ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНОК ІЗ ЕНДОМЕТРІОЗОМ ТА ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇНОЇ ЗАЛОЗИ

Автор(и)

  • A. V. Boychuk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я Горбачевського МОЗ України”
  • O. Yu. Kurylo ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я Горбачевського МОЗ України”

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8205

Ключові слова:

генітальний ендометріоз, дисфункція щитоподібної залози, якість життя, психоемоційний стан.

Анотація

Проблема рецидивуючого ендометріозу турбує не лише пацієнтів, викликаючи у них тривалі болі, значні матеріальні витрати на медикаментозне лікування, повторні хірургічні втручання, втрату репродуктивної функції, але й лікарів, що курують таких хворих.

У нещодавно проведеному дослідженні «EndoCost» Всесвітнього дослідницького фонду ендометріозу (WERF) були виявлені значні витрати, пов'язані з лікуванням пацієнток хворих на ендометріоз в спеціалізованих клініках, які досягли рівня економічного тягаря, щонайменше аналогічного важкості, характерної для лікування інших хронічних захворювань, таких як цукровий діабет. Крім економічних проблем, ендометріоз також значно впливає на різні аспекти життя жінок, в тому числі соціальні та статеві відносини, роботу і навчання [15].

 Чисельний огляд літератури показав, що щорічно виходять десятки клінічних досліджень присвячених лікуванню ендометріозу та проблемі рецидивів цього захворювання та її поширеності. Точних даних про поширення ендометріозу в загальній популяції немає, адже це захворювання складно діагностувати і тривалий час воно перебігає безсимптомно. На думку ряду авторів [7,3] його поширеність спостерігається від 2 до 20 % у жінок репродуктивного віку, а у жінок з альгодисменореєю – від 40 до 60 %. Кожна третя жінка з непліддям при прицільному дослідженні має вірогідність діагноза ендометріозу. В світі існує близько 300 млн жінок з діагнозом ендометріоз [5]. Існуючі на сьогоднішній день види хірургічного та медикаментозного лікування цього захворювання ефективні далеко не у всіх випадках та супроводжуються високою частотою рецидивів.

В структурі гінекологічної захворюваності ендометріоз займає третє місце після запальних захворювань жіночих статевих органів і міом матки [1, 2]. Число хворих із зовнішнім генітальним ендометріозом становить 10 - 15% в загальній популяції, 25% - 60% у жінок з безпліддям і 60 - 80% - у хворих з синдромом тазових болів [5, 8, 11]. Зовнішній генітальний ендометріоз є медико-соціальною проблемою, так як йому схильні жінки молодого репродуктивного віку (21- 40 років), і при вираженому ураженні геніталій веде до частої і тривалої непрацездатності та безпліддя. Ендометріоз частіше зустрічається у жінок інтелектуальної праці, з високим соціальним рівнем, великим емоційним напруженням, хронічним стресом, що живуть в несприятливій екологічній обстановці і мають невелику кількість пологів [5, 2, 3, 16, 18].

 Багаторічні тривалі дослідження залишили не до кінця вивченим патогенез захворювання, який представлений багаточисленними теоріями [1,2,3]. Важливість проблеми зумовлена тим, що ендометріоз призводить до порушення якості життя жінок. Разом з тим, клінічна картина не завжди відповідає тяжкості захворювання [1, 2, 3,11]. Наукові розробки останніх років вказують, що в жінок, хворих на ендометріоз, частота настання вагітності значно нижча, ніж у здорових [1, 2, 3].

Результати досліджень останніх років свідчать про істотну роль порушень імунної, гормонального, генетичного гомеостазу. Численні дослідження достовірно доводять, що зовнішній генітальний ендометріоз розвивається на тлі порушенної імунної рівноваги, а саме активації В-лімфоцитарної системи при одночасному розвитку Т-клітинного імунодефіциту [4, 7, 8, 16]. Для нормального функціонування практично всіх органів і систем, в тому числі і репродуктивних, необхідний адекватний рівень тиреоїдних гормонів [156]. Опосередковану роль у розвитку ендометріоїдних вогнищ відводять дисфункції щитовидної залози [5, 12, 16, 17]. Відхилення від фізіологічної секреції тиреоїдних гормонів, які є модуляторами дії естрогенів на клітинному рівні, можуть сприяти прогресуванню порушень гісто- і органогенезу гормоночутливих структур і формування ендометріозу [1, 10, 12, 14,].

При нестачі гормонів щитовидної залози відбувається порушення метаболізму естрогенів на клітинному рівні, що веде до гіпоестрогенемії. Тривало персистуюча гіпоестрогенемія в умовах тканинної гіпоксії при субклінічному і клінічному (маніфестному) гіпотиреозі призводить до хронічної стимуляції і проліферації вогнищ в ендоміометрії і міометрії [4,8]. Гіпофункція ЩЗ призводить до порушення периферичного метаболізму естрогенів [10, 11, 16].

Однак, наукові дані про стан тиреоїдного статусу при зовнішньому генітальному ендометріозі і його ролі у виникненні, розвитку і перебігу захворювання вельми нечисленні і суперечливі, що визначає актуальність цього дослідження.

Метою нашого дослідження було вивчення якості життя жінок хворих на ендометріоз у поєднанні з дисфункцією щитоподібної залози та зниження частоти рецидивування на підставі удосконалення і впровадження алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів з використанням сучасних ендоскопічних технологій та медикаментозної корекції.

Біографія автора

A. V. Boychuk, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я Горбачевського МОЗ України”

 

Посилання

Adamyan, L.V., Andreyeva, Ye.N., Apolikhina, I.A., Bezhenar, V.F., Gevorkyan, M.A., Gus, A.I. & Demidov, V.N. (2013). Endometrioz: diagnostika, lecheniye i reabilitatsiya [Endometriosis: diagnosis, treatment and rehabilitation]. Federalnyye klinicheskiye rekomendatsii po vedeniyu bol- nykh – Federal Clinical Guidelines for Managing Patients. Moscow [in Russian].

Boiko, V.I., Nikitina, I.M. & Yezhova, O.V. (2016). Su- chasni aspekty likuvannia endometriozu yaiechnykiv [Mo- dern aspects of the treatment of ovarian endometriosis]. Akusherstvo. Hinekolohiia. Henetyka. – Obstetrics. Gyneco­ logy. Genetics, 3 (2), 47-51 [in Ukrainian].

Boychuk, A.V., Kurylo, O.Yu., Korman, O.M. & Khli- bovska, O.I. (2015). Orhanozberihaiuche khirurhichne liku- vannia ta chastota retsydyviv endometriozu [Organ-pre- serving surgical treatment and the frequency of endometriosis relapse]. Aktualni pytannia pediatrii, akush- erstva ta hinekolohii – Actual Issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2, 73-77 [in Ukrainian].

Boichuk, A.V. & Kurylo, O.Yu. (2016). Ovarialnyi rezerv zhinok z endometrioidnymy kistamy [Ovarian reserve of women with endometrioid cysts]. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv­hinekolohiv Ukrainy – Collection of Sci- entifi Works of the Association of Obstetricians­Gynecolo- gists of Ukraine, 2 (38), 60-66 [in Ukrainian].

Galkina, N.V., Mazurina, N.V. & Troshina, Ye.A. (2006). Diffuznyy eutireoidnyy zob (epidemiologiya, eti- ologiya i patogenez, rol geneticheskikh faktorov v razvitiyi, lecheniye) [Diffuse euthyroid goiter (epidemiology, etio- logy and pathogenesis, the role of genetic factors in deve- lopment, treatment)]. Probl. endokrinologii – Problems of Endocrinology, (52), 4, 49-56 [in Russian].

Deryabina, Ye.G. & Bashmakova, N.V. (2008). Sovre- mennyye predstavleniya o vliyanii polovykh steroidov na patogenez zabolevaniy shchitovidnoy zhelezy u zhensh- chin [Modern ideas about the effect of sex steroids on the pathogenesis of thyroid diseases in women]. Ross. vest. akush. ginek. – Russian Journal of Obstetricians­Gynecolo- gists (8), 6, 52-55 [in Russian].

Zaporozhan, V.M., Tatarchuk, T.F. & Kaminskyi, V.V. (2015). Natsionalnyi konsensus shchodo vedennia patsi- ientok iz endometriozom [National Consensus on the Ma- nagement of Patients with Endometriosis]. Reproduktiv­ naya endokrinologiya – Reproductive Endocrinology, 4, 7-12 [in Ukrainian].

Ishchenko, A.I., Kudrina, Ye.A. & Abdullayeva, U.A. (2006). Effektivnost kombinirovonnogo lecheniya naruzh- nogo endometrioza s sindromom khronicheskikh tazovykh boley s ispolzovaniyem agonista gonadotropin-rilizing gor- mona Dekapeptil-depo [Efficiency of combined treatment of external endometriosis with the syndrome of chronic pelvic pain with the use of agonist gonadotropin-releasing hormone Decapeptil Depot]. Zhinochyi likar – Women’s doctor, 6 (8), 8-11 [in Russian].

Ishchenko, A.I., Kudrina, Ye.A. & Stanoyevich, I.V. (2017). Sovremennyye problemy naruzhnogo genitalnogo endometrioza [Modern problems of external genital en- dometriosis]. Akush. i ginek. – Obstetrics and Gynecology, 5, 67-73 [in Russian].

Leonov, B.V., Kulakov, V.I. & Smolnikova, V.Yu. (2003). Primeneniye a-GnRG pri besplodii [Application of a-GnRH in infertility]. Akushcherstvo i ginekologiya – Ob- stetrics and Gynecology, 4, 1-4 [in Russian].

Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy 06.04.2016 № 319 Unifikovanyi klinichnyi protokol pervyn- noi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospe- tsializovanoi) medychnoi dopomohy. Taktyka vedennia patsiientok z henitalnym endometriozom [Order of the Ministry of Health of Ukraine 06.04.2016 No. 319 Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Tactics of pa- tients with genital endometriosis]. [in Ukrainian].

Pashkov, V.M. & Lebedev, V.A. (2007). Sovremen- nyye predstavleniya ob etiologii i patogeneze genitalnogo endometrioza [Modern ideas about the etiology and pathogenesis of genital endometriosis]. Vopr. ginek., akush. i perint. – Issues of Gynecology, Obstetrics and Perina- tology, (6), 3, 52-61 [in Russian].

Fernandez, I., Reid, C. & Dziurawiec, S. (206). Living with endometriosis: The perspective of male partners. J. Psychosom. Res., 61 (4), 433-438.

Hickey, M., Ballard, K. & Farquhar, C. (2014). Endo- metriosis. BMJ, 348, g1752.

Stratton, P. & Berkley, K.J. (2011). Chronic pelvic pain and endometriosis: translational evidence of the rela- tionship and implications. Hum. Reprod. Update, (17), 3, 327-324.

Trokoudes, K.M., Skordis, N. & Picoloc, M.K. (2006). Infertility and thyroid disorders. Curr. Opin. Obstet. Gyne- col, (18), 4, 446-451.

Wu, Y., Kajdacsy-Balla, A. & Strawn, E. (2006). Tran- scriptional characterizations of differences between eu- topic and ectopic endometrium. Endocrinology, (47), 1, 232-246.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-02

Як цитувати

Boychuk, A. V., & Kurylo, O. Y. (2017). ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНОК ІЗ ЕНДОМЕТРІОЗОМ ТА ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇНОЇ ЗАЛОЗИ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 1(3). https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8205

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження