ВИВЧЕННЯ АНТИОКСИДАНТНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СУХОГО ЕКСТРАТУ З САЛАТУ ПОСІВНОГО ЛИСТЯ НА МОДЕЛІ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ

Автор(и)

  • В. П. Пида Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • В. Д. Фіра Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • П. Г. Лихацький Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Л. С. Фіра Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i2.14728

Ключові слова:

сухий екстракт, салат посівного листя, оксидативний стрес, тетрахлорметанове ураження печінки, антиоксидантна система

Анотація

РЕЗЮМЕ. Оксидативний стрес провокує розвиток багатьох захворювань різних органів і систем, зокрема шлунково-кишкового тракту, печінки, мозку, серцево-судинної системи, нирок, легень, тощо. Універсальною моделлю патології клітинних мембран, що супроводжується порушенням у клітині оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, вважається токсичний гепатит, викликаний введенням тетрахлорметану (CCl4).

Актуальним на сьогодні є пошук нових лікарських засобів, які б могли використовуватись при станах з підвищеним розвитком вільнорадикальних процесів. З численних засобів, представлених в Україні, лікарські рослинні препарати популярні завдяки багатому вмісту біологічно активних речовин, широкому спектру фармакологічної активності, високому рівню безпеки, низькій токсичності та вартості.

Мета – вивчити активність процесів ліпопероксидації та показники антиоксидантної системи щурів за умов тетрахлорметанового ураження печінки та після застосування сухого екстракту з салату посівного листя.

Матеріал і методи. Для досліджень використано 78 білих щурів-самців, які утримувались на стандартному раціоні віварію Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. Дослідні тварини були поділені на чотири групи: 1 – інтактний контроль; 2 – щури, уражені тетрахлорметаном; 3 – уражені тетрахлорметаном щури після застосування сухого екстракту з салату листя; 4 – уражені тетрахлорметаном щури після застосування силімарину. Сухий екстракт з салату листя використовували у дозі 100 мг/кг маси тіла. Препаратом порівняння був гепатопротектор рослинного походження силімарин під торговою маркою «Карсил» виробництва фірми «Sopharma» (Болгарія), який щури отримували у вигляді 1 % крохмальної суспензії у тій же дозі, що і досліджуваний екстракт – 100 мг/кг маси тіла. Евтаназію щурів проводили під тіопенталовим наркозом на 4, 7, 14 та 21 доби експерименту з дотриманням усіх правил Конвенції з захисту хребетних тварин. У сироватці крові визначали вміст ТБК-АП, КТ-активність та вміст ЦП, у печінці – вміст ТБК-АП та КТ-активність. Статистичну обробку даних виконували за допомогою пакета програмного забезпечення SPSS-22.

Результати. За умов індукованого гепатиту в сироватці крові та печінці щурів виявлено збільшення вмісту ТБК-АП. Застосування сухого екстракту з салату посівного листя привело до вірогідного зниження даного показника на 14 та 21 доби дослідження, тоді яку на початкових стадіях розвитку тетрахлорметанового гепатиту спостерігалась тенденція до зниження вмісту ТБК-АП, але вірогідних змін не було виявлено. У наших експериментах установлено, що отруєння щурів тетрахлорметаном приводило до зниження каталазної активності впродовж експерименту в сироватці крові та печінці щурів. Після застосування сухого екстракту з салату листя ураженим тетрахлорметаном тваринам каталазна активність у сироватці крові вірогідно підвищувалась, починаючи з 7 доби дослідження. У печінці цей показник вірогідно (р≤0,05) підвищувався дещо пізніше – на 14 добу експерименту. Протягом усього експерименту в уражених токсикантом тварин підвищувався вміст ЦП. Застосований з метою корекції СЕСЛ привів до зниження вмісту церулоплазміну у всі терміни дослідження.

Висновки. Встановлено, що екстракту з салату посівного листя притаманні антиоксидантні властивості, які підтверджуються пригніченням окиснювального стресу за умов токсичного ураження печінки.

Посилання

Maksiv, H.Ya. & Marushchak, M.I. (2019). Rol' oksydatyvnoho stresu v rozvytku khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoryuvannya lehen' [The role of oxidative stress in the development of chronic obstructive pulmonary disease]. Medychna ta klinichna himiya - Medical and clinical chemistry. 21(1), 120–125. DOI:10.11603/mcch.2410-681X.2019.v0.i1.9892 [in Ukrainian].

Lushchak, V.I. (2014). Free radicals, reactive oxygen species, oxidative stress and its classification. Chem. Biol. Interact. 24,164–75. DOI: 10.1016/j.cbi.2014.10.016.

Katerji, M. Filippova, М., & Duerksen-Hughes, Р. (2019). Approaches and methods to measure oxidative stress in clinical samples: Research applications in the cancer field. Oxid. Med. Cell. Longev. 12, 1279250. DOI: 10.1155/ 2019/1279250.

Deinega, V.G. & Kryvenko, V.V. (2013). Vplyv oksydatyvnoho stresu na pokaznyky sertsevo-sudynnoyi systemy u khvorykh na poyednanyy perebih khronichnoho obstruktyvnoho zakhvoryuvannya lehen' ta hipertonichnoyi khvoroby [The effect of oxidative stress on cardiovascular parameters in patients with a combined course of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension]. Patolohiya - Pathology, 1, 20-3 [in Ukrainian].

Liguori, I., Russo, G., Curcio, F., Bulli, G., Aran, L., & Della-Morte, D. (2018). Oxidative stress, aging, and diseases. Clin Interv Aging, 13, 757–72. DOI: 10.2147/CIA.S158513.

Cichoż-Lach, & Michalak, A. (2014). Oxidative stress as a crucial factor in liver diseases. Gastroenterol. 20(25), 8082–91. DOI: 10.3748/wjg.v20.i25.8082.

Kuziv, O.I. (2004). Patohenetychne obgruntuvannya korektsiyi tetrakhlormetanu pechinky shlyakhom povnoho holoduvannya ta poyednannya yoho z enterosorbtsiyeyu (dysertatsiya) [Pathogenetic rationale for the correction of tetrachloromethane hepatosis by complete fasting and its combination with enterosorption (dissertation)]. Ternopil: I. Horbachevsky Ternopil State Medical Academy, 179 p.

Manibusan, M.K., & Odin, D.A. (2007). Eastmond Postulated carbon tetrachloride mode of action: a review / M.K. Manibusan. Journal of Environmental Science and Health, 25(3), 185–209. DOI: 10.1080/10590500701569398.

Seredyuk, K.M., Stadnytska, N.E. & Yaremkevich, O.S. (2016). Doslidzhennya antyoksydantnoyi aktyvnosti ekstraktiv likars'kykh roslyn [Study of antioxidant activity of extracts of medicinal plants]. Visnyk Natsional'noho universytetu „L'vivs'ka politekhnika” - Bulletin of the Lviv Polytechnic National University, (841), 228-32.

Lalhminghlui, K. & Jagetia, G.C. (2018). Evaluation of the free-radical scavenging and antioxidant activities of Chilauni, Schima wallichii Korth in vitro. Future Sci. OA, 4(2), FSO272. DOI: 10.4155/fsoa-2017-0086.

Khilchuk, M.A., Esaulenko, E.E., Ladutko, A.A. & Bykov, I.M. (2012). Experimental model of toxic liver damage and methods for its correction. Allergology and Immunology. 13(1), 131.

Gross, D. & Tolba, R. Ethics in Animal-Based Research (2015). Eur. Surg. Res. 55(1-2), 43–57. DOI: 10.1159/ 000377721.

Lushchak, V.I., Bagnyukova, T.V. & Luzhna, L.I. (2006). Pokaznyky profesiynoho stresu. 2. Lipidperoksydaza [Indicators of oxidative stress. 2. Lipid peroxides]. Ukrayins'kyy biokhimichnyy zhurnal - Ukrainian biochemical journal, 78(5), 113-119.

Koroliuk, M.A., Ivanova, L.I. & Mayorova, I.G. (1988). Metod opredeleniya aktivnosti katalazy [Method for determining catalase activity]. Laboratornoye delo - Laboratory Case, 1,16-19 [in Russian].

Kolb, V.G., & Kamyshnikov, V.S. (1976). Opredeleniye aktivnosti tseruloplazmina v krovi [Determination of ceruloplasmin activity in blood] In: Clinical biochemistry (pp.219-220) Minsk: Belarus, 219-220.

Okeh U. (2009). Statistical problems in medical research. East Afr. J. Public Health. 6(1),1-7.

Ayala, A., Muñoz, M.F. & Argüelles, S. (2014). Lipid peroxidation: production, metabolism, and signaling mechanisms of malondialdehyde and 4-hydroxy-2-nonenal. Oxid Med Cell Longev, 360438. DOI: 10.1155/2014/ 360438.

Bikkad, M.D., Ghuge, S.H., Somwanshi, S.D. & Ingle, S.B. (2014). Evaluation of lipid peroxide and antioxidants in smokers. International Journal of Basic and Applied Medical Sciences. 4(1), 1-6. DOI: https://doi.org/10.3889/oamjms.2016.117

Oliynyk, S.A. & Kozerenko, O.L. (2010). Oxidative stress under hypoxic conditions. Herald of problems of biology and medicine, 1,15-21.

Dubick, M.A., Barr, J.L., Keen, C.L. & Atkins, J.L. (2015). Ceruloplasmin and hypoferremia: studies in burn and non-burn trauma patient. Antioxidants, 4, 153-69. DOI: 10.3390/antiox4010153.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-09

Як цитувати

Пида, В. П., Фіра, В. Д., Лихацький, П. Г., & Фіра, Л. С. (2024). ВИВЧЕННЯ АНТИОКСИДАНТНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СУХОГО ЕКСТРАТУ З САЛАТУ ПОСІВНОГО ЛИСТЯ НА МОДЕЛІ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 115–121. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i2.14728

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження