ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ ЕНДОВАСКУЛЯРНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ БАГАТОРІВНЕВОГО СТЕНОТИЧНО-ОКЛЮЗИВНОГО УРАЖЕННЯ СТЕГНО-ДИСТАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА – ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ

Автор(и)

  • І. К. Венгер Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • С. Я. Костів Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • М. П. Орлов Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Б. П. Сельський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Н. І. Цюприк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • І. В. Фарина Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13132

Ключові слова:

ендоваскулярна реваскуляризація, стенотично-оклюзивне ураження

Анотація

РЕЗЮМЕ. Одним із способів вирішення проблеми хірургічного лікування хворих з багаторівневим ураженням артеріального русла нижніх кінцівок може бути застосування ендоваскулярної та гібридної технологій реваскуляризації. Ряд авторів звертають увагу на те, що ендоваскулярні технології реваскуляризації в 6–32 % спостережень сприяють розвитку тромбозу сегмента реконструкції, відсутності ефекту реваскуляризації, рестенозу сегмента оперативного втручання. Поряд із наведеним, відсутні відомості про оперативне лікування ускладнень післяопераційного періоду, особливо у пацієнтів після ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла. Тому лікування пацієнтів із багаторівневим атеросклеротичним ураженням артеріального русла нижніх кінцівок залишається достатньо складною і в багатьох випадках невирішеною проблемою.

Мета – покращити результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла шляхом виявлення ускладнень післяопераційного періоду та їх оперативної корекції.

Матеріал і методи. Під наглядом було 135 пацієнтів. З них у 74 проведено гібридну ендоваскулярну реваскуляризацію, у 61 – ендоваскулярну реваскуляризацію багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла.

Ендоваскулярну ангіопластику стегнового сегмента виконували балон-катетерами Pan Medical (PEKICO), OPTA PRO (Cordis) – 50 спостережень. Після балонної ангіопластики у 5 випадках застосовували саморозкривальні стенти Smart ControL (Cordis), у 4 спостереженнях – Carbostent (Flype), у 7 випадках – Vascular stent (BARD).

Під час ендоваскулярного етапу гібридного оперативного втручання здійснили інтралюмінальну ангіопластику гомілкових артерій, а у 14 – субінтимальну ангіопластику із наступним стентуванням. У всіх спостереженнях застосували довгі балони (80–150 мм) Armada 35 LL виробництва Аbbott Vascular (USA) і Amphirion Deep (Medtronic) Coyote (Boston Scientific), та стенти CompleteSE (Medtronic), Smart (Cordis). Проведено 122 ендоваскулярні ангіопластики артерій гомілки. З них ангіопластику тільки однієї із гомілкових артерій здійснено у 26 (35,13 %) спостереженнях, одночасно двох судин – у 48 (64,87 %) випадках.

Результати. Прослідковано протягом 30-денного післяопераційного періоду безпосередні результати ендоваскулярної реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного процесу стегно-дистального артеріального русла у 61 пацієнта. У 5 (8,20 %) пацієнтів на 3 і 5 добу раннього післяопераційного періоду діагностовано тромбоз сегмента реконструкції: у 4 з них – тромбоз підколінно-гомілкового сегмента, а у одного – тромбоз стегно-підколінного сегмента. Тромбоз сегмента реконструкції виявлено у 4 хворих, у яких під час ендоваскулярної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла здійснено ендоваскулярну ангіопластику тільки однієї із стенотично-оклюзованих гомілкових артерії. Таким чином, на 30 добу раннього післяопераційного періоду у 59 (93,44 %) пацієнтів була збережена прохідність сегмента реконструкції і збережена нижня кінцівка.

Прослідковано протягом 36 місяців післяоперативного періоду результати гібридних реваскуляризаційних оперативних втручань у 71 пацієнта із стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах атеросклеротичного ураження артерій гомілки. У 6 (8,45 %) пацієнтів у перші 3 місяці віддаленого післяопераційного періоду діагностовано тромбоз підколінно-гомілкового сегмента. Таким чином встановлено, що при 36-місячному спостереженні після гібридної реваскуляризації стегно-дистального артеріального русла збереження нижньої кінцівки склало (65) 91,55 %, а збережена прохідність сегмента реконструкції – (63) 88,73 % спостережень.

Висновок. Формування функціонального придатного шляху відтоку при ендоваскулярній реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного ураження стегно-дистального артеріального русла методом ендоваскулярної ангіопластики двох артерій гомілки сприяє зниженню частоти розвитку післяопераційного тромбозу сегмента реваскуляризації, збереження та прогресування післяопераційної ішемії нижньої кінцівки, появі поступового припинення функції реваскуляризованого сегмента.

Посилання

Nehler, M.R., Duval, S., Diao, L., Annex, B.H., Hiatt, W.R., Rogers, K., ... & Hirsch, A.T. (2014). Epidemiology of peripheral arterial disease and critical limb ischemia in an insured national population. Journal of Vascular Surgery, 60(3), 686-695.

Gerhard-Herman, M.D., Gornik, H.L., Barrett, C., Barshes, N.R., Corriere, M.A., Drachman, D.E., ... & Walsh, M.E. (2017). 2016 AHA/ACC guideline on the management of patients with lower extremity peripheral artery disease: executive summary. AHA Journal, 69(11), 1465-1508.

Špillerová, K., Settembre, N., Biancari, F., Albäck, A., & Venermo, M. (2017). Angiosome targeted PTA is more important in endovascular revascularisation than in surgical revascularisation: analysis of 545 patients with ischaemic tissue lesions. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 53(4), 567-575.

Matsagkas, M., Kouvelos, G., Arnaoutoglou, E., Papa, N., Labropoulos, N., & Tassiopoulos, A. (2011). Hybrid procedures for patients with critical limb ischemia and severe common femoral artery atherosclerosis. Annals of Vascular Surgery, 25(8), 1063-1069.

Hicks, C.W., Najafian, A., Farber, A., Menard, M.T., Malas, M.B., Black III, J.H., & Abularrage, C.J. (2017). Below-knee endovascular interventions have better outcomes compared to open bypass for patients with critical limb ischemia. Vascular Medicine, 22(1), 28-34.

Fichelle, J.M. (2012). Ischémie critique chez le malade âgé: attentisme ou agressivité chirurgicale raisonnée? Journal des Maladies Vasculaires, 37(3), 124-131.

Shiraki, T., Iida, O., Takahara, M., Soga, Y., Yamauchi, Y., Hirano, K., ... & Uematsu, M. (2015). Worse limb prognosis for indirect versus direct endovascular revascularization only in patients with critical limb ischemia complicated with wound infection and dialetes mellitus. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 49(5), 565-573.

Borgia, F., Di Serafino, L., Sannino, A., Gargiulo, G., Schiattarella, G.G., De Laurentis, M., ... & Chiariello, M. (2010). AngioJet® rheolytic thrombectomy for acute superficial femoral artery stent or femoropopliteal by-pass thrombosis. Monaldi Archives for Chest Disease, 74(2).

Ballard, J.L., Sparks, S.R., Taylor, F.C., Bergan, J.J., Smith, D.C., Bunt, T.J., & Killeen, J.D. (1996). Complications of iliac artery stent deployment. Journal of Vascular Surgery, 24(4), 545-555.

Maurel, B., Lancelevee, J., Jacobi, D., Bleuet, F., Martinez, R., & Lermusiaux, P. (2009). Endovascular treatment of external iliac artery stenoses for claudication with systematic stenting. Annals of Vascular Surgery, 23(6), 722-728.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-29

Як цитувати

Венгер, І. К., Костів, С. Я., Орлов, М. П., Сельський, Б. П., Цюприк, Н. І., & Фарина, І. В. (2022). ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ ЕНДОВАСКУЛЯРНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ БАГАТОРІВНЕВОГО СТЕНОТИЧНО-ОКЛЮЗИВНОГО УРАЖЕННЯ СТЕГНО-ДИСТАЛЬНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА – ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 50–57. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i2.13132

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження