СТАН ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ЗІ ЗНИЖЕНОЮ ФУНКЦІЄЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13898Ключові слова:
ендотеліальна дисфункція, ендотелійзалежна вазодилатація, артеріальна гіпертензія, первинний гіпотиреоз, субклінічний гіпотиреозАнотація
РЕЗЮМЕ. Ендотеліальна дисфункція є ключовою ланкою у розвитку захворювань кардіоваскулярної системи та майже завжди передує й супроводжує артеріальну гіпертензію, вважається маркером порушень функціонування серцево-судинної системи при цукровому діабеті та метаболічному синдромі. Водночас, даних щодо стану ендотелію судин у пацієнтів із зниженою функцією щитоподібної залози недостатньо.
Метою дослідження було визначення функціонального стану ендотелію судин у хворих на артеріальну гіпертензію із зниженою функцією щитоподібної залози за допомогою візуалізаційних методів обстеження, а саме УЗ-доплерографії плечової артерії.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 99 пацієнтів, які проходили обстеження та лікування у кардіологічному відділенні КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР з приводу артеріальної гіпертензії ІІ стадії; у 65 з них діагностували зниження функції щитоподібної залози (субклінічний та первинний гіпотиреоз). Усім обстежуваним проводили манжетову пробу. За допомогою УЗ-доплерографії визначали вихідний діаметр плечової артерії, пікову систолічну та кінцеву діастолічну швидкості кровотоку в ній, діаметр плечової артерії повторно на 5-й хвилині після дистальної оклюзії кровотоку та через 90 секунд після релаксації. Ендотелійзалежну вазодилатацію оцінювали як відношення різниці між діаметром під час проведення проби та діаметром у спокої, до діаметру в спокої, яке визначається у відсотках.
Результати. Згідно з отриманими нами результатами, порушення нормальної функції ендотелію було зареєстровано у 93 (93,94 %) пацієнтів із артеріальною гіпертензією – середній показник ендотелійзалежної вазодилатації становив (6,70±0,08) %. Більш виражені прояви ендотеліальної дисфункції спостерігались в осіб із зниженою функцією щитоподібної залози, порівняно з хворими на артеріальну гіпертензію із збереженою тиреоїдною функцією. При цьому гірші показники ЕЗВД були в групі осіб із субклінічним гіпотиреозом, порівняно з пацієнтами з групи первинного гіпотиреозу – (5,91±0,05) % та (6,77±0,10) % відповідно.
Висновки. Виявлені зміни свідчать про доцільність компенсації функції щитоподібної залози як у хворих на первинний гіпотиреоз, так і серед пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом, задля отримання оптимального ефекту при корекції ендотеліальної дисфункції.
Посилання
Xinchun, Pi, Liang, Xie, & Cam, Patterson (2018). Emerging Roles of Vascular Endothelium in Metabolic Homeostasis. Circulation Research, 123(4), 477-494. DOI: 10.1161/CIRCRESAHA.118.313237. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.118.313237
Godo, S., & Shimokawa, H. (2017). Endothelial Functions. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology, 37, 108-114. DOI: 10.1161/ATVBAHA.117.309813. PMID: 28835487. DOI: https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.117.309813
Shumakov, V.O. (2020). Ateroskleroz yak klinichnyi proiav endotelialnoi dysfunktsii [Atherosclerosis as a clinical evidence of endothelial dysfunction]. Kardiolohiia, Revmatolohiia, Kardiokhirurhiia – Cardiology, Rheumatology and Cardiosurgery, 1(68), 21 [in Ukrainian].
Kotiuzhynska S.G., & Umanskiy D.A. (2017). Endotelialna dysfunktsiia v patohenezi sudynnykh katastrof pry sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvanniakh [Endothelial dysfunction in the pathogenesis of vascular accidents in cardiovascular diseases]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal – Zaporizhzhya Medical Journal., 19, 4(103). 525-530. DOI: 10.14739/2310-1210.2017.4.105305 [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2017.4.105305
Zahorodnyi, M.I., & Svintsitskyi, I.A. (2013). Endotelialna dysfunktsiia pry arterialnii hipertenzii: suchasni pohliady na prychyny y mekhanizmy rozvytku, diahnostyku ta korektsiiu [Endothelial disfunction in arterial hypertension: modern views on the causes and mechanisms of development, diagnosis and correction]. Praktykuiuchyi likar – Practicing Doctor, 2, 17-27 [in Ukrainian]. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2013_2_6.
Nilsson, P.M., Boutouyrie, P., Cunha, P., Kotsis, V., Narkiewicz, K., Parati, G., … Laurent, S. (2013). Early vascular ageing in translation: from laboratory investigations to clinical applications in cardiovascular prevention. J. Hypertens., 31(8), 1517-1526. DOI: 10.1097/HJH.0b013e328361e4bd. DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e328361e4bd
Laurent, S., Boutouyrie, P., Cunha, P.G., Lacolley, P., & Nilsson, P.M. (2019). Concept of extremes in vascular aging. Hypertension, 74(2), 218-228. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.12655. DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.12655
Celermajer, D.S., Sorensen, K.E., Gooch, V.M., & Spiegelhalter, D.J. (1992). Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. The Lancet, 340(8828), 1111-1115. DOI: 10.1016/ 0140-6736(92)93147-F. DOI: https://doi.org/10.1016/0140-6736(92)93147-F
Didushko, O.M. (2016). Endotelialna dysfunktsiia yak faktor rozvytku porushennia funktsii nyrok u khvorykh na hipotyreoz [Endothelial dysfunction as a factor in the development of renal dysfunction in patients with hypothyroidism]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal – International Journal of Endocrinology, 3(75), 114-119 [in Ukrainian].
Skrypnyk, N.V., & Vatseba, T.S. (2017). Metabolichnyi syndrom i hipotyreoz: patohenetychni vzaiemozviazky, diahnostyka, likuvannia [Metabolic syndrome and hypothyroidism: pathogenic relationships, diagnosis and treatment]. Diabetolohiia, Tyreoidolohiia, Metabolichni rozlady – Diabetology, Thyroidology and Metabolic Disorders, 1(37), 60-63 [in Ukrainian].
Kravchun, N.O., & Dunaieva, I.P. (2021). Subklinichnyi hipotyreoz: chy zavzhdy potribna zamisna hormonalna terapiia? [Subclinical hypothyroidism: is hormone replacement therapy always necessary?]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal – International Journal of Endocrinology, 17(5), 418-421. DOI: 10.22141/2224-0721.17.5.2021.241520 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.17.5.2021.241520
Calissendorff, J., & Falhammar, H. (2020). To Treat or Not to Treat Subclinical Hypothyroidism, What Is the Evidence? Medicina (Kaunas), 56(1), 40. DOI: 10.3390/medicina56010040. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina56010040
