ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА З ЕЛЕВАЦІЄЮ СЕГМЕНТА ST У ПАЦІЄНТІВ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19: ВІДНОВЛЕННЯ МІОКАРДІАЛЬНОЇ ПЕРФУЗІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i3.15562Ключові слова:
гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, перенесений COVID-19, стентування інфарктпов’язаної коронарної артерії, перфузія міокарда, особливості перебігуАнотація
РЕЗЮМЕ. Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (ST-elevation myocardial infarction, STEMI) на сьогодні залишається провідною причиною госпітальної смертності. Пріоритетом у лікуванні таких пацієнтів є якнайшвидше проведення реперфузійної терапії з відкриттям просвіту інфарктпов’язаної коронарної артерії (ІПКА) шляхом її стентування. Перебіг STEMI визначає якість відновлення перфузії міокарда, а також наявні у хворого чинники ризику (ЧР), серед яких все більшу увагу привертає перенесений COVID-19.
Мета – оцінити особливості перебігу STEMI у пацієнтів, що перенесли COVID-19, з врахуванням ефективності відновлення міокардіальної перфузії після стентування ІПКА, активності системного запалення, проявів серцевої недостатності, характеру аритмій та структурно-функціонального стану міокарда.
Матеріал і методи. У дослідження включено 135 пацієнтів із STEMI, які упродовж 24 годин від початку симптомів піддавались черезшкірному коронарному втручанню (ЧКВ) із стентуванням ІПКА. Пацієнтів поділено на дві групи: ті, що перенесли COVID-19 (n=76) та ті, хто не хворів на це захворювання (n=59). Оцінено рівні С-реактивного протеїну (СРП), фібриногену (ФГ), NT-proBNP; швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ); результати добового моніторування (ДМ) ЕКГ, ехокардіографії; показники міокардіальної перфузії (за шкалою MBG – Myocardial blush grade) та геометрію лівого шлуночка (ЛШ).
Результати. Повне відновлення коронарного кровоплину (TIMI-3) після стентування ІПКА було наявне у всіх пацієнтів; оптимальний рівень міокардіальної перфузії (MBGTIMI-3 3) досягнутий майже в 2/3 хворих. Серед пацієнтів із недостатнім відновленням перфузії міокарда (MBGTIMI-3 ≤2) спостерігали достовірно вищі рівні СРП, ФГ та NT-proBNP, які в осіб, що перенесли COVID-19, статистично значуще переважали відповідні в пацієнтів без цього ЧР. Одночасно у всіх пацієнтів відмічали легке зниження функції нирок (згідно із значеннями ШКФ). Упродовж доби після ЧКВ (за результатами ДМ ЕКГ) реєструвались часті надшлуночкові та шлуночкові екстрасистоли і пароксизми тахікардій, з тенденцією до більшої частоти суправентрикулярних аритмій та тривалості епізодів шлуночкових тахікардій у пацієнтів із перенесеним COVID-19. У пацієнтів із недостатнім відновленням міокардіальної перфузії зміни показників структурно-функціонального стану міокарда (збільшення кінцево-діастолічного розміру та зниження фракції викиду (ФВ) ЛШ) були виразнішими, порівняно з хворими з оптимальною перфузією, а за наявності перенесеного COVID-19 ФВ ЛШ в динаміці спостереження знижувалась, тоді як у пацієнтів без цього ЧР – зростала (р≥0,05). За наявності перенесеного COVID-19 частіше спостерігали патологічне ремоделювання ЛШ.
Висновки. Перенесена коронавірусна хвороба є важливим чинником ризику несприятливого перебігу STEMI. У таких пацієнтів недостатнє відновлення міокардіальної перфузії асоціюється з вищою активністю системного запалення, виразнішими проявами серцевої недостатності, частішим виникненням суправентрикулярних аритмій, гіршими показниами структурно-функціонального стану міокарда та більшою часткою випадків патологічного ремоделювання лівого шлуночка.
Посилання
2023 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes. European Heart Journal. 2023;(00):1-107.
Timmis A, Kazakiewicz D, Townsend N, Huculeci R, Aboyans V, Vardas P. Global epidemiology of acute coronary syndromes. Nat Rev Cardiol. 2023;20(11):778-788. DOI: 10.1038/s41569-023-00884-0 DOI: https://doi.org/10.1038/s41569-023-00884-0
Long B, Brady WJ, Koyfman A, et al. Cardiovascular complications in COVID-19. Am J Emerg Med. 2020;38(7):1504–1507. DOI: 10.1016/j.ajem.2020.04.048 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajem.2020.04.048
Oudit GY, Kassiri Z, Jiang C, et al. SARS-coronavirus modulation of myocardial ACE2 expression and inflammation in patients with SARS. Eur J Clin Invest. 2009;39:618–625. DOI: 10.1111/j.1365-2362.2009.02153.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2362.2009.02153.x
Efros O, Barda N, Meisel E, et al. Myocardial injury in hospitalized patients with COVID-19 infection-Risk factors and outcomes. PLoS One. 2021;16(2). DOI: 10.1371/journal.pone.0247800 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0247800
Sheth AR, Grewal US, Patel HP, et al. Possible mechanisms responsible for acute coronary events in COVID-19. Med Hypotheses. 2020;143. DOI: 10.1016/j.mehy.2020.110125 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.110125
Gu ZC, Zhang C, Kong LC, et al. Incidence of myocardial injury in coronavirus disease 2019 (COVID-19): a pooled analysis of 7,679 patients from 53 studies. Cardiovasc Diagn Ther. 2020;10(4):667–677. DOI: 10.21037/cdt-20-535 DOI: https://doi.org/10.21037/cdt-20-535
Giustino G, Croft LB, Stefanini GG, et al. Characterization of myocardial injury in patients with COVID-19. J Am Coll Cardiol. 2020;76(18):2043–2055. DOI: 10.1016/j.jacc.2020.08.069 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.069
Kalender E, Dogan GM, Keskin K, et al. Microvascular dysfunction in COVID-19 patients with acute coronary syndrome. Sisli Etfal Hastan Tip Bul. 2023;57(3):367-373. DOI: 10.14744/SEMB.2023.92074 DOI: https://doi.org/10.14744/SEMB.2023.92074
Elbendary MAW, Saleh MA, Sabet SS, et al. Correlation between endothelial dysfunction and occurrence of no-reflow in patients undergoing post-thrombolysis early invasive percutaneous intervention for ST-elevation myocardial infarction. Egypt Heart J. 2022;74(1):70. DOI: 10.1186/s43044-022-00309-2 DOI: https://doi.org/10.1186/s43044-022-00309-2
Tseluyko V, D'oloh M, Leonenko O. Fenomen nevidnovlenoho krovotoku pislya pervynnykh cherezshkirnykh koronarnykh vtruchan [The phenomenon of non-restoration of blood flow after primary percutaneous coronary interventions]. Liky Ukrayiny. 2017;(3): 32-42. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.37987/1997-9894.2017.3(209).222017
Libby P, Lüscher T. COVID-19 is, in the end, an endothelial disease. Eur Heart J. 2020;41(32):3038-3044. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa623 DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa623
Nechita L, Niculet E, Baroiu L, et al. Acute Myocardial Infarction in COVID-19 patients-a review of literature data and two-case report series. J Clin Med. 2024;13(10):2936. DOI: 10.3390/jcm13102936 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13102936
Aladağ N, Şipal A, Atabey RD, et al. Containment measures established during the COVID-19 outbreak and its impact on lipid profile and neutrophil to lymphocyte ratio. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2020;24(23):12510-12515. DOI: 10.26355/eurrev_202012_24047
Miller WG, Kaufman HW, Levey AS, et al. National Kidney Foundation Laboratory Engagement Working Group recommendations for implementing the CKD-EPI 2021 race-free equations for estimated glomerular filtration rate: Practical guidance for clinical laboratories. Clinical Chemistry. 2021;68(4):511–520. DOI: 10.1093/clinchem/hvab278 DOI: https://doi.org/10.1093/clinchem/hvab278
Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Blood Pressure Work Group. (2021). KDIGO 2021 clinical practice guideline for the management of blood pressure in chronic kidney disease. Kidney International. 2021;99(3):1–87. DOI: 10.1016/j.kint.2020.11.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.kint.2020.11.003
Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. (2024). KDIGO 2024 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease. Kidney International. 2024;105(4):117–314. DOI: 10.1016/j.kint.2023.10.018 DOI: https://doi.org/10.1016/j.kint.2023.10.018
Murton M, Goff-Leggett D, Bobrowska A, et al. Burden of chronic kidney disease by KDIGO categories of glomerular filtration rate and albuminuria: A systematic review. Advances in Therapy. 2021;38(1):180–200. DOI: 10.1007/s12325-020-01568-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s12325-020-01568-8
