ГЕМОКОАГУЛЯЦІЙНА СИСТЕМА У ПАЦІЄНТІВ ПРИ ВІДКРИТІЙ ТА ЕНДОВАСКУЛЯРНІЙ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ БАГАТОРІВНЕВОГО АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОГО СТЕНОТИЧНО-ОКЛЮЗИВНОГО ПРОЦЕСУ ІНФРАІНГВІНАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА

Д. В. Ковальський; Н. І. Цюприк

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13506

Автор(и)

Д. В. Ковальський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Н. І. Цюприк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13506

Ключові слова:

blood coagulation system, aggregative assay, revascularization, complication

Анотація

РЕЗЮМЕ. Відкриті реконструктивні втручання займають провідне місце при реваскуляризації багаторівневого атеросклеротичного ураження артеріального русла нижньої кінцівки. Застосування запропонованих методів реваскуляризації (відкритий, гібридний, ендоваскулярний) атеросклеротичного стенотично-оклюзивного процесу стегно-дистального артеріального русла викликає розвиток ряду ускладнень, серед яких у в 6–32 % спостережень діагностують розвиток тромбозу сегмента реконструкції.

Мета – запобігти розвитку тромботичних ускладнень реваскуляризації артеріального русла нижньої кінцівки шляхом застосування патогенетично обґрунтованої системи післяопераційної тромбопрофілактики.

Матеріал і методи. В дослідження включено 97 пацієнтів із атеросклеротичним стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах стенотично-оклюзивного ураження гомілкових артерій. З метою вивчення стану гемокоагуляційної системи у пацієнтів застосовували методики для вивчення показників згортальної, фібринолітичної та агрегаційної систем.

Результати. Формування гіперкоагуляційного синдрому в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно, порівняно із хворими, у яких використовували відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Гіперкоагуляція крові на інтраопераційному етапі реваскуляризації відбувається насамперед за рахунок активності ІІа фактора гемокоагулятивного каскаду. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення оперативного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити нефракціонований гепарин (НФГ). Одночасно для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначити подвійну антитромбоцитарну терапію: клопідогрель, ацетилсаліцилова кислота.

Висновки. 1. Реваскуляризація артеріального русла нижньої кінцівки супроводжується на інтраопераційному етапі хірургічного втручання формуванням гіперкоагулятивного синдрому. 2. Формування гіперкоагулятивного синдрому на інтраопераційному етапі хірургічного втручання в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається інтенсивніше, ніж у хворих, у яких застосовано відкриті методи реваскуляризації артеріального русла.

Посилання

Špillerová, K., Settembre, N., Biancari, F., Albäck, A., & Venermo, M. (2017). Angiosome targeted PTA is more important in endovascular revascularisation than in surgical revascularisation: analysis of 545 patients with ischaemic tissue lesions. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 53(4), 567-575. DOI: 10.1016/j.ejvs.2017.01.008.

Tan, H., Zhang, L., Guo, Q., Yao, Y., Sun, S., & Wang, T. (2013). “One-Stop Hybrid Procedure” in the Treatment of Vascular Injury of Lower Extremity. Indian Journal of Surgery, 77(1), 75-78. DOI: 10.1007/s12262-013-0897-1.

Didenko, S.M., Bolharskaya, S.V., Taran, Ye.V., & Boyko, K.O. (2016). Zminy kolateralnoho krovoobihu v nyzhniy kintsivtsi pry oklyuziyi arteriy stehnovo-pidkolinno-homilkovoho sehmenta u khvorykh pry syndromi ishemichnoyi diabetychnoyi stopy z ohlyadu na anhiosomnu teoriyu [Changes in the collateral blood circulation in the lower extremity during occlusion of the arteries of the femoral-popliteal-tibia segment in patients with ischemic diabetic foot syndrome based on the angiosomal theory]. Klinichna khirurhiya – Clinical Surgery., 24(2), 34-38 DOI: 10.25040/aml2018.02.034 [in Ukrainian].

Pshenichniy, V.M., Shtutin, A.A., & Ivanenko, A.A. (2012). Effektivnost dvukhurovnevykh infraingvinalnykh rekonstruktsiy v lechenii khronicheskoy kriticheskoy ishemii nizhnikh konechnostey [Efficiency of two-level infrainguinal reconstructions in the treatment of chronic critical ischemia of the lower extremities]. Angiologiya, sosud. khir. – Angiology, Vessel. Surgery, 18(3), 132-137 [in Russian].

Rusin, V.I. Korsak, V.V. Popovich, Ya.M. & Rusin, V.V. (2014). Mesto gibridnoy khirurgii pri lechenii kriticheskoy ishemii nizhnikh konechnostey. [Place of hybrid surgery in the treatment of critical lower limb ischemia]. Novosti khirurgii. – News of Surgery, 2(22), 244-251. DOI: 10.18484/ 2305-0047.2014.2.244 [in Russian].

Matsagkas, M., Kouvelos, G., Arnaoutoglou, E., Papa, N., Labropoulos, N., & Tassiopoulos, A. (2011). Hybrid procedures for patients with critical limb ischemia and severe common femoral artery atherosclerosis. Annals of Vascular Surgery, 25(8), 1063-1069. DOI: 10.1016/j.avsg. 2011.07.010.

Hicks, C.W., Najafian, A., Farber, A., Menard, M.T., Malas, M.B., Black III, J.H., & Abularrage, C.J. (2017). Below-knee endovascular interventions have better outcomes compared to open bypass for patients with critical limb ischemia. Vascular Medicine, 22(1), 28-34. DOI: 10.1177/ 1358863x16676901.

Norgren, L., Hiatt, W.R., Dormandy, J.A., Nehler, M.R., Harris, K.A., & Fowkes, F.G.R. (2007). Inter-society consensus for the management of peripheral arterial disease (TASC II). Journal of Vascular Surgery, 45(1), S5-S67. DOI: 10.1016/j.ejvs.2006.09.024.

Iida, O., Takahara, M., Soga, Y., Yamauchi, Y., Hirano, K., Tazaki, J., ... & Uematsu, M. (2013). Worse limb prognosis for indirect versus direct endovascular revascularization only in patients with critical limb ischemia complicated with wound infection and diabetes mellitus. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 46(5), 575-582. DOI: 10.1016/j.ejvs.2013.08.002.

Venher, I.K. Kostiv, S.Ya., Zarudna, O.I., & Kostiv, O.I. (2017). Shlyakhy poperedzhennya pislyaoperatsiynykh venoznykh tromboembolichnykh uskladnen u patsiyentiv iz planovoyu khirurhichnoyu patolohiyeyu [Ways to prevent postoperative venous thromboembolic complications in patients with planned surgical pathology]. Shpytalna khirurhiya – Hospital Surgery, 3, 49-53. DOI: 10.11603/2414-4533.2017.3.8122 [in Ukrainian].

Rosenberg, A.F., Zumberg, M., Taylor, L., Le-Claire, A., & Harris, N. (2010). The use of anti-Xa assay to monitor intravenous unfractionated heparin therapy. Journal of Pharmacy Practice, 23(3), 210-216. DOI: 10.1177/ 0897190010362172.