МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕМБРІОНАЛЬНИХ НЕЙРОНАЛЬНИХ КЛІТИН ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ СТРУКТУР ВНУТРІШНЬОГО ВУХА МОРСЬКИХ СВИНОК З ГЕНТАМІЦИНОВИМ ОТОТОКСИКОЗОМ
(ЕЛЕКТРОННОМІКРОСКОПІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12215Ключові слова:
нейрональні стовбурові клітини, сенсоневральна туговухість, аміноглікозидний антибіотик, орган КортіАнотація
Виражені порушення слуху значно погіршують комфортність життя, змінюють емоційний стан людини, а при розвитку в ранньому дитинстві призводять до порушень психосоціального формування особистості. На сьогодні не існує ефективних способів лікування хворих із сенсоневральною приглухуватістю (СНП). Тому в усьому світі вважають за краще «тактику заміщення», а саме – слухові апарати при приглухуватості, або кохлеарний імплант при глухоті.
Мета – вивчити за допомогою електронно-мікроскопічного дослідження вплив НЕК інтратимпанального і субпотиличного на стан структурних елементів внутрішнього вуха морських свинок із експериментальним ототоксикозом.
Матеріал і методи. Для вивчення ефективності НЕК при ототоксикозі аміноглікозидів експериментальні дослідження були проведені на 40 морських свинках масою 500–900 г. ОНП був викликаний введенням аміноглікозидного антибіотика – гентаміцину сульфату в дозі 100 мг/кг протягом 14 днів (1 група). Суспензію нейрональних стовбурових клітин вводили в обсязі 2 млн клітин в 0,5 мл інтратимпанально і 2 мільйони клітин в 0,5 мл субокципітально в дні 1 та 15 експерименту.
Результати. Проведено електронномікроскопічне дослідження суспензії нейрональних стовбурових клітин, які були отримані для введення морським свинкам зі змодельованою сенсоневральною приглухуватістю та структур органу Кортії 5 морських свинок через 4 доби після субокципітального та інтратимпанального введення НЕК.
Ультраструктурне дослідження НЕК, які були отримані для введення, засвідчило, що клітини загалом характеризувались великим округлим або овальним ядром з одним або декількома ядерцями, нерівномірним розподілом хроматину в ядрі та вузьким обідком цитоплазми. Виявлення окремих таких клітин мало місце серед структур Кортієва органа через 4 доби після субокципітального введення НЕК.
Виявлялись численні синаптичні контакти переважно аферентних нервових закінчень, що контактували з базальною ділянкою волоскових клітин з різним ступенем електронної щільності, що свідчить про високий рівень синаптичної активності.
Отримані результати в зіставленні з даними літератури свідчать про активну міграцію ембріональних клітин після інтратимпанального та субокципітального їх введення, а також про перспективність використання даного методу введення НЕК.
Висновки. Отримані дані свідчать про те, що інтратимпанальне і субокципітальне введення НЕК сприяє регенерації пошкоджених клітинних структур внутрішнього вуха.
Посилання
Magomedov, M.M. (1998). Ispolzovaniye transplantatsii fetalnykh tkaney v otolaringologii. Analiz sostoyaniya problemy i perspektivy razvitiya [Use of fetal tissue in otolaryngology. Analysis of problem and future]. Vestnik otorinolaringologii – Bulletin of Otorhinolaryngology, 2, 16-23 [in Russian].
Magomedov, M.M. (1997). Primeneniye fetalnykh tkaney v terapii khronicheskoy neyrosensornoy tugoukhosti [Application of fetal tissues in the treatment of chronic sensorineural hearing loss]. Materialy mizhnarodnoi nauk.-prakt. konf., prysviachenii 75-richchiu kafedry ta kliniky otolarynholohii Dnipropetrovskoi medychnoi akademii – Proceedings of international scientific conference dedicated to the 75th anniversary of the Department of Otolaryngology of Dnepropetrovsk and clinics of medical academies. Dnipropetrovsk [in Russian].
Semenova, V.M., Tsymbalyuk, V.I., Pichkur, L.D., & Stayno, L.P. (2008). Porivnialna tsytostrukturna otsinka rostu embrionalnoi nervovoi tkanyny liudyny v umovakh kultyvuvannia za riznykh sposobiv yii zberihannia [Comparative cytostructural assessment of human embryonic neural tissue growth in conditions of cultivation at different storage ways]. Ukrainskyi neirokhirurhichnyi zhurnal – Ukrainian Neurosurgical Journal, 4, 68-71 [in Ukrainian].
Sapizhak, I., Timen, G., Semenova, V., & Staino, L. (2017). Vplyv embrionalnykh neironalnykh klityn na struktury vnutrishnoho vukha tvaryn pry eksperymentalnomu ototoksykozi (morfolohichna otsinka) [Influence of embryonic neuronal cells on the structures of the internal auricles in experimental ototoxicosis (morphological assessment)]. Ukrainskyi neirokhirurhichnyi zhurnal – Ukrainian Neurosurgical Journal, 4. DOI: 10.25305 / unj.115236 [in Ukrainian].
Tsimbalyuk, V. (2000). Neyrotransplantatsiya [Neurotransplantation]. Likuvannia ta diahnostyka – Treatment and Diagnosis, 3, 15-19 [in Ukrainian].
Chaykovskyi, Yu.B., Dyeltsova, O.I., & Herashchenko, S.B. (2011). Stovburovi klityny holovnoho mozku v postnatalnomu periodi [Brain stem cells in the postnatal period]. Svit medytsyny ta biolohii – World of Medicine and Biology, 4, 148-153 [in Ukrainian].
Groves, A. (2010). The challenge of hair cells regeneration. Exp. Biol. Med. (Maywood), 235 (4), 434-446. DOI: 10.1258/ebm.2009.009281
Huisman, M., & Rivolta, M. (2012). Neural crest stem cells and the irpotential application in a therapy for deafness. Front. Biosci. (SchoolEd), 4, 121-132. DOI: 10.2741/255
Kersigo, J., & Fritzsch, B. (2015). Inner ear hair cells deterior ateinmice engineered to have noordiminished innervation. Front. Aging. Neurosci., 7, 570-587. DOI: 10.3389/fnagi.2015.00033
Nishimura, K., Nakagawa, T., Ono, K., Ogita, H., Sakamoto, T., Yamamoto, N., & Ito, J. (2009). Transplantation of mouse induced pluripoten tstem cells into the cochlea. Neuroreport, 20 (14), 1250-1254. DOI: 10.1097/WNR.0b013e32832ff287
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.