ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ Й ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У ХВОРИХ ІЗ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

Автор(и)

  • О. Є. Самогальська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • З. П. Мандзій Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12228

Ключові слова:

гепаргін, лейкемії, лікування, токсичний гепатит, ендогенна інтоксикація

Анотація

За даними сучасних епідеміологічних і статистичних досліджень, останнім часом в Україні значно зросла частота захворюваності на хронічну патологію печінки. Перебіг захворювання супроводжується виснаженням системи антиоксидантного захисту, на тлі чого розвивається хронічна інтоксикація з метаболічними порушеннями, які негативно впливають на функціональний стан печінки.

Мета – вивчити ефективність комбінованого гепатопротектора «Гепаргін» у складі комплексної терапії хворих із гемобластозами.

Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебували 42 хворих із лімфопроліферативними захворюваннями (6 – із гострими лімфобластними лейкеміями; 16 – із хронічними лімфоїдними лейкеміями; 9 – із неходжкінськими лімфомами: 7 – із неходжкінськими лімфомами з малих лімфоцитів, а 5 хворих – із неходжкінськими лімфомами з великих гранулярних клітин). Вік хворих становив від 34 до 68 років. Середня тривалість захворювання становила 4–7 років. Усім хворим проводили ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД ОЧП) та визначали біохімічні показники функції печінки, а саме аланінамінотрансфаразу, аспартатамінотрансферазу, білірубін, лужну фосфатазу, тимолову та сулемові проби, ядерний індекс інтоксикації.

Результати. Хворі скаржилися на загальну слабість, нездужання, тяжкість у нижніх кінцівках, запаморочення. Їх турбували тяжкість та відчуття розпирання у правому підребер᾽ї, нудота. Інколи відмічали жовтяничність шкіри та слизових оболонок. При УЗД ОЧП у 22 хворих спостерігали збільшення розмірів печінки. У середньому печінка була збільшена як за рахунок правої частки, так і лівої. У 19 хворих спостерігали підвищення АЛТ та АСТ, у 11 хворих також відмічали підвищення білірубіну за рахунок непрямої фракції. Активність процесу переважно відповідала середньому (58,7 %) та вираженому (21,3 %) ступеням. У процесі отримання як моно-, так і поліхіміотерапії, активність вираження токсичного впливу на стан функції гепатоцитів посилювалася, на що вказували печінкові проби. Так, показники АЛТ та АСТ підвищувалися, також спостерігалось підвищення лужної фосфатази, білірубіну за рахунок непрямої фракції. У 5 хворих із гемобластозами спостерігали жовтяничність шкіри та склер.

Висновки. На основі комплексного лікування із застосуванням препарату «Гепаргін» відмічалась позитивна динаміка клінічного перебігу основного захворювання, яка проявлалася покращенням самопочуття хворого, загального стану, зникненням тяжкості в правому підребер᾽ї.

Аналіз показників функціональних проб печінки під впливом терапії показав зниження активності запального процесу в гепатоцитах, на що вказували АЛТ, АСТ, білірубін, лужна фосфатаза, ядерний індекс інтоксикації.

У хворих із мінімальною та середньою активністю ці показники поверталися до нормальних величин, а у хворих із вираженою активністю – зменшувалися. Також встановлений позитивний вплив препарату на білковий метаболізм, про що свідчить підвищення загального білка сироватки крові.

Посилання

Ivashkin, V.T. (Ed.). (2002). Bolezni pecheni i zhelchevyvodyashchikh putey [Diseases of the liver and biliary tract]. Moscow: OOO «Izdatelskiy dom «M-Vesti» [in Russian].

Gorodetskiy, V.M. (1998). Oslozhneniya protivoopukholevoy terapii [Complications of antineoplastic therapy]. Gematologiya i transfuziologiya – Hematology and Transfusiology, 1, 11-15 [in Russian].

Kan, V.K. (1997). Kholestaz: novoye v patogeneze, diagnostike i lechenii [Cholestasis: new in pathogenesis, diagnosis and treatment]. Rossiyskiy zhurnal gastroenterologii, gepatologii – Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, 7, 3, 25-29 [in Russian].

Volkova, M.A. (Ed.). (2001). Klinicheskaya onkogematologiya [Clinical hematology oncology]. Moscow: Meditsina [in Russian].

Mayyer, K.P. (2004). Gepatit i posledstviya gepatita [Hepatitis and the consequences of hepatitis]. Transl. from Germ. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].

Exadaktylos, P., Reiss, T., Schobess, R., Hommann, M., Höhne, S., & Beck, A. (1994). Acute hepatoxicity with intermediate-dose methotrexate inn children with leukemia and non-Hodgkin᾽s lymphoma. Klin. Padiatr., 206 (4), 315-318. DOI: 10.1055/s-2008-1046622

Fowler, R., & Imrie, K. (2001). Thalidomide-associated hepatitis: a case report. Am. J. Hematol., 66 (4), 300-302. DOI: 10.1002/ajh.1062

Frezza, M., & Terpin, M. (1992). The use of S-adenosyl-L-methiorline in the treatment of cholestatic disorders: a meta-analysis of clinical trials. Drug Invest., 4 (4), 101-108.

Hoebe, K.H., Witkamp, R.F., Fink-Gremmels, J., Van Miert, A.S., & Monshouwer, M. (2001). Direct cell-to-cell contact between Kupfer cells and hepatocytes augments endotoxin-induced hepatic injury. Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol., 280 (4), G720-728. DOI: 10.1152/ajpgi.2001.280.4.G720

Jansen, P.L., & Van der Lelie, H. (1994). Intrahepatic cholestasis and biliary cirrhosis associated with extrahepatic Hodgkin᾽s disease. Neth. J. Med., 44 (3), 99-102.

Vina, J. (Ed.). (1990). Glutathione metabolism and phisiological functions. Boston.

Levis, J.H., & Schiff, E. (1998). Methotrexat-induced chronic liver injury: guidelines for detection and prevention. Am. J. Gastroenterol., 83 (12), 1337-1345.

Laidlaw, S.T., Reilly, J.T., & Suarna, S.K. (1995). Fatal hepatotoxicity associated with 6-mercaptopurine therapy. Postgrad. Med. J., 71 (840), 639. DOI: 10.1136/pgmj.71.840.639

Santini, D., Vincenzi, B., Massacesi, C., Picardi, A., Gentilucci, U.V., Esposito, V., & Tonini, G. (2003). S-adenosylmethionine (AdoMet) supplementation for treatment of chemotherapy-induced liver injury. Anticancer Res., 23 (6D), 5173-5179.

Wang, L., Groves, M.J., Hepburn, M.D., & Bowen, D.T. (2000). Glutathione-S-transferase enzyme expression in hematopoietic cell lines implies a differential protective role for TI, and AI isoenzymes in erythroid and for MI in lymphoid lineages. Haematologica, 85 (6), 573-579.

Shano, V.P., & Kucher, Ye.A. (2011). Sindrom endogennoy intoksikatsii [Syndrome of endogenous intoxication]. Ostryye i neotlozhnyye sostoyaniya v praktike vracha – Acute and Emergency Conditions in the Practice of a Doctor, 1 (25), 35-41 [in Russian].

Zhulkevych, I.V., Vybyrana, R.Y., & Barannikov, K.V. (2013). Vikova dynamika zmin stanu mineralnoi shchilnosti kistkovoi tkanyny v khvorykh na khronichnu limfoidnu leikemiiu [Age dynamics of bone mineral density in patients with chronic lymphoid leukemia]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 1, 47-50. DOI: https://doi.org/10.11603/2415-8798.2013.1.5700 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-28

Як цитувати

Самогальська, О. Є., & Мандзій, З. П. (2021). ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ Й ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У ХВОРИХ ІЗ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 127–133. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12228

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження