ІНТЕНСИВНІСТЬ ФІБРОЗОУТВОРЕННЯ В ПЕЧІНЦІ ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ І–ІІ СТУПЕНІВ ТА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК

Автор(и)

  • O. S. Khuchlina ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»
  • A. A. Antoniv ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»
  • O. B. Kuzminska ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»
  • O. D. Liakhovych ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»
  • O. Je. Mandryk ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8474

Ключові слова:

неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, хронічна хвороба нирок, фіброз печінки.

Анотація

Мета роботи – дослідити біохімічні маркери фіброзу печінки при НАСГ, що розвинувся на тлі ожиріння І–ІІ ступенів та ХХН І–ІІІ стадій.

Матеріал і методи. Обстежено 98 хворих на НАСГ на тлі ожиріння І–ІІ ступенів, у тому числі 52 хворих на НАСГ на тлі ожиріння І–ІІ ступенів (1 група) без супровідної ХХН, 46 хворих на НАСГ на тлі ожиріння І–ІІ ступенів із коморбідною ХХН І–ІІІ ст. (2 група). Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб (ПЗО) відповідного віку та статі.

Визначення структурних змін паренхіми печінки та нирок здійснювали шляхом проведення ультрасонографічного (УСГ) дослідження. З метою кількісної оцінки змін ехогенності печінки використали метод еходенситомет­рії із обчисленням гепаторенального індексу (ГРІ). Біопсія печінки виконана 32 хворим на НАСГ із супровідною ХХН І–ІІІ ст., 28 хворим на НАСГ без ХХН. Біоптати печінки отримували шляхом черезшкірної чи лапароскопічної прицільної біопсії.

Результати. Встановлено, що коморбідний перебіг НАСГ із ХХН характеризується вищим ступенем стеатозу печінки (ГРІ у 1,3 раза вищий, порівняно з групою хворих на НАСГ (p<0,05)), та вищим діагностичним порогом значень гепаторенального індексу, який у сильній взаємозалежності корелює зі ступенем стеатозу печінки, визначеним за Steato-test (r=0,87; p<0,001).

При неалкогольному стеатогепатиті, що розвивається на тлі ожиріння та ХХН І–ІІІ стадії, встановлено наявність у печінковій тканині фібротичних змін, які за біохімічним індексом фіброзу перевищують такі у хворих на НАСГ без коморбідності з патологією нирок. При НАСГ встановлено прояви переважно F0–F1 cтадій фіброзу печінки, при НАСГ із супровідною ХХН І–ІІІ стадії переважали F1–F2 стадії фіброзу печінкової тканини.

Висновки. У хворих на НАСГ на тлі ожиріння найчастіше спостерігали перицелюлярний фіброз (у 100 % випадків), дещо рідше зустрічали фіброз перисинусоїдально типу (39,3 %) та центролобулярний (35,7 %) і у 10,7 % спостерігали перипортальний та портальний фіброз печінки. У хворих на НАСГ на тлі ожиріння та ХХН І–ІІІ ст. перицелюлярний фіброз також виявляли у 100 % випадків, значний відсоток займали перисинусоїдальний (78,1 %) та перивенулярний (68,8 %) фіброз 3-ї зони, а також фіброз портального та/або перипортального типу з поодинокими септами (25,0 %). 

Посилання

Festi, D., Schiumerini, R., Scaioli, E., & Colecchia, A. (2013). Letter: FibroTest for staging fibrosis in non-alcoholic fatty liver disease - authors’ reply. Aliment. Pharmacol. Ther., 37 (6), 656-657.

Nascimbeni, F., Pais, R., & Bellentani, S. (2013). From NAFLD in clinical practice to answers from guidelines. J. Hepatol., 59 (4), 859-871.

Chuchlina, O.S., & Mandryk, O.Je. (2014). Nealkoholnyi steatohepatyt ta hipertonichna khvoroba: osoblyvosti komor­bidnoho perebihu, optymizovani pidkhody do likuvannia: Monohraffia [Non-alcoholic steatohepatitis and hypertension: features of the comorbid course, optimized approaches to treatment: Monograph]. Chernivtsi [in Ukrainian].

Chalasani, N., Younossi, Z., & Lavine, J.E. (2012). Diagnosis and Management of Non-alcoholic Fatty Liver Disease: Practice Guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroente­rology, and the American Gastroenterological Association. Am. J. Gastroenterol., 107, 811-826.

Lichtinghagen, R., Pietsch, D., & Bantel, H. (2013). The Enhanced Liver Fibrosis (ELF) score: normal values, influence factors and proposed cut-off values. J. Hepatol., 59 (2), 236-242.

Babak, O.Ya., Kolesnikova, E.V., & Syitnik, K.A. (2013). Profilakticheskie meropriyatiya pri nealkogolnoy zhirovoy bolezni pecheni: sushchestvuyet li sposob snizit risk razvitiya zabolevaniya? [Preventive measures for non-alcoholic fatty liver disease: is there a way to reduce the risk of the disease?]. Suchasna gastroenterol. – Modern Gastroenterolgy, 3 (71), 103-109 [in Russian].

Gambino, R., Cassader, M., Pagano, G. (2011). Meta-analysis: natural history of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and diagnostic accuracy of non-invasive tests for liver disease severity. Ann. Med., 43, 617-649.

Eckardt, K.U., Coresh, J., & Devuyst, O. (2013). Evolving importance of kidney disease: from subspecialty to global health burden. Lancet, 382, 158-169.

Baumgarten, M., Gehr, T. (2011). Chronic kidney disease: detection and evaluation. American Family Physi­cian, 84 (10), 1138-1148.

Cohen, E., et al. (2014). A longitudinal assessment of the natural rate of decline in renal function with age. J. Nephrol., 27 (6), 635-641.

Webb, M., Yeshua, H., & Zelber-Sagi, S. (2009). Diagnostic value of a computerized hepatorenal index for sonographic quanification of liver steatosis. Am. J. Roent­genol., 192 (4), 909-914.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-02

Як цитувати

Khuchlina, O. S., Antoniv, A. A., Kuzminska, O. B., Liakhovych, O. D., & Mandryk, O. J. (2018). ІНТЕНСИВНІСТЬ ФІБРОЗОУТВОРЕННЯ В ПЕЧІНЦІ ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ І–ІІ СТУПЕНІВ ТА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2). https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8474

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження