ВИЯВЛЕННЯ МАРКЕРІВ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ ТА ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЛОКАЛІЗОВАНОЮ СКЛЕРОДЕРМІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i4.15810Ключові слова:
Лайм-бореліоз, Епштейна-Барр вірусна інфекція, локалізована склеродермія (морфеа), діагностикаАнотація
РЕЗЮМЕ. Остаточна причина, яка ініціює виникнення локалізованої склеродермії, досі невідома. Ряд науковців виділяють такі провокувальні фактори як ліки/травми або віруси кору, вітрянки, Епштейна-Барр, гепатитів В і С та бактерії роду Borrelia burgdorferi, які мають певне значення в розвитку і прогресуванні локалізованої склеродермії.
Мета роботи – встановити частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до збудників Лайм-бореліозу та хронічної Епштейна-Барр вірусної інфекції (ХЕБВІ) у пацієнтів із локалізованою склеродермією.
Матеріал і методи. У дослідження включено 28 пацієнтів із локалізованою склеродермією (морфеа), які протягом 2022–2024 рр. лікувалися амбулаторно та стаціонарно на базі КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Обстежені мали вік від 24 до 68 років. Чоловіків було 32,1 %, жінок – 67,9 %. Діагноз локалізованої склеродермії встановлювали на підставі характерних клінічних проявів недуги і формулювали згідно з класифікацією МКХ-10.
Усіх пацієнтів обстежували лабораторно на наявність специфічних антитіл IgM і/чи IgG до борелій комплексу B. burgdorferi sensu lato (s. l.). Дослідження проводили у два етапи (ELISA та імуноблот), використавши тест-системи EUROLINE Borrelia RN-AT компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати аналізували відповідно до рекомендацій виробника.
Серологічну діагностику ЕБВІ здійснювали за допомогою мультиплексної реакції непрямої імунофлуоресценції (РНІФ) із використанням технології БІОЧИП. Застосовували тест-систему «BIOCHIP Sequence EBV (with avidity determination)» (EUROIMMUN, Німеччина), яка містить капсидний антиген і його білки gp125 і р19, ядерний та ранній антигени EBV.
ДНК ВЕБ визначали в плазмі крові та слині пацієнтів за допомогою ПЛР у режимі реального часу, використавши набір «Biocore® EBV» компанії «Біокор Текнолоджі», Україна. На активну фазу ХЕБВІ вказувала наявність ДНК ВЕБ у крові та/чи слині в кількості 103–107 копій/мл.
Результати. Специфічні антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. діагностували у сироватці крові 35,7 % пацієнтів із локалізованою склеродермією, застосувавши двоетапну серологічну діагностику Лайм-бореліозу (ELISA та імуноблот).
Метод мультиплексної непрямої імунофлуоресценції з використанням технології БІОЧИП дозволив діагностувати хронічну ЕБВІ в усіх обстежених пацієнтів із локалізованою склеродермією. За допомогою ПЛР у реальному часі ДНК вірусу Епштейна-Барр верифікували у слині та/або крові 42,8 % хворих із локалізованою склеродермією та хронічною Епштейна-Барр вірусною інфекцією.
Висновки. Позитивні результати діагностики специфічних антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. та ДНК вірусу Епштейна-Барр у слині та/або крові хворих із локалізованою склеродермією дозволило встановити одночасну причетність борелій комплексу B. burgdorferi s. l. та вірусу Епштейна-Барр до розвитку локалізованої склеродермії. Дане дослідження у мешканців Тернопільської області проведено вперше.
Посилання
Chiriac A, Brzezinski P, Chiriac AE, Coros MF, Moldovan C, Podoleanu C, et al. The value of ultrasonography in the diagnosis and monitoring of localized morphea: case report. J Interdiscip Med. 2016;1:193–6. DOI: 10.1515/jim-2016-0037 DOI: https://doi.org/10.1515/jim-2016-0037
Papara C, De Luca DA, Bieber K, Vorobyev A, Ludwig RJ. Morphea: the 2023 update. Front Med. 2023;10:1108623. DOI: 10.3389/fmed.2023.1108623 DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2023.1108623
Ferreli C, Gasparini G, Parodi A, Cozzani E, Rongioletti F, Atzori L. Cutaneous manifestations of scleroderma and scleroderma-like disorders: a comprehensive review. Clin Rev Allergy Immunol. 2017;53:306–36. DOI: 10.1007/s12016-017-8625-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s12016-017-8625-4
Knobler R, Moinzadeh P, Hunzelmann N, Kreuter A, Cozzio A, Mouthon L, et al. European Dermatology Forum S1-guideline on the diagnosis and treatment of sclerosing diseases of the skin. Part 1: Localized scleroderma, systemic sclerosis and overlap syndromes. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2017;31:1401–24. DOI: 10.1111/jdv.14458 DOI: https://doi.org/10.1111/jdv.14458
Krasowska D, Rudnicka L, Dańczak-Pazdrowska A, Chodorowska G, Woźniacka A, Lis-Święty A, et al. Localized scleroderma (morphea). Diagnostic and therapeutic recommendations of the Polish Dermatological Society. Dermatol Rev. 2019;106:333–53. DOI: 10.5114/dr.2019. 88252 DOI: https://doi.org/10.5114/dr.2019.88252
Kreuter A, Moinzadeh P, Kinberger M, Horneff G, Worm M, Werner RN, et al. S2k guideline: Diagnosis and therapy of localized scleroderma. J Dtsch Dermatol Ges. 2024;22:605–20. DOI: 10.1111/ddg.15328 DOI: https://doi.org/10.1111/ddg.15328
Stein T, Cieplewicz-Guźla P, Izykowska K, Pieniawska M, Żaba R, Dańczak-Pazdrowska A, et al. What is new in morphea: narrative review on molecular aspects and new targeted therapies. J Clin Med. 2024;13:7134. DOI: 10. 3390/jcm13237134 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13237134
Choi MS, Seong GH, Park MJ, Park M, Hong SP, Park BC, et al. Rapidly progressing generalized morphea with high Lyme disease titer. Indian J Dermatol. 2020;65(5):432–4. DOI: 10.4193/rhin20.363 DOI: https://doi.org/10.4103/ijd.IJD_279_18
Șandru F, Popa A, Petca A, Miulescu RG, Constantin MM, Petca RC, et al. Etiologic role of Borrelia burgdorferi in morphea: a case report. Exp Ther Med. 2020;20(3):2373–6. DOI: 10.3892/etm.2020.8815 DOI: https://doi.org/10.3892/etm.2020.8815
Lins KA, Drummond MR, Velho P. Cutaneous manifestations of bartonellosis. An Bras Dermatol. 2019;94(5):594–602. DOI:10.1016/j.abd.2019.09.024 DOI: https://doi.org/10.1016/j.abd.2019.09.024
Andreychyn MA, Korda MM, Shkilna MI, Ivakhiv OL, et al.; Andreychyn MA, Korda MM, editors. Lyme borreliosis: monograph. Ternopil: TNMU; 2021. 376 p. Ukrainian.
Standard of medical care. Lyme disease. Infectious diseases. 2024;4:73–86. DOI:10.11603/1681-2727.2024.4. 15009. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.4
Eldin C, Jaulhac B, Mediannikov O, et al. Values of diagnostic tests for the various species of spirochetes. Med Mal Infect. 2019;49:102–11. DOI: 10.1016/j.medmal. 2019.01.009 DOI: https://doi.org/10.1016/j.medmal.2019.01.009
Dunmire SK, Verghese PS, Balfour HH Jr. Primary Epstein-Barr virus infection. J Clin Virol. 2018;102:84–92. DOI: 10.1016/j.jcv.2018.03.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcv.2018.03.001
Fugl A, Andersen CL. Epstein-Barr virus and its association with disease: a review of relevance to general practice. BMC Fam Pract. 2019;20(1):62. DOI: 10.1186/s12875-019-0954-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s12875-019-0954-3
Tcherniaeva I, den Hartog G, Berbers G, van der Klis F. The development of a bead-based multiplex immunoassay for the detection of IgG antibodies to CMV and EBV. J Immunol Methods. 2018;462:1–8. DOI: 10.1016/j.jim.2018. 07.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jim.2018.07.003
Yuzkiv T.I. Kliniko-imunolohichni aspekty Laym-boreliozu v poyednanni z khronichnoyu Epshteyna-Barr virusnoyu infektsiyeyu ta nestacheyu vitaminu D, optymizatsiya diahnostyky i terapiyi [Clinical and immunological aspects of Lyme borreliosis in combination with chronic Epstein-Barr virus infection and vitamin D deficiency, optimization of its diagnosis and therapy] [dissertation]. Ternopil: Ternopil National Medical University; 2024. 192 p. Ukrainian.
Petruk AM. Kliniko-epidemiolohichni osoblyvosti ta imunni zrushennya u khvorykh na kropyvʼyanku [Clinical and epidemiological features and immune changes in patients with urticaria]. Medical and Clinical Chemistry. Ukrainian. 2022;24(2):43–8. DOI: 10.11603/mcch.2410-681x.2022.i2.13205 DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2022.i2.13205
Zinchuk OM, Kalyuzhna LD. Urazhennya shkiry u khvorykh na Laym-borelioz pizn'oho periodu [Skin lesions in patients with late-stage Lyme borreliosis]. Dermatology, cosmetology, sexopathology. 2016;(1–2):10–4. Ukrainian.
