КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛОКАЛІЗОВАНОЇ СКЛЕРОДЕРМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗОМ

К. Б. Штокайло; М. І. Шкільна

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13149

Автор(и)

К. Б. Штокайло Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
М. І. Шкільна Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13149

Ключові слова:

локалізована склеродермія, Лайм-бореліоз, клінічні особливості

Анотація

РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – встановити клінічні особливості локалізованої склеродермії у пацієнтів із Лайм-бореліозом.

Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 85 пацієнтів із локалізованою склеродермією (ЛС), які протягом 2015–2021 рр. лікувались амбулаторно і стаціонарно в КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Жінок було 69 (81,2 %), чоловіків – 16 (18,8 %), вік обстежених складав від 18 до 74 років.

Для серологічного підтвердження Лайм-бореліозу (ЛБ) застосували метод ІФА, використавши тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина): класу IgМ − тест-системи Anti-Borrelia burgdorferi ELISA (IgM), класу IgG − Anti-Borrelia plus VIsE ELISA (IgG). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували відповідно до рекомендацій виробника.

Специфічні IgM і IgG (позитивні або проміжні результати) до комплексу B. burgdorferi s.l діагностовано в сироватці крові 32 (37,6 %) із зазначених 85 пацієнтів із локалізованою склеродермією. Відповідно до отриманих результатів усіх пацієнтів поділили на дві групи: група 1 – 32 хворих із ЛС при ЛБ та група 2 – 53 пацієнти лише із ЛС без ЛБ.

Для оцінки активності вогнищ ЛС використали модифікований індекс тяжкості локалізованої склеродермії – The modified Localized Skin Severity Index (mLoSSI), який підсумовували за наступними критеріями ураження вогнищ: поява нових вогнищ та / або збільшення розмірів існуючих вогнищ ураження протягом останнього місяця (N/E), інтенсивність еритеми на межі враженої та здорової ділянок шкіри (ER) та щільність (індурація) осередка ураження на межі враженої та здорової ділянок (ST).

Результати. Встановлено, що пацієнти із локалізованою склеродермією, в тому числі за наявності у них ЛБ, відмічали ряд скарг, пов’язаних із вогнищами уражень: відчуття стягування шкіри, свербіж та поколювання, підвищення або зниження температури тіла. При цьому свербіж у ділянці вогнищ ураження достовірно переважав у групі хворих на ЛС при ЛБ: 46,9 % проти 18,9 %, p<0,05.

Окрім скарг, пов’язаних із вогнищами ЛС, у пацієнтів із ЛБ діагностували ряд інших скарг: послаблення концентрації уваги, втома/загальна слабість, біль м’язів, лімфаденопатія, припухлість і біль суглобів, біль голови та гарячка, які достовірно переважали щодо хворих на ЛС без ЛБ, p<0,05.

В осіб із ЛС при ЛБ переважали множинні (4 і більше) малого розміру (1–5 см) вогнища уражень щодо групи пацієнтів із ЛС без ЛБ: 53,1 % проти 20,8 %, p<0,05.

Щільність вогнищ ЛС відповідно до модифікованого шкірного рахунку за G. P. Rodnan була достовірно вищою у пацієнтів із ЛС без ЛБ, порівняно із хворими на ЛС при ЛБ: 3,09±0,30 проти 1,44±0,29, p<0,05.

Висновки. У пацієнтів із ЛС при ЛБ активність вогнищ уражень (за mLoSSI) переважала, порівняно з хворими на ЛС без ЛБ, за рахунок появи нових вогнищ та / або збільшення розмірів існуючих вогнищ ураження протягом останнього місяця (N/E): 56,3 % проти 26,4 %, та інтенсивністю еритеми на межі враженої та здорової ділянок шкіри (ER): (2,11±0,16) бали проти (0,68±0,11) балів, p<0,05.

Посилання

Andreichyn, M.A., Kopcha, V.S., & Shkilna, M.I. (2019). Laim–borelioz. Diahnostychni kryterii, likuvannia i profilaktyka: metod. Rekomendatsii – Lyme borreliosis. Diagnostic criteria, treatment and prevention: method. Recommendations. Ternopil: TDMU [in Ukrainian].

Stanek, G., Wormser, G.P., Gray, J., & Strle, F. (2012). Lyme borreliosis. Lancet, 4, 379(9814), 461-73.

Raileanu, C., Moutailler, S., Pavel, I., Porea, D., Mihalca, A. D., Savuta, G., & Vayssier-Taussat, M. (2017). Borrelia Diversity and Co-infection with Other Tick Borne Pathogens in Ticks. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 7, 36. DOI: 10.3389/fcimb.2017.00036.

Zinchuk, O.M., & Kaliuzhna, L.D. (2016). Urazhennia shkiry u khvorykh na Laim-borelioz piznoho periodu [Skin lesions in patients with late-onset Lyme disease]. Dermatolohiia, kosmetolohiia, seksopatolohiia – Dermatology, Cosmetology, Sexopathology, 1(2), 10-14 [in Ukrainian].

Shkilna, M.I. (2021). Kliniko-epidemiolohichni ta imunolohichni aspekty Laim-boreliozu, vdoskonalennia diahnostyky i terapii – Clinical and epidemiological and immunological aspects of Lyme borreliosis, improvement of diagnosis and therapy: PhD dissertation: 14.01.13. Ternopil [in Ukrainian].

Pedrycz-Wieczorska, A. (2017). Analysis of the methods for diagnosing borreliosis − Lyme disease. Health Problems of Civilization, 11(2), 80-86. DOI: 10.5114/hpc.2017.69022.

Careta, M. F., & Romiti, R. (2015). Localized scleroderma: clinical spectrum and therapeutic update. An. Bras. Dermatol., 90(1), 62-73. DOI: 10.1590/abd1806-4841.20152890.

Mahmoud, A. (2020). Patohenetychna rol oksydatyvnoho stresu pry vohnyshchevii sklerodermii [Pathogenetic role of oxidative stress in Localized scleroderma]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu – Reports Of Vinnytsia National Medical University, 24(4), 714-719. DOI: 10.31393/reports-vnmedical-2020-24(4)-27 [in Ukrainian].

Choi, M.S., Seong, G.H., Park, M.J., Park, M., Hong, S.P., Park, B.C., & Kim, M.H. (2020). Rapidly Progressing Generalized Morphea with High Lyme Disease Titer. Indian J. of Dermatol., 65(5), 432-434. DOI: 10.4103/ijd.IJD_279_18.

Șandru, F., Popa, A., Petca, A., Miulescu, R. G., Constantin, M. M., Petca, R. C., Constantin, T., & Dumitrașcu, M. C. (2020). Etiologic role of Borrelia burgdorferi in morphea: A case report. Experimental and therapeutic medicine, 20(3), 2373–2376. DOI: 10.3892/etm.2020.8815.

Eisendle, K., Grabner, T., & Zelger, B. Morphoea: a manifestation of infection with Borrelia species? Br. J. Dermatol. – 2007. – Vol. 157(6). – P. 1189–1198.

Aberer, E., Stanek, G., Ertl, M., & Neumann, R. (1987). Evidence for spirochetal origin of circumscribed scleroderma (morphea). Acta Derm.Venereol., 67(3), 225–231.

Khanna, D., Furst, D. E., Clements, P. J., Allanore, Y., Baron, M., Czirjak, L., Distler, O., ... & Denton, C.P. (2017). Standardization of the modified Rodnan skin score for use in clinical trials of systemic sclerosis. Journal of scleroderma and Related Disorders, 2(1), 11–18. DOI: 10.5301/jsrd.5000231.

Teske, N.M., & Jacobe, H.T. (2020). Using the Localized Scleroderma Cutaneous Assessment Tool (LoSCAT) to classify morphoea by severity and identify clinically significant change. The British Journal of dermatology, 182(2), 398–404. DOI: 10.1111/bjd.18097.