ТРЕНУВАННЯ БАЛАНСУ ПІД ЧАС ПРОТЕЗУВАННЯ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i2.14729Ключові слова:
транстібіальна ампутація, стабілоплатформа, тренування балансу, протезування, передпротезна реабілітаціяАнотація
РЕЗЮМЕ. Мета – оцінити ефективність методів фізичної терапії в передпротезній реабілітації щодо рівноваги та функціональних результатів у користувачів транстібіальних протезів.
Матеріал і методи. В дослідження включено 16 осіб після транстібіальної ампутації, які були оснащені транстібіальними протезами. Пацієнти проходили передпротезну підготовку в підгострому періоді реабілітації та навчались користуванню тимчасовими протезами. Діапазон віку пацієнтів становив від 24 до 44 років (середній вік (32,2±2,2) років). Період після ампутації становив від 30 до 40 днів (в середньому (36,4±1,7) дні). Було створено 2 групи: контрольну групу (КГ) в яку входило 7 осіб, яким проводилась планова стандартна реабілітація, яка включала базове тренування; експериментальну групу (ЕГ), в якій було 9 пацієнтів, яким до програми планової реабілітації додали вправи для тренування рівноваги на стабілоплатформі TYMO.
Результати. На початку дослідження показники ВАШ, шкала балансу Берга та індекс Бартела статистично не відрізнялися між групами (р>0,05). Після проведеного дослідження через 2 тижні відбулись зміни ВАШ, як в КГ, так і в ЕГ, показник ВАШ у КГ зменшився на 15,5 % в ЕГ зменшився на 37,5 %, достовірна різниця була в ЕГ (p<0,05). Використання вправ на стабілоплатформі в ЕГ сприяло рівномірному розподілу навантаження на ампутований відрізок, що зменшило тиск та подразнення на тканини, які оточують куксу, і допомогло зменшити больовий синдром. Також відбулись зміни через 14 днів в показниках шкали балансу Берга та індексу Бартела в ЕГ (p<0,05). Додаткове застосування вправ на стабілоплатформі сприяє не тільки покращенню балансу, а й більшій функціональності ампутованої кінцівки.
Висновки. Включення в програму реабілітації у пацієнтів після транстібіальної ампутації, під час передпротезного навчання, тренування на стабілоплатформі сприяє зменшенню больового синдрому під час фізичної активності, покращенню рівноваги та якості повсякденного життя.
Посилання
Jamieson, A. G., Murray, L., & Buis, A. (2020). The Use of Physical Activity Outcomes in Rehabilitation Interventions for Lower Limb Amputees: a Systematic Review. Canadian prosthetics & orthotics journal, 3(1), 33931. DOI: 10.33137/cpoj.v3i1.33931.
Nederhand, M.J., Van Asseldonk, E.H.F., van der Kooij, H., & Rietman, H.S. (2012). Dynamic Balance Control (DBC) in lower leg amputee subjects; contribution of the regulatory activity of the prosthesis side. Clin. Biomech., 27, 40-45. DOI: 10.1016/j.clinbiomech.2011.07.008.
Bolger, D., Ting, L. H., & Sawers, A. (2014). Individuals with transtibial limb loss use interlimb force asymmetries to maintain multi-directional reactive balance control. Clinical biomechanics (Bristol, Avon), 29(9), 1039-1047. DOI: 10.1016/j.clinbiomech.2014.08.007.
Schafer, Z.A., & Vanicek, N. (2021). A block randomised controlled trial investigating changes in postural control following a personalised 12-week exercise programme for individuals with lower limb amputation. Gait & posture, 84, 198-204. DOI: 10.1016/j.gaitpost. 2020.12. 001.
Vu, K., Payne, M. W. C., Hunter, S. W., & Viana, R. (2019). Risk Factors for Falls in Individuals With Lower Extremity Amputations During the Pre-Prosthetic Phase: A Retrospective Cohort Study. PM & R: the journal of injury, function, and rehabilitation, 11(8), 828-833. DOI: 10.1002/pmrj.12046.
Guerra, G., & Smith, J.D. 2021 Correlates of Balance and Aerobic Indices in Lower-Limb Prostheses Users on Arm Crank Exercise. Sensors (Basel), 21(20), 6917. DOI: 10.3390/s21206917.
Yiğiter, K., Sener, G., & Bayar, K. (2002). Comparison of the effects of patellar tendon bearing and total surface bearing sockets on prosthetic fitting and rehabilitation. Prosthetics and orthotics international, 26(3), 206-212. DOI: 10.1080/03093640208726649.
