ЕТІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ НЕВРОЛОГІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У СУЧАСНІЙ ПРАКТИЦІ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ. КОНЦЕПТИ ТА ҐРУНТАЦІЇ

Д. С. Маньковський

doi:10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12994

Автор(и)

Д. С. Маньковський Державна установа «Інститут серця МОЗ України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12994

Ключові слова:

etiological factors, neurological complications, cardiac surgery, myogenic, humoral-metabolic, neurogenic regulation, cerebral circulation, phenomena

Анотація

РЕЗЮМЕ. Започатковане дослідження присвячене питанням структурно-функціональної ґрунтації етіопатогенетичних ускладнень сучасних кардіохірургічних втручань у пацієнтів з неврологічною патологією. Автор аналізує історико-соціальні перепустки стрімкого розвитку кардіохірургії другої половини ХХ сторіччя, акцентує значення останньої як похідної сучасної інтенсивної терапії, окреслює роль та значення для останньої методологічного арсеналу штучного кровообігу, ШК. Завдяки цьому було отримано можливість здійснювати радикальні реконструктивні та шунтувальні операції за умов тяжких захворювань серця та аорти. Однак первинний етап акумуляції знань та навичок також супроводжувався аналізом та узагальненням проявів дисфункції нервової системи, її глибоких уражень (кома, набряки головного мозку, парези/паралічі, структурно-функціональні зміни мозкової речовини). Це стимулювало пошук етіопатогенетичних факторів психоневрологічної патології як побічного наслідку кардіохірургічних втручань.

Мета – обґрунтувати роль та значення етіологічних факторів неврологічних ускладнень у сучасній практиці кардіохірургічних втручань.

Матеріал і методи. Дані комплексного клініко-анамнестичного обстеження пацієнтів у передопераційному періоді (n₂=118 осіб), шпиталізованих у відповідне відділення Державної установи «Інститут серця МОЗ України». Спеціально опрацьована тематична карта хворого була складовою первинного матеріалу. Детально вивчали симптоматику та синдромологію за умов виявлення астенічного (n_2.1=48 осіб), астено-тривожного (n_2.2=31 особа), астено-субдепресивного (n_1.3=24 особи) та дисомнічного (n_1.4=15 осіб) проявів. Задля об’єктивізації інформації з метою поглибленого проведення ґрунтації роботи застосовували ресурси ретроспективного аналізу за власними базами даних та попередньо накопичених анналів відповідних темі та завданням дослідження матеріалів. Пошук даних обов’язковим чином проводили за відомими базами (Google, Yandex тощо).

Результати. Ґрунтація етіопатогенетичного потенціалу неврологічних ускладнень за кардіохірургічними втручаннями довела наявність провідних чотирьох груп факторів. Міогенна регуляція мозкового кровотоку, ґрунтована на роботах В. Folkow, В. І. Остроумова та блискуче підтверджена дослідницькою практикою A. Bayliss. Сутність згаданої концепції орієнтована на активність гладких м’язів судин як механорецепторів (їхня напруга призводить до зростання частоти генерації потенціалів дії, поширення останніх на сусідні клітини, подальшого зростання тонусу судин, зменшення просвіту артерій). Мозковий кровообіг підтримується на сталому рівні, не залежить від коливань системного артеріального тиску. Ґрунтація друга: гуморально-метаболічна регуляція (пов’язана, з одного боку, із регуляторною реакцією на вазоактивні речовини: аденозином, гістаміном, серотоніном; з іншого, – зі змінами рН середовища (продукти метаболізму тканин). Третя грунтація орієнтована на нейрогенну/ауторегуляцію кровообігу (анонсована у дослідженнях Е. Dahl і E. Nelson, М. Rennels, S. Sato з встановленням поліморфізму еферентної іннервації судин головного мозку). Заключний постулат належить особливостям мозкового кровотоку літнього віку. Зі старінням в організмі виникають багаторівневі зміни, порушується гомеостаз, відбувається старт поліморфізму патологічних процесів (зниження параметрів загального крововобігу, компенсаторних механізмів, розвиток відносної дихальної недостатності).

Висновки. За підсумками проведених клініко-анамнестичних досліджень з’ясовано, що етіологічними факторами найчастіших неврологічних ускладнень сучасної практики кардіохірургічних втручань є міогенна, гуморально-метаболічна, нейрогенна регуляція мозкового кровотоку, які виразно потенціюють вікові структурно-функціональні розлади центральної нервової системи. Основа зазначеного біологічного алгоритму полягає у метаболічних потребах мозку та орієнтована на підтримку стабільного перфузійного тиску за умов коливань параметрів системного артеріального тиску.

Посилання

Demikhov, O., Dehtyarova, I., & Demikhova., N. (2020). Actual aspects of public health policy formation on the example of Ukraine. Bangladesh J. Med. Sci., 19 (3), 358-364. DOI: 10.3329/bjms.v19i3.45850.

Feigin, V. (2019). Anthology of stroke epidemiology in the 20th and 21st centuries: Assessing the past, the present, and envisioning the future. Intern. J. Stroke, 14 (3), 223-237. DOI: 10.1177/1747493019832996.

O’Neal, J., Billings, F., Liu, X., Shotwell, M., Liang, Y., Shah, A., Ehrenfeld, J.M., …, & Shaw, A.D. (2017). Risk factors for delirium after cardiac surgery: an historical cohort study outlining the influence of cardiopulmonary bypass. Can J. Anaesth., 64 (11), 1129-1137. DOI: 10.1007/s12630-017-0938-5.

Demikhov, O., Dehtyarova, I., Demikhova, N., Rud, O., & Cherkashyna, L. (2020). Arterial hypertension prevention as an actual medical and social problem. Bangladesh J. Med. Sci., 19 (4), 722-729. DOI: 10.3329/bjms.v19i4.46632.

An, N., & Yu, W.Y. (2017). Difficulties in Understanding Postoperative Cognitive Dysfunction. J. Anesthesia & Perioperative Medicine, 4, 87-94.

Arlington, V.A. (2013). American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5 Diagnostic Classification. – 5th ed. Amer. Psychiatric. Publishing. DOI: 9780890425596.

Spoelstra, S.L., Schueller, M., Hilton, M., & Ridenour, K. (2015). Interventions combining motivational interviewing and cognitive behaviour to promote medication adherence: a literature review. J. Clin. Nurs., 24 (9-10), 1163-1173. DOI: 10.1111/jocn.12738.

Abraham, M. (2014). Protecting the anaesthetized. J. Neuroanaesthesiology & Critical Care, 1, 20-39.

Nesterak, R.V., & Hasiuk, M.B. (2019). Clinical-psychological rehabilitation of cardiac patients through optimization of the self-perception of heаlth. Word Med. Biology, 4 (70), 122-127.

Hubler, E.V. (2002). Klynycheskaia bioinformatyka v medytsyne y pedyatryy [Clinical bioinformatics in medicine and pediatrics]. Medytsyna – Medicine, 211 [in Russian].

Rebrova, O. (2002). Statystycheskyi analyz medytsynskykh dannykh. Prymenenye paketa prykladnykh prohramm STATISTICA [Static analysis of medical data. Application package STATISTICS]. MedyaSfera [in Russian].

Karlawish, J., Jack, C.R., Rocca, W.A., Snyder, M.H., & Carrillo, M.C. (2017). Alzheimer’s disease: The next frontier-Special Report 2017. Alzheimer’s & Dementia, 13 (4), 374-380. DOI: 10.1016/j.jalz.2017.02.006.

Doenst, T., Haverich, A., Serruys, P., Robert, O.B., Kappetein, P., Falk, V., …, & Sigusch, H. (2019). PCI and CABG for Treating Stable Coronary Artery Disease. JACC Review Topic of the Week. J. Am. College Cardio., 73 (8), 964-976. DOI: 10.1016/j.jacc.2018.11.053.

Salzwedel, А., Jensen, К., Rauch, В., Doherty, P., Metzendorf, M-N., Hackbusch, M., …, & Davos, C.H. (2020). Effectiveness of comprehensive cardiac rehabilitation in coronary artery disease patients treated according to contemporary evidence based medicine: Update of the Cardiac Rehabilitation Outcome Study (CROS-II). Eur. J. Prev. Cardio., 27 (16), 1756-1774. DOI: 10.1177/2047487320905719.

Berisavac, I., Jovanoviс, D., Padjen, V., Ercegovac, M., Stanarсeviс, P., Budimkiс-Stefanoviс, M., …, & Beslać-Bumbaširević, L.G. (2017). How to recognize and treat metabolic encephalopathy in neurology intensive care unit. Neurol. India, 65 (1), 123-128. DOI: 10.4103/0028-3886.198192.

Zou, R., Shi, W., Tao, J., Li, H., Lin, X., Yang, S., & Hua, P. (2017). Neurocardiology: cardiovascular changes and specific brain region infarcts. Biomed. Res. Int., 2017, 5646348. DOI: 10.1155/2017/5646348.