ВИКОРИСТАННЯ БІОСУГЕСТИВНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ

О. П. Венгер; Т. І. Іваніцька

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13160

Автор(и)

О. П. Венгер Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Т. І. Іваніцька Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13160

Ключові слова:

біосугестивна терапія, внутрішньо переміщені особи, депресія, тривога, стрес, психічне здоров’я

Анотація

РЕЗЮМЕ. З кінця лютого 2022 року мільйони українців покинули свої домівки внаслідок військового вторгнення. Вимушене переселення супроводжується трансформацією усієї системи соціально-психологічних відносин, що спричиняє ризик формування психологічного стану дезінтеграції та дезадаптації.

Мета – вивчити порушення психоемоційної сфери, сну, суб’єктивного сприйняття рівня якості життя внутрішньо переміщених осіб та можливості покращення їхнього функціонування за допомогою методу біосугестивної терапії.

Матеріал і методи. Обстежено 165 осіб, погодилися пройти терапію 114, серед яких 64 внутрішньо переміщені особи (група ВПО) і 50 осіб, які залишалися на постійному місці перебування (група ПМП). Методи дослідження: загальна анкета, що оцінювала соціально-демографічні дані, шкала оцінки рівня якості життя (О. С. Чабан), шкала депресії, тривоги та стресу (DASS-21), індекс якості сну (ISI), методи математичної статистики та метод біосугестивної терапії (О. С. Стражний) для корекції виявлених симптомів.

Результати. Кількість респондентів, у яких після проведених сеансів нормалізувався рівень депресії, у групі ВПО збільшилася на 17,18 %, у групі ПМП – на 18,00 %. Кількість осіб, у яких рівень тривоги досяг норми, у групі ВПО збільшилася на 28,12 %, у групі ПМП – на 30,00 %. Рівень нормального сприйняття стресу в групі ВПО збільшився на 26,56 %, в групі ПМП – на 32,00 %. Після проведених сеансів кількість респондентів, у яких нормалізувався сон, у групі ВПО збільшилася на 39,06 %, в групі ПМП – на 40,00 %. Також після проведеного психотерапевтичного втручання кількість осіб групи ВПО, які вважали свій рівень якості життя високим, зросла на 7,81 %, групи ПМП – на 40,00 %, ще 10,00 % опитаних з групи ПМП почали оцінювати цей рівень як дуже високий.

Висновки. Впровадження біосугестивної психотерапії у процес реабілітації ефективно сприяє подоланню депресивних та тривожних симптомів, знижує рівень стресу, нормалізує сон та покращує суб’єктивне сприйняття рівня якості життя у внутрішньо переміщених осіб.

Посилання

MOM OON mihratsiya. Zvit pro vnutrishnie peremishchennia v Ukrayini . opytuvannia zahalnoho naselennia. Raund 6, 23 chervnia 2022 roku [IOM UN migration. Ukraine internal displacement report. General population survey. Round 6. 23 June 2022]. Retrieved from: https://displacement.iom.int/reports/zvit-pro-vnutrishne-peremischennya-v-ukraini-opituvannya-zagalnogo-naselennya-raund-6-23 [in Ukrainian].

Maruta, N.O., Kalenska, H.Yu., & Fedchenko, V.Yu. (2020). Psykholohichni faktory ryzyku vynyknennia psykhichnykh rozladiv u vnutrishno peremishchenykh osib [Psychological risk factors for mental disorders in internally displaced persons]. Lvivskyi klinichnyi visnyk – Lviv Clinical Bulletin, 1(29), 21-28 [in Ukrainian].

Verbytskyi, Ye.Yu., & Yevtushenko, Yu.O. (2016). Klinikopsykhopatolohichni ta patopsykholohichni osoblyvosti reaktyvnoi depresii v strukturi nepsykhotychnykh psykhichnykh stres-asotsiiovanykh rozladiv u vymushenykh pereselentsiv iz zony ATO [Clinical-psychopathological and pathopsychological features of reactive depression in the structure of non-psychotic mental stress-associated disorders in forced migrants from the ATO zone]. Arkhiv psykhiatrii – Archive of Psychiatry., 22, 2(85), 16-19 [in Ukrainian].

Druz, O.V., Syropiatov,, O.H., & Badiuk, M.I. (2014). Metodychni rekomendatsii z udoskonalennia likuvannia ta reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy, yaki zaluchaiutsia do uchasti v mizhnarodnykh operatsiiakh z pidtrymky myru i bezpeky, iz posttravmatychnym stresovym rozladom: metod. Rekomen [Methodological recommendations for improving the treatment and rehabilitation of servicemen of the Armed Forces of Ukraine who participate in international peace and security operations with post-traumatic stress disorder: methodological recommendations]. Kyiv: MP Lesia [in Ukrainian].

Iurieva, L.M., Shusterman, T.Y., & Likholetov, Ye.O. (2019). Nepsykhotychni psykhichni rozlady v osib, shcho zaznaly psykhosotsialnoho stresu v umovakh viiskovoho konfliktu [Non-psychotic mental disorders in persons who have experienced psychosocial stress in the conditions of a military conflict]. Medychni perspektyvy – Medical Perspectives., 24, 4, 112-120 [in Ukrainian].

Voloshyn, P.V., & Maryta, N.O. (2015). Stratehia ohorony psyhichnogo zdorovja naselennja Ukrainy [Strategy for the protection of mental health of the population of Ukraine: modern opportunities and obstacles]. Ukrainskyi visnyk psyhonevrologii – Ukrainian Herald of Psychoneurology, 1(82), 5-11 [in Ukrainian].

Markova, M.V., Piontkovska, O.V., & Soloviova, A.G. (2018). Medyko-psyhologichna dopomoga ditjam – vymushenym pereselencjam: zasady psychologichnoi pidtrymky, readaptacii ta socializacii [Medical and psychological assistance to children who have been forcibly displaced: conceptual principles of psychological support, readaptation and socialization]. Ukrainskyi visnyk psyhonevrologii – Ukrainian Herald of Psychoneurology, 2(95), 62-67 [in Ukrainian].

Kraskovska, T.Yu. (2020). Genderno orientovana psyhoterapia tryvojnyh rozladiv u vymushenyh pereselencav [Gender-oriented psychotherapy of anxiety disorders in forced migrants]. Eksperymentalna I klinichna medycyna – Experimental and Clinical Medicine, 89(4), 53-57 [in Ukrainian].

Zelenska, K.A. (2021). Personificovana programa korekcii poststresovyh rozladiv u riznyh kategorij osib, jaki peregyly bojovi dii (kombatantiv ta volonteriv) [A personalized program for the correction of post-stress disorders in various categories of persons who have survived combat operations (combatants and volunteers)]. Ukrainskyi visnyk psyhonevrologii – Ukrainian Herald of Psychoneurology, 4(29), 27-29 [in Ukrainian].