ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ У МЕШКАНЦІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i3.14936Ключові слова:
шкіра, мігруюча еритема, епідеміологія, вік, статьАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета – оцінити епідеміологічні особливості ураження шкіри у пацієнтів – мешканців Тернопільщини.
Матеріал і методи. Обстежено 186 хворих із мігруючою еритемою, які протягом 2017–2023 рр. перебували на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в КНП «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер» ТОР з ураженням шкіри у формі мігруючої еритеми. Чоловіків було 70 (37,6 %), жінок – 111 (59,7 %). Вік обстежених складав від 19 до 65 років, більшість обстежених (149; 80,1 %) були активного працездатного віку (до 60 років).
Критерії включення хворих у дослідження: особи віком від 19 до 65 років; проживання в ендемічному щодо Лайм-бореліозу (ЛБ) регіоні та/або укус кліща в анамнезі; ураження шкіри (мігруючі еритеми); не приймали імуномодуляторів і не вакцинувалися впродовж останніх 30 днів перед відбором зразків крові. Хворих, які не відповідали зазначеним критеріям, у дослідження не включали. Усі пацієнти підписали інформовану згоду на участь у дослідженні та отримали інформаційний лист пацієнта.
Результати. Встановлено, що серед пацієнтів із мігруючою еритемою віком 40–49 і 60–69 років переважали жінки; найменше мігруючих еритем відмічали обстежені віком до двадцяти років, p<0,05. Найчастіше ураження шкіри у вигляді мігруючої еритеми відмічали хворі, які зверталися за допомогою у 2017–2019 роках і 2022–2023 роках, p<0,05. Найчастіше еритему діагностовано в осіб, які звернулися за медичною допомогою з приводу появи мігруючої еритеми до двадцятого дня від ймовірного нападу кліща, p<0,05.
Висновки. Наявність мігруючих еритем різних форм потребує поглибленого вивчення причин виникнення даного ураження шкіри і призначення адекватного лікування.
Посилання
Stanek G., Strle, F. (2018). Lyme borreliosis–from tick bite to diagnosis and treatment. FEMS Microbiology Reviews, 42(3), 233–258.
Sloupenska, K., Dolezilkova, J., Koubkova, B., Hutyrova, B., Racansky, M., Horak, P., Golovchenko, M., Raska, M., Rudenko, N., Krupka, M. (2021). Seroprevalence of Antibodies against Tick-Borne Pathogens in Czech Patients with Suspected Post-Treatment Lyme Disease Syndrome. Microorganisms, 9, 2217. DOI: 10.3390/microorganisms9112217.
Centers for Disease Control and Prevention. Signs and Symptoms of Untreated Lyme Disease. Retrieved from: https://www.cdc.gov/lyme/signs_symptoms/index.html
Majeed, W., Abbas, I., Ali, M., Iftikhar, A., Sajid, M.R., Awan, A.M., Ayesha and Tariq MS. (2023) Lyme disease: etiology, transmission, impact and control. In: R.Z. Abbas, M.F. Hassan, A. Khan and M. Mohsin (Eds), Zoonosis Vol. 2, (p. 224-234). Unique Scientific Publishers, Faisalabad, Pakistan DOI: 10.47278/book.zoon/2023.66
Andreychyn, M.A., Korda, M.M., Shkilna, M.I., Ivakhiv, O.L., Andreychyn, S.M., Bilkevych, N.A., & Yuskevych, V.V. (2021). Lyme Borreliosis. Ternopil: TNMU [in Ukrainian]
Klyuchkivska, Chr. (2020). Khvoroba Layma [Lyme disease]. Klinichna imunolohiya. Alerholohiya. Infektolohiya –Clinical immunology. Allergology. Infectology, 1(122), 39-44. [in Ukrainian]
Hofmann, H., Fingerle, V., Hunfeld, K.P., et al. (2017). Cutaneous Lyme borreliosis: Guideline of the German Dermatology Society. Ger Med Sci., 15(14), DOI: 10.3205/000255.
Sharma, A., Guleria, S., Sharma, R., Sharma, A. (2017). Lyme disease: a case report with typical and atypical lesions. Indian Dermatol. Online J., 8, 124–127.
