ВПЛИВ СУПУТНЬОЇ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ НА КЛІНІЧНУ СИМПТОМАТИКУ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13853Ключові слова:
хронічний панкреатит, H. Pylori-асоційований хронічний гастрит, гастродуоденальні зміни, якість життя, опитувальник SF-36, опитувальник гастроентерологічного хворого GSRSАнотація
РЕЗЮМЕ. Не дивлячись на значні успіхи у дослідженні патології підшлункової залози (ПЗ), клінічні симптоми та синдроми, а також оцінка якості життя за допомогою опитувальників SF-36 та GSRS у пацієнтів з хронічним панкреатитом в поєднанні з коморбідною патологією органів гастродуоденальної зони (ГДЗ) залишаються недостатньо вивченими і обґрунтованими.
Мета – дослідження клінічної симптоматики та оцінка якості життя за допомогою опитувальників SF-36 та GSRS при коморбідності хронічного панкреатиту із H. Pylori-асоційованим хронічним гастритом.
Матеріал і методи. Обстежено 30 амбулаторних хворих на ХП та 117 із ХП у коморбідності з хронічним гастритом (ХГ), асоційованим із Н. pylori. Провели оцінку клінічних проявів (симптомів/синдромів) пацієнтів з ХП та з ХП із H. Pylori-асоційованим хронічним гастритом. Для достовірної оцінки якості життя порівнювали групи пацієнтів: контрольної групи, пацієнтів з ХП та пацієнтів з коморбідністю. За допомогою опитувальника SF-36 провели оцінку фізичного та психологічного компонентів. Також досліджено показники компонентів якості життя хворих обох груп за шкалами опитувальника GSRS.
Результати. Клінічна симптоматика при коморбідності ХП із супутніми гастродуоденальними порушеннями мала особливості у порівнянні із такими при ізольованому ХП: менша кількість пацієнтів мала больовий синдром (93,3 % проти 100,0 %); диспепсичний синдром виявили у всіх пацієнтів із коморбідною патологією (100,0 % проти 86,7 %), достовірно більша кількість таких пацієнтів мала нудоту (63,3 % проти 26,5 %), відчуття тяжкості (26,7 % проти 18,8 %), проноси (33,3 % проти 17,9 %), чергування проносів та запорів (26,7 % проти 23,1 %), ентеропанкреатичний і астеноневротичний синдроми – виявляли із незначною перевагою у хворих із коморбідністю – 72,6 % проти 66,7 %, і 90,0 % проти 83,8 %. Було констатовано достовірно нижчий середній сумарний показник фізичного компонента у пацієнтів із ХП із коморбідністю стосовно такого у групі ізольованого ХП за опитувальником SF-36: різниця між значеннями середнього сумарного показника фізичного компонента якості життя у пацієнтів груп порівняння становила 10,42 балів (11,2 %).
Висновок. Установлено, що різниця між сумарними показниками шкал психологічного компонента якості життя за опитувальником SF-36 груп пацієнтів із ХП і пацієнтів з коморбідністю різниця становить 9,71 (11,5 %), що довело достовірно гірший психологічний стан хворих на ХП із супутніми гастродуоденальними змінами.
Сумарний показник шкал GRSR у групі пацієнтів з ХП+ГДЗ достовірно вищий такого у групі з ізольованим ХП – у 1,52 раза, а це засвідчило достовірно нижчу якість життя за станом гастроентерологічних синдромів опитувальника GSRS (р≤0,05).
Посилання
Zhu, X, Zhu, C, Zhao, Y, Liu, X, Sa, R, & Wang, Y. (2023). Prevalence of Helicobacter pylori Virulence Genes and Their Association with Chronic Gastritis in Beijing. China. Curr. Microbiol., 80(1). DOI: 10.1007/s00284-022-03135-6. DOI: https://doi.org/10.1007/s00284-022-03135-6
Hooi, J.K.Y., Lai, W.Y., Ng ,W.K., Suen, M.M.Y., Underwood, F.E., & Tanyingoh, D. (2017). Global Prevalence of Helicobacter pylori Infection: Systematic Review and Meta-Analysis. Gastroenterology, 153(2), 420-429. DOI: 10.1053/j.gastro.2017.04.022. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.04.022
Graham, D.Y. (2014). History of Helicobacter pylori, duodenal ulcer, gastric ulcer and gastric cancer. World J. Gastroenterol., 20(18), 5191-5204. DOI: 10.3748/wjg.v20.i18.5191. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i18.5191
Nagy, P., Johansson, S., & Molloy-Bland, M. (2016). Systematic review of time trends in the prevalence of Helicobacter pylori infection in China and the USA. Gut. Pathogens, 8(1). DOI: 10.1186/s13099-016-0091-7. DOI: https://doi.org/10.1186/s13099-016-0091-7
Conwell, D.L., Lee, L.S., Yadav, D., Longnecker, D.S., Miller, F.H., & Mortele, K.J. (2014). American Pancreatic Association practice guidelines in chronic pancreatitis evidence-based report on diagnostic guidelines. Pancreas, 43(8), 1143-1162. DOI: 10.1097/MPA.0000000000000237. DOI: https://doi.org/10.1097/MPA.0000000000000237
Kalivarathan, J., Yadav, K., Bataller, W., Brigle, N.W., & Kanak, M.A. (2019). Etiopathogenesis and pathophysiology of chronic pancreatitis. Transplantation, Bioengineering, and Regeneration of the Endocrine Pancreas, 2, 5-32. DOI: 10.1016/B978-0-12-814831-0.00001-4. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-814831-0.00001-4
Sankaran, S.J., Xiao, A.Y., Wu, L.M., Windsor, J.A., Forsmark, C.E., & Petrov, M.S. (2015). Frequency of Progression from Acute to Chronic Pancreatitis and Risk Factors: A Meta-analysis. Gastroenterology, 149(6), 1490-1500. DOI: 10.1053/j.gastro.2015.07.066. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2015.07.066
DeSouza, S.V., Singh, R.G,. Yoon, H.D., Murphy, R., Plank, L.D., & Petrov, M.S. (2018). Pancreas volume in health and disease: a systematic review and meta-analysis. Expert. Rev. Gastroenterol. Hepatol., 12(8), 757-766. DOI: 10.1080/ 17474124.2018.1496015. DOI: https://doi.org/10.1080/17474124.2018.1496015
Peery, A.F., Crockett, S.D., Murphy, C.C., Lund, J.L., Dellon, E.S., & Williams, J.L. (2019). Burden and Cost of Gastrointestinal, Liver, and Pancreatic Diseases in the United States: Update 2018. Gastroenterology, 156(1), 254-272. DOI: 10.1053/j.gastro.2018.08.063. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2018.08.063
Gardner, T.B., Adler, D.G., Forsmark, C.E., Sauer, B.G., Taylor, J.R., & Whitcomb, D.C. (2020). ACG Clinical Guideline: Chronic Pancreatitis. Am. J. Gastroenterol., 115(3), 322-339. DOI: 10.14309/ajg.0000000000000535. DOI: https://doi.org/10.14309/ajg.0000000000000535
Petrov, M.S., & Yadav D. (2019). Global epidemiology and holistic prevention of pancreatitis. Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol., 16(3), 175-184. DOI: 10.1038/s41575-018-0087-5. DOI: https://doi.org/10.1038/s41575-018-0087-5
Olesen, S.S., Juel, J., Nielsen, A.K., Frøkjær, J.B., Wilder-Smith, O.H.G., & Drewes, A.M. (2014). Pain severity reduces life quality in chronic pancreatitis: Implications for design of future outcome trials. Pancreatology, 14(6), 497-502. DOI: 10.1016/j.pan.2014.09.009. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2014.09.009
Du, L.J. (2016). Helicobacter pylori eradication therapy for functional dyspepsia: Systematic review and meta-analysis. World J. Gastroenterol., 22(12), 3486-3495. DOI: 10.3748/wjg.v22.i12.3486. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v22.i12.3486
Pogorzelska, J., Łapińska, M., Kalinowska, A., Łapiński, T.W., & Flisiak, R. (2017). Helicobacter pylori infection among patients with liver cirrhosis. Eur. J. Gastroenterol. Hepatol., 29(10), 1161-1165. DOI: 10.1097/MEG.0000000000000928. DOI: https://doi.org/10.1097/MEG.0000000000000928
Amieva, M., & Peek, R.M. (2016). Pathobiology of Helicobacter pylori–Induced Gastric Cancer. Gastroenterology, 150(1), 64-78. DOI: 10.1053/j.gastro.2015.09.004. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2015.09.004
Olesen, S.S., Nøjgaard, C., & Poulsen, J.L. (2019). Chronic Pancreatitis Is Characterized by Distinct Complication Clusters That Associate With Etiological Risk Factors. Am. J. Gastroenterol., 114(4), 656-664. DOI: 10.14309/ajg.0000000000000147. DOI: https://doi.org/10.14309/ajg.0000000000000147
Bai, X., Zhu, M., He, Y., Wang, T., Tian, D., & Shu, J. (2022). The impacts of probiotics in eradication therapy of Helicobacter pylori. Arch. Microbiol., 204(12). DOI: 10.1007/s00203-022-03314-w. DOI: https://doi.org/10.1007/s00203-022-03314-w
Wu, X., Xu, X., Xiang, Y., Fan, D., An, Q., & Yue, G. (2022). Exosome-mediated effects and applications in inflammatory diseases of the digestive system. Eur. J. Med. Res., 27(1). DOI: 10.1186/s40001-022-00792-y. DOI: https://doi.org/10.1186/s40001-022-00792-y
Palmer, B., & Petrik, M. (2022). Psychological Evaluation and Management of Chronic Pancreatitis. Gastroenterol. Clin. North Am., 51(4), 799-813. DOI: 10.1016/j.gtc.2022.07.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gtc.2022.07.006
Koch, R.M., Tchernodrinski, S., & Principe, D.R. (2022). Case report: Rapid onset, ischemic-type gastritis after initiating oral iron supplementation. Front. Med., 9. DOI: 10.3389/fmed.2022.1010897. DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2022.1010897
Cañamares-Orbís, P., García-Rayado, G., & Alfaro-Almajano, E. (2022). Nutritional Support in Pancreatic Diseases. Nutrients, 14(21). DOI: 10.3390/nu14214570. DOI: https://doi.org/10.3390/nu14214570
Greer, J.B., Greer, P., Sandhu, B.S,. Alkaade, S., Wilcox, C.M., & Anderson, M.A. (2019). Nutrition and Inflammatory Biomarkers in Chronic Pancreatitis Patients. Nutr. Clin. Prac., 34(3), 387-399. DOI: 10.1002/ncp.10186. DOI: https://doi.org/10.1002/ncp.10186
Ahmed, A., Anand, A.N., Shah, I., Yakah, W., Freedman, S.D., & Thomas, R. (2022). Prospective evaluation of sleep disturbances in chronic pancreatitis and its impact on quality of life: a pilot study. Sleep Breathing, 26(4), 1683-1691. DOI: 10.1007/s11325-021-02541-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s11325-021-02541-7
Phillips, A.E., Faghih, M., Drewes, A.M., Singh, V.K., Yadav, D., & Olesen, S.S. (2020). Psychiatric Comorbidity in Patients with Chronic Pancreatitis Associates with Pain and Reduced Quality of Life. Am. J. Gastroenterol., 115(12), 2077-2085. DOI: 10.14309/ajg.0000000000000782. DOI: https://doi.org/10.14309/ajg.0000000000000782
Machicado, J.D., Amann, S.T., Anderson, M.A., Abberbock, J., Sherman, S., & Conwell, D.L. (2017). Quality of Life in Chronic Pancreatitis is Determined by Constant Pain, Disability/Unemployment, Current Smoking, and Associated Co-Morbidities. Am. J. Gastroenterol., 112(4), 633-642. DOI: 10.1038/ajg.2017.42. DOI: https://doi.org/10.1038/ajg.2017.42
