУ СИНДРОМІ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8775Ключові слова:
ішемічно-реперфузійний синдром, м’язова тканина, біохімічні зміни, метаболізм.Анотація
Низкою досліджень доведено, що порушення клітинного обміну, накопичення у нефізіологічних концентраціях продуктів метаболізму і розвиток ендогенної інтоксикації при ішемічно-реперфузійному синдромі (ІРС) є вагомими механізмами альтерації тканин.
Мета дослідження – встановити ступінь порушення обмінних процесів на основі аналізу біохімічних змін у сироватці крові щурів при ІРС, викликаному накладанням артеріального турнікету на задні кінцівки.
Матеріал і методи. Проведено біохімічне дослідження сироватки крові 36 піддослідних щурів за умов експериментального ішемічно-реперфузійного пошкодження. У контрольній групі було 11 інтактних тварин. Синдром ішемії–реперфузії моделювали шляхом накладання гумових турнікетів SWAT на задні кінцівки тварин. Забір крові здійснювали шляхом кардіотомії верхівки серця, а евтаназію тварин – шляхом декапітації під тіопентал-натрієвим знеболенням. Біохімічні зміни, а саме показники загального білірубіну, тригліцеридів (ТГ), холестерину, креатиніну, загального білка (ЗБ), лужної фосфатази (ЛФ) та рівень трансаміназ (АлАТ, АсАТ) визначали у кожній піддослідній групі. Дослідження показників проводили у міжкафедральній науково-клінічній лабораторії Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського реактивами ТОВ Н.
ВП «Філісіт-Діагностика», м. Дніпро. Кількісні показники обробляли статистично.
Результати й обговорення. Дослідження показали зростання активності трансаміназ, ЛФ та загального білірубіну, зниження рівня креатиніну та ЗБ у ранній реперфузійний період. Зокрема рівень АлАТ досяг свого найвищого значення в 1 добу, що на 89,5 % вище групи контролю (Р<0,05), а показник АсАТ був найвищим у тварин з 2-годинною реперфузією, що є на 78,73 % вищим відповідного показника контрольної групи (Р<0,005). Рівень ЛФ досяг максимуму на 7 добу, коли був на 45,78 % вище за показник контрольної групи. Відмічено збільшення концентрації загального білірубіну – у тварин на 7 добу показник перевищував контрольний на 105,3 % (Р<0,005).
Висновки. Зміни біохімічних показників були найбільш виражені у тварин моделі раннього періоду постішемічного ураження (2 година та 1 доба). У сироватці крові піддослідних щурів в цьому періоді спостерігали статистично значуще підвищення вмісту загального білірубіну, зростання рівня трансаміназ та підвищення пересічного показника активності ЛФ, а також відмічалося зниження вмісту ЗБ і креатиніну.
Посилання
Hdanskyi, S.M., Lisnychuk, N.Ye., & Herasymiuk, I.Ye. (2014). Osoblyvosti zmin biokhimichnykh pokaznykiv krovi ta pokaznykiv endohennoi intoksykatsii u shchuriv pislia poiednanoi travmy hrudnoi klitky i stehna [Features of biochemical blood parameters and indicators of endogenous intoxication in rats after combined injures of the chest and hip]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems in Biology and Medicine, 3, 3 (112), 88-91 [in Ukrainian].
Henyk, S.M., & Symchych, A.V. (2016). Reperfuziinyi syndrom pislia revaskuliaryzatsii ishemii nyzhnikh kintsivok [Reperfusion syndrome after revascularization of the ischemic lower limbs]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 3, 104-108 [in Ukrainian].
Zhukova, A.A. (2013). Sostoyanie proteinaz-ingibitornoy sistemy syvorotki krovi i bronkhoalveolyarnogo smyva v dinamike razvitiya reperfuzionnogo sindroma i pri lechenii antioksidantami i ingibitorami proteinaz [State of the proteinase-inhibitor system of blood and bronchoalveolar lavage fluid in dynamics of reperfusion injury complicated by blood loos and with treatment by antioxidants and protease inhibitors]. Aktualnye problemy transportnoy meditsiny – Actual Problems of Transport Medicine, 2, II, (32–II), 113-117 [in Russian].
Kelina, N.Yu., Bezruchko, N.V., & Rubtsov, G.K. (2012). Biokhimicheskie proyavleniya endotoksikoza: metodicheskie aspekty izucheniya i otsenki, prognosticheskaya znachimost (analiticheskiy obzor) [Biochemical manifestations of endotoxemia: methodological aspects of the study and evaluation predictive value (analytical review)]. Vestnik Tyumenskogo gosudarstvennogo universiteta – Bulletein of the Tymen State University, 6, 143-147 [in Russian].
Kril, I.Y. (2016). Biokhimichni ta imunolohichni zminy u krovi za umov imunozapalnoho artrytu [Biochemical and immunological changes in blood in conditions of the immune-inflammatory arthritis]. Extended abstract of Candidateʼs thesis. Lviv [in Ukrainian].
Malchenko, O.A., Anisimova, L.V., & Kubyshkin, A.V. (2014). Izmenenie aktivnosti nespetsificheskikh proteinaz i ikh ingibitorov v myshechnoy tkani krys pri eksperimentalnom reperfuzionnom sindrome [Changes activity of nonspecific proteinases and their inhibitors in rats muscular tissue with experimental reperfusion syndrome]. Visnyk morfolohii – Reports of Morphology, 2, (20), 388-391 [in Russian].
Malchenko, O.A. (2016). Patohenetychne obhruntuvannia pidkhodiv do korektsii poshkodzhen tkanyn kintsivky pry eksperymentalnomu reperfuziinomu syndromi [Pathogenetic substantiation of approaches for correcting damaged tissues in experimental lower-limb ischemia-reperfusion syndrome]. Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Makarova, V.G., & Makarovoy, M.N. (2013). Spravochnik. Fiziologicheskie, biohimicheskie i biometricheskie pokazateli normy eksperimentalnykh zhivotnykh [Reference book. Physiological, biochemical and biometric normal level ranges of experimental animals]. Saint Petersburg: Lema [in Russian].
Drew, B., Bennett, B., & Littlejohn, L. (2015). Application of current hemorrhage control techniques for backcountry care: part one, tourniquets and hemorrhage control adjuncts. Wilderness and Environmental Medicine, 26, 236-245.
Kabaroudis, A., Gerassimidis, T., & Karamanos, D. (2013). Metabolic alterations of skeletal muscle tissue after prolonged acute ischemia and reperfusion. Journal of Investigative Surgery, 16 (4), 219-228.
Van Genderen, M.E., Bartels, S.A., & Lima, A. (2013). Peripheral perfusion index as an early predictor for central hypovolemia in awake healthy volunteers. Anesthesia & Analgesia., 116 (2), 351-356.
