ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Автор(и)

  • O. S. Sychov Державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України», Київ
  • P. B. Romaniuk Державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України», Київ
  • O. V. Sribna Державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України», Київ
  • V. H. Hurianov Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8175

Ключові слова:

постійна форма фібриляції передсердь, контроль частоти серцевих скорочень, толерантність до фізичних навантажень, тредміл-тест, тест 6-хвилинної ходьби.

Анотація

Мета дослідження – оцінити динамічні зміни толерантності до фізичних навантажень у пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанного походження на фоні застосування β-адреноблокаторів (ББ), визначити критичне значення ЧСС, як предиктор негативної динаміки функціонального стану пацієнтів при 6-місячному спостереженні, виявити перевагу однієї із стратегій контролю ЧСС.

Матеріал і методи. У дослідження послідовно включено 30 пацієнтів. Тривалість спостереження становила (238,3±17,0) днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилось (67,7±10,3) днів (інтервал між 1 та 2 візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав (170,6±17,7) днів (інтервал між 2 та 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) та тест 6-хвилинної ходьби (6ХТХ) проводились під час другого та заключного візитів.

Результати. Протягом 6-місячного спостереження у обстежуваної групи пацієнтів значимо зросли САТ на фоні субмаксимального ФН, інотропний резерв та резерв подвійного добутку (ПД), а також зменшився індекс ПД. Здійснений кореляційний аналіз виявив зв’язок індексу ПД із показником середньодобової ЧСС за даними 24-годинного ХМ ЕКГ. За умови досягнення жорсткого контролю ЧСС через 6 місяців значимо зменшилась відстань, пройдена пацієнтами при 6ХТХ. При зіставленні обох стратегій жорсткий контроль показав значиму перевагу щодо зниження ЧСС спокою, ЧСС на фоні субмаксимального ФН (2 і 3 візити), ПД спокою, індексу ПД, а також підвищення досягнутого хронотропного резерву (2 візит).

Висновки. Через 6 місяців при застосуванні ББ у хворих на ПФФП неклапанного походження відзначається покращення толерантності до ФН. Предиктором її зниження є середньодобова ЧСС>90,5 уд/хв, зафіксована під час ХМ ЕКГ. Жорсткий контроль ЧСС має перевагу перед м’яким щодо покращення функціонального стану пацієнтів та їх прогнозу.

Посилання

Zoni-Berisso, M., Lercari, F., Carazza, T., & Domenicucci, S. (2014). Epidemiology of atrial fibrillation: European Perspective. Clinical Epidemiology, 6, 213-220. doi:10.2147/CLEP.S47385

Murin, J., Naditch-Brûlé, L., Brette, S., Chiang, C. E., O’Neill, J., & Steg, P. G. (2014). Clinical characteristics, management, and control of permanent vs. nonpermanent atrial fibrillation: insights from the RealiseAF survey. PLoS One, 9(1), E86443. doi:10.1371/journal.pone.0086443

Chiang, C. E., Naditch-Brûlé, L., Murin, J., Goethals, M., Inoue, H., O’Neill, J., . . . Steg, P. G. (2012). Distribution and risk profile of paroxysmal, persistent, and permanent atrial fibrillation in routine clinical practice: insight from the real-life global survey evaluating patients with atrial fibrillation international registry. Circulation: Arrhythmia and Electrophysiology, 5(4), 632-639. doi:10.1161/CIRCEP.112.970749

Steinberg, B. A., Kim, S., Thomas, L., Fonarow, G. C., Gersh, B. J., Holmqvist, F., . . . Piccini, J. P. (2015). Increased Heart Rate Is Associated With Higher Mortality in Patients With Atrial Fibrillation (AF): Results From the Outcomes Registry for Better Informed Treatment of AF (ORBIT-AF). Journal of the American Heart Association, 4(9), E002031. doi:10.1161/JAHA.115.002031

Kirchhof, P., Benussi, S., Kotecha, D., Ahlsson, A., Atar, D., Casadei, B., . . . Zeppenfeld, K. (2016). ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal, 37(38), 2893-2962. doi:10.1093/eurheartj/ehw210

Ponikowski, P., Voors, A. A., Anker, S. D., Bueno, H., Cleland, J. G., Coats, A. J., . . . Zamorano, J. L. (2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal, 37(27), 2129-2200. doi:10.1093/eurheartj/ehw128

Mulder, B. A., Veldhuisen, D. J., Van, Crijns, H. J., Tijssen, J. G., Hillege, H. L., Alings, M., . . . Gelder, I. C., Van. (2013). Lenient vs. strict rate control in patients with atrial fibrillation and heart failure: a post-hoc analysis of the RACE II study. European Journal of Heart Failure, 15(11), 1311-1318. doi:10.1093/eurjhf/hft093

Gelder, I. C., Van, Groenveld, H. F., Crijns, H. J., Tuininga, Y. S., Tijssen, J. G., Alings, A. M., . . . Berg, M. P., Van Den. (2010). Lenient versus Strict Rate Control in Patients with Atrial Fibrillation. The New England Journal of Medicine, 362, 1363-1373. doi:10.1056/NEJMoa1001337

Jaber, J., Cirenza, C., Jaber, J., Amaral, A., Almeida Sousa, J. M., De, Oliveira Filho, J. A., & Paola, A. A., De. (2010). Influence of heart rate on quality of life in patients with chronic atrial fibrillation. Clinical Cardiology, 33(4), E28-E32. doi:10.1002/clc.20528

Kato, Y., Suzuki, S., Uejima, T., Semba, H., Nagayama, O., Hayama, E., & Yamashita, T. (2016). The relationship between resting heart rate and peak VO2: A comparison of atrial fibrillation and sinus rhythm. European Journal of Preventive Cardiology, 23(13), 1429-1436. doi:10.1177/2047487316633885

Gelder, I. C., Van, Wyse, D. G., Chandler, M. L., Cooper, H. A., Olshansky, B., Hagens, V. E., & Crijns, H. J. (2006). Does intensity of rate-control influence outcome in atrial fibrillation? An analysis of pooled data from the RACE and AFFIRM studies. Europace, 8(11), 935-942. doi:10.1093/europace/eul106

Zakeri , R., Borlaug, B. A., McNulty, S. E., Mohammed, S. F., Lewis, G. D., Semigran, M. J., . . . Redfield, M. M. (2014). Impact of atrial fibrillation on exercise capacity in heart failure with preserved ejection fraction: a RELAX trial ancillary study. Circulation: Heart Failure, 7(1), 123-130. doi:10.1161/CIRCHEARTFAILURE.113.000568

Atwood, J. E., Myers, J., Sullivan, M., Forbes, S., Friis, R., Pewen, W., . . . Froelicher, V. (1988). Maximal exercise testing and gas exchange in patients with chronic atrial fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 11(3), 508-513. doi:10.1016/0735-1097(88)91524-0

Atwood, J. E., Sullivan, M., Forbes, S., Myers, J., Pewen, W., Olson, H. G., & Froelicher, V. F. (1987). Effect of beta-adrenergic blockade on exercise performance in patients with chronic atrial fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 10(2), 314-320. doi:10.1016/S0735-1097(87)80013-X

Anselmino, M., Scarsoglio, S., Saglietto, A., Gaita, F., & Ridolfi, L. (2017). A Computational Study on the Relation between Resting Heart Rate and Atrial Fibrillation Hemodynamics under Exercise. PLoS One, 12(1), E0169967. doi:10.1371/journal.pone.0169967

Schryver, N., De, Scavée, C., Marchandise, S., Pasquet, A., Meester, C., De, & Le Polain De Waroux, J. B. (2014). Predictive value of the heart rate reserve in patients with permanent atrial fibrillation treated according to a strict rate-control strategy. Europace, 16(8), 1125-1130. doi:10.1093/europace/euu033

Zharinov , O. Y., Kuts, V. O., & Tkhor, N. V. (2006). Navantazhuvalni proby v kardiolohii. Navchalnyi posibnyk [Exercise testing in cardiology. Tutorial]. Kyiv: Medytsyna svitu. [in Ukrainian]

Gillis, A. M., Verma, A., Talajic, M., Nattel, S., & Dorian, P. (2011). Canadian Cardiovascular Society atrial fibrillation guidelines 2010: rate and rhythm management. Canadian Journal of Cardiology, 27(1), 47-59. doi:10.1016/j.cjca.2010.11.001

Fletcher, G. F., Ades, P. A., Kligfield, P., Arena, R., Balady, G. J., Bittner, V. A., . . . Williams, M. A. (2013). American Heart Association Exercise, Cardiac Rehabilitation, and Prevention Committee of the Council on Clinical Cardiology, Council on Nutrition, Physical Activity and Metabolism, Council on Cardiovascular and Stroke Nursing, and Council on Epidemiology and Prevention. Exercise standards for testing and training: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 128(8), 873-934. doi:10.1161/CIR.0b013e31829b5b44

Gulati, M., Shaw, L. J., Thisted, R. A., Black, H. R., Bairey Merz, C. N., & Arnsdorf, M. F. (2010). Heart rate response to exercise stress testing in asymptomatic women:the st. James women take heart project. Circulation, 122(2), 130-137. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.110.939249

Rexhepi, M., & Brestovci, B. (2014). Prediction of VO2max based on age, body mass, and resting heart rate. Human Movement, 15(1), 56-59. doi:10.2478/humo-2014-0003

Fletcher, G. F., Balady, G. J., Amsterdam, E. A., Chaitman, B., Eckel, R., Fleg, J., . . . Bazzarre, T. (2001). Exercise standards for testing and training: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association. Circulation, 104(14), 1694-1740. doi:10.1161/hc3901.095960

Aronov, D. M., & Lupanov, V. P. (2002). Funktsional’nye proby v kardiologii [Functional testing in cardiology]. Moscow: Medpress-inform. [in Russian]

Khan, M. N., Pothier, C. E., & Lauer, M. S. (2005). Chronotropic incompetence as a predictor of death among patients with normal electrograms taking beta blockers (metoprolol or atenolol). The American Journal of Cardiology, 96(9), 1328-1333. doi:10.1016/j.amjcard.2005.06.082

Sadrzadeh Rafie, A. H., Sungar, G. W., Dewey, F. E., Hadley, D., Myers, J., & Froelicher, V. F. (2008). Prognostic value of double product reserve. European Journal of Preventive Cardiology, 15(5), 541-547. doi:10.1097/HJR.0b013e328305deef

Crapo, R. O., Casaburi, R., Coates, A. L., Enright, P. L., MacIntyre, N. R., McKay, R. T., . . . Mottram, C. (2002). ATS statement: guidelines for the six-minute walk test. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 166(1), 111-117. doi:10.1164/ajrccm.166.1.at1102

Enright, P. L., & Sherrill, D. L. (1998). Reference equations for the six-minute walk in healthy adults. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 158(5), 1384-1387. doi:10.1164/ajrccm.158.5.9710086

Nishiyama, Y., Morita, H., Harada, H., Katoh, A., Adachi, H., Koga, Y., & Ikeda, H. (2010). Systolic blood pressure response to exercise as a predictor of mortality in patients with chronic heart failure. International Heart Journal, 51(2), 111-115. doi:10.1536/ihj.51.111

Osada, N., Chaitman, B. R., Miller, L. W., Yip, D., Cishek, M. B., Wolford, T. L., & Donohue, T. J. (1998). Cardiopulmonary exercise testing identifies low risk patients with heart failure and severely impaired exercise capacity for heart transplantation. Journal of the American College of Cardiology, 31(3), 577-582. doi:10.1016/S0735-1097(97)00533-0

Fagard, R., Pardaens, K., & Vanhaecke, J. (1999). Prognostic significance of exercise versus resting blood pressure in patients with chronic heart failure. Journal of Hypertension, 17(12), 1977-1981. doi:10.1161/01.HYP.17.4.574

Habibzadeh, M. R., Farzaneh-Far, R., Sarna, P., Na, B., Schiller, N. B., & Whooley, M. A. (2010). Association of blood pressure and heart rate response during exercise with cardiovascular events in the Heart and Soul Study. Journal of Hypertension, 28(11), 2236-2242. doi:10.1097/HJH.0b013e32833d455b

Gobel, F. L., Norstrom, L. A., Nelson, R. R., Jorgensen, C. R., & Wang, Y. (1978). The rate-pressure product as an index of myocardial oxygen consumption during exercise in patients with angina pectoris. Circulation, 57(3), 549-556. doi:10.1161/01.CIR.57.3.549

White, W. B., Lacourciere, Y., Gana, T., Pascual, M. G., Smith, D. H., & Albert, K. S. (2004). Effects of graded-release diltiazem versus ramipril, dosed at bedtime, on early morning blood pressure, heart rate, and rate-pressure product. American Heart Journal, 148(4), 628-634. doi:10.1016/j.ahj.2004.07.008

Inoue, R., Ohkubo, T., Kikuya, M., Metoki, H., Asayama, K., Kanno, A., . . . Imai, Y. (2012). Predictive value for mortality of the double product at rest obtained by home blood pressure measurement: the Ohasama study. The American Journal of Hypertension, 25(5), 568-575. doi:10.1038/ajh.2012.3

Sadrzadeh Rafie , A. H., Dewey, F. E., Sungar, G. W., Ashley, E. A., Hadley, D., Myers, J., & Froelicher, V. F. (2008). Age and double product (systolic blood pressure x heart rate) reserve-adjusted modification of the Duke Treadmill Score nomogram in men. The American Journal of Cardiology, 102(10), 1407-1412. doi:doi:10.1016/j.amjcard.2008.07.020

Rawles, J. M. (1990). What is meant by a "controlled" ventricular rate in atrial fibrillation? British Heart Journal, 63(3), 157-161. doi:10.1136/hrt.63.3.157

Bangalore, S., Yao, S. S., & Chaudhry, F. A. (2006). Comparison of heart rate reserve versus 85 % of age-predicted maximum heart rate as a measure of chronotropic response in patients undergoing dobutamine stress echocardiography. The American Journal of Cardiology, 97(5), 742-747. doi:10.1016/j.amjcard.2005.09.111

Myers , J., Tan, S. Y., Abella, J., Aleti, V., & Froelicher, V. F. (2007). Comparison of the chronotropic response to exercise and heart rate recovery in predicting cardiovascular mortality. European Journal of Preventive Cardiology, 14(2), 215-221. doi:10.1097/HJR.0b013e328088cb92

Phan, T. T., Shivu, G. N., Abozguia, K., Davies, C., Nassimizadeh, M., Jimenez, D., . . . Frenneaux, M. (2010). Impaired heart rate recovery and chronotropic incompetence in patients with heart failure with preserved ejection fraction. Circulation: Heart Failure, 3(1), 29-34. doi:10.1161/CIRCHEARTFAILURE.109.877720

Meyer, M., McEntee, R. K., Nyotowidjojo, I., Chu, G., & LeWinter, M. M. (2015). Relationship of exercise capacity and left ventricular dimensions in patients with a normal ejection fraction. An exploratory study. PLoS One, 10(3), E0119432. doi:10.1371/journal.pone.0119432

Schmid, J. P., Zurek, M., & Saner, H. (2013). Chronotropic incompetence predicts impaired response to exercise training in heart failure patients with sinus rhythm. European Journal of Preventive Cardiology, 20(4), 585-592. doi:10.1177/2047487312444368

Magrì, D., Palermo, P., Cauti, F. M., Contini, M., Farina, S., Cattadori, G., . . . Agostoni, P. (2012). Chronotropic incompentence and functional capacity in chronic heart failure: no role of β-blockers and β-blocker dose. Cardiovascular Therapy, 30(2), 100-108. doi:10.1111/j.1755-5922.2010.00184.x

Dobre, D., Zannad, F., Keteyian, S. J., Stevens, S. R., Rossignol, P., Kitzman, D. W., . . . Ellis, S. J. (2013). Association between resting heart rate, chronotropic index, and long-term outcomes in patients with heart failure receiving β-blocker therapy: data from the HF-ACTION trial. European Heart Journal, 34(29), 2271-2280. doi:10.1093/eurheartj/ehs433

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-02

Як цитувати

Sychov, O. S., Romaniuk, P. B., Sribna, O. V., & Hurianov, V. H. (2017). ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ПОХОДЖЕННЯ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 1(3). https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8175

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження