ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТА ПЕРЕБІГУ РЕКУРЕНТНОГО ДЕПРЕСИВНОГО РОЗЛАДУ: СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ

(ОГЛЯД)

Автор(и)

  • О. П. Венгер Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • І. Г. Герасим’юк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12196

Ключові слова:

рекурентний депресивнй розлад, антидепресанти, нейрофізіологічні фактори, генетичні фактори депресії, запальні біомаркери при депресії

Анотація

Сьогодні рекурентний депресивний розлад розглядається як складний біологічний феномен, що включає дисрегуляцію нейро-ендокринно-імунологічних процесів, з явною спадковою схильністю, де генетичні фактори відіграють значну роль у формуванні, розвитку і клінічних проявах депресивних станів.

Мета – дослідити сучасні погляди на виникнення та клінічні прояви рекурентного депресивного розладу.

Матеріал і методи. Були використані бази даних PubMed, MedLine, EMBASE, CINAHL, PsycINFO, пошук включав публікації до 2019 року. Дослідження були включені за умови, що вони задовольняли всім наступним критеріям: дослідження за останні п’ять років, метою яких стало виокремлення факторів ризику розвитку депресивного розладу, чинників, що можуть ускладнити перебіг РДР та методів діагностики.

Результати. Отримані результати останніх досліджень дозволяють краще зрозуміти генетичну та нейрофізіологічну архітектуру даного захворювання, а також відкривають шлях для подальших досліджень біологічних механізмів виникнення і розвитку депресії, здатних стати терапевтичними мішенями для потенційно принципово нових антидепресантів.

Значимість раннього розвитку нервової системи як фактора ризику для психічних розладів стає все більш очевидною. Незважаючи на докази, що вказують на зв'язок між перинатальною депресією і збільшенням рівня розвитку психопатології у нащадків, є безліч факторів, які можуть пом'якшити або, навпаки, погіршити наслідки депресії у матері. Ці фактори впливають на плід від початку вагітності до раннього життя дитини, з широким діапазоном наслідків. Деякі з найбільш вивчених – такі як генетика, жорстоке поводження з матерями і використання антидепресантів під час вагітності, а також інші, менш вивчені фактори, – такі як роль батька, звички харчування і вплив тривалості і вираження психічних проблем батьків на дитину.

Висновки. Незважаючи на наявність обнадійливих результатів досліджень, включаючи генетичні та епігенетичні, дослідження експресії генів, поєднання біомаркерів у крові, нейрокогнітивні і нейровізуалізаційні дослідження, даний напрям потребує подальшого вивчення.

Посилання

Luking, K.R., Nelson, B.D., Infantolino, Z.P., Sauder, C.L., & Hajcak, G. (2018). Ventral Striatal Function Interacts With Positive and Negative Life Events to Predict Concurrent Youth Depressive Symptoms. Biological Psychiatry: Cognitive Neuroscience and Neuroimaging, 3 (11), 937-946. doi:10.1016/j.bpsc.2018.07.007

Sawyer, K.M., Zunszain, P.A., & Dazzan, P. (2019) Intergenerational transmission of depression: clinical observations and molecular mechanisms. Mol. Psychiatry 24, 1157–1177 doi:10.1038/s41380-018-0265-4

Biaggi, A., Conroy, S., Pawlby, S., & Pariante, C M. (2016). Identifying the women at risk of antenatal anxiety and depression: A systematic review. Journal of Affective Disorders, 191, 62-77. doi:10.1016/j.jad.2015.11.014

Odonnell, K. J., Glover, V., Barker, E. D., & Oconnor, T. G. (2017). The persisting effect of maternal mood in pregnancy on childhood psychopathology. Development and Psychopathology, 26 (2), 393-403. doi:10.1017/s0954579414000029

Plant, D.T., Pariante, C.M., Sharp, D., & Pawlby, S. (2015). Maternal depression during pregnancy and offspring depression in adulthood: Role of child maltreatment. British Journal of Psychiatry, 207 (3), 213-220. doi:10.1192/bjp.bp.114.156620

Capron, L.E., Glover, V., Pearson, R.M., Evans, J., O’Connor, T.G., Stein, A., & Ramchandani, P.G. (2015). Associations of maternal and paternal antenatal mood with offspring anxiety disorder at age 18 years. Journal of Affective Disorders, 187, 20-26. doi:10.1016/j.jad.2015.08.012

Munhoz, T.N., Santos, I.S., Barros, A.J., Anselmi, L., Barros, F.C., & Matijasevich, A. (2017). Perinatal and postnatal risk factors for disruptive mood dysregulation disorder at age 11: 2004 Pelotas Birth Cohort Study. Journal of Affective Disorders, 215, 263-268. doi:10.1016/j.jad.2017.03.040

Jarde, A., Morais, M., Kingston, D., Giallo, R., Macqueen, G.M., Giglia, L., & Mcdonald, S.D. (2016). Neonatal Outcomes in Women With Untreated Antenatal Depression Compared With Women Without Depression. JAMA Psychiatry, 73 (8), 826. doi:10.1001/jamapsychiatry.2016.0934

O’Donnell, K.J., & Meaney, M.J. (2017). Fetal Origins of Mental Health: The Developmental Origins of Health and Disease Hypothesis. American Journal of Psychiatry, 174 (4), 319-328. doi:10.1176/appi.ajp.2016.16020138

Couto, T.C., Brancaglion M.Y.M. , Alvim-Soares A., Moreira L., & Garcia F.D. (2015). Postpartum depression: A systematic review of the genetics involved. World Journal of Psychiatry, 5 (1), 103. doi:10.5498/wjp.v5.i1.103

Viktorin, A., Meltzer-Brody, S., Kuja-Halkola, R., Sullivan, P.F., Landén, M., Lichtenstein, P., & Magnusson, P.K. (2016). Heritability of Perinatal Depression and Genetic Overlap With Nonperinatal Depression. American Journal of Psychiatry, 173 (2), 158-165. doi:10.1176/appi.ajp.2015.15010085

Wazana, A., Moss, E., Jolicoeur-Martineau, A., Graffi, J., Tsabari, G., Lecompte, V., & Meaney, M.J. (2015). The interplay of birth weight, dopamine receptor D4 gene (DRD4), and early maternal care in the prediction of disorganized attachment at 36 months of age. Development and Psychopathology, 27 (1), 1145-1161. doi:10.1017/s0954579415000735

Qiu, A., Shen, M., Buss, C., Chong, Y., Kwek, K., Saw, S., & Meaney, M.J. (2017). Effects of Antenatal Maternal Depressive Symptoms and Socio-Economic Status on Neonatal Brain Development are Modulated by Genetic Risk. Cerebral. Cortex, 27 (5), 3080-3092. doi:10.1093/cercor/bhx065

Silveira, P.P., Pokhvisneva, I., Parent, C., Cai, S., Rema, A.S., Broekman, B.F., & Meaney, M.J. (2017). Cumulative prenatal exposure to adversity reveals associations with a broad range of neurodevelopmental outcomes that are moderated by a novel, biologically informed polygenetic score based on the serotonin transporter solute carrier family C6, member 4 (SLC6A4) gene expression. Development and Psychopathology, 29 (5), 1601-1617. doi:10.1017/s0954579417001262

Belsky, J., Pokhvisneva, I., Rema, A.S., Broekman, B.F., Pluess, M., Odonnell, K.J., & Silveira, P.P. (2018). Polygenic differential susceptibility to prenatal adversity. Development and Psychopathology, 31 (02), 439-441. doi:10.1017/s0954579418000378

Cattaneo, A., Cattane, N., Malpighi, C., Czamara, D., Suarez, A., Mariani, N., & Pariante, C.M. (2018). FoxO1, A2M, and TGF-β1: Three novel genes predicting depression in gene X environment interactions are identified using cross-species and cross-tissues transcriptomic and miRNomic analyses. Molecular Psychiatry, 23 (11), 2192-2208. doi:10.1038/s41380-017-0002-4

Paulzen, M., Goecke, T.W., Stickeler, E., Gründer, G., & Schoretsanitis, G. (2017). Sertraline in pregnancy – Therapeutic drug monitoring in maternal blood, amniotic fluid and cord blood. Journal of Affective Disorders, 212, 1-6. doi:10.1016/j.jad.2017.01.019

Mcallister-Williams, R.H., Baldwin, D.S., Cantwell, R., Easter, A., Gilvarry, E., Glover, V., & Young, A.H. (2017). British Association for Psychopharmacology consensus guidance on the use of psychotropic medication preconception, in pregnancy and postpartum 2017. Journal of Psychopharmacology, 31 (5), 519-552. doi:10.1177/ 0269881117699361

Pariante, C.M. (2016). Depression and Antidepressants in Pregnancy: Molecular and Psychosocial Mechanisms Affecting Offspring’s Physical And Mental Health. Neuropsychopharmacology, 40 (1), 246-247. doi:10.1038/npp.2014.219

Ornoy, A. (2017). Neurobehavioral risks of SSRIs in pregnancy: Comparing human and animal data. Reproductive Toxicology, 72, 191-200. doi:10.1016/j.reprotox.2017.05.003

Latendresse, G., Elmore, C., & Deneris, A. (2017). Selective Serotonin Reuptake Inhibitors as First-Line Antidepressant Therapy for Perinatal Depression. Journal of Midwifery & Womens Health, 62 (3), 317-328. doi:10.1111/jmwh.12607

Newman, L., Judd, F., Olsson, C.A., Castle, D., Bousman, C., Sheehan, P., & Everall, I. (2016). Early origins of mental disorder - risk factors in the perinatal and infant period. BMC Psychiatry, 16 (1). doi:10.1186/s12888-016-0982-7

Bowers, M.E., & Yehuda, R. (2015). Intergenerational Transmission of Stress in Humans. Neuropsychopharmacology, 41 (1), 232-244. doi:10.1038/npp.2015.247

Sureshchandra, S., Wilson, R.M., Rais, M., Marshall, N.E., Purnell, J.Q., Thornburg, K.L., & Messaoudi, I. (2017). Maternal Pregravid Obesity Remodels the DNA Methylation Landscape of Cord Blood Monocytes Disrupting Their Inflammatory Program. The Journal of Immunology, 19 (8), 2729-2744. https://doi.org/10.4049/jimmunol.1700434

van Otterdijk, S.D., Binder, A.M., & Michels, K.B. (2017). Locus-specific DNA methylation in the placenta is associated with levels of pro-inflammatory proteins in cord blood and they are both independently affected by maternal smoking during pregnancy. Epigenetics, 12 (10), 875-885. https://doi.org/10.1080/15592294.2017.1361592

Toth, M. (2015). Mechanisms of Non-Genetic Inheritance and Psychiatric Disorders. Neuropsychopharmacology, 40 (1), 129-140. https://doi.org/10.1038/npp.2014.127

Glover, V. (2017). Prenatal stress and its effects on the neurodevelopment of the fetus and the child: the mediating role of the placenta. Placenta, 57, 232. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2017.07.041.

Turecki, G., & Meaney, M.J. (2016). Effects of the Social Environment and Stress on Glucocorticoid Receptor Gene Methylation: A Systematic Review. Biological Psychiatry, 79 (2), 87-96. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2014.11.022

Smart, C., Strathdee, G., Watson, S., Murgatroyd, C., & McAllister-Williams, R.H. (2015). Early life trauma, depression and the glucocorticoid receptor gene – an epigenetic perspective. Psychological Medicine, 45 (16), 3393-3410. https://doi.org/10.1017/s0033291715001555

Seth, S., Lewis, A., Saffery, R., Lappas, M., & Galbally, M. (2015). Maternal Prenatal Mental Health and Placental 11β-HSD2 Gene Expression: Initial Findings from the Mercy Pregnancy and Emotional Wellbeing Study. International Journal of Molecular Sciences, 16 (11), 27482-27496. https://doi.org/10.3390/ijms161126034

Mikelson, C., Kovach, M., Troisi, J., Symes, S., Adair, D., Miller, R., Salafia, C., Johnson, K., Lin, Z., & Richards, S. (2015). Placental 11β-Hydroxysteroid dehydrogenase type 2 expression: Correlations with birth weight and placental metal concentrations. Placenta, 36 (11), 1212-1217. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2015.09.011

Osborne, S., Biaggi, A., Chua, T., Du Preez, A., Hazelgrove, K., Nikkheslat, N., Previti, G., Zunszain, P., Conroy, S., & Pariante, C. (2018). Antenatal depression programs cortisol stress reactivity in offspring through increased maternal inflammation and cortisol in pregnancy: The Psychiatry Research and Motherhood – Depression (PRAM-D) Study. Psychoneuroendocrinology, 98, 211-221. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2018.06.017

Mah, B.L., Bakermans-Kranenburg, M.J., Van Jzendoorn, M.H., & Smith, R. (2017). Oxytocin promotes protective behavior in depressed mothers: a pilot study with the enthusiastic stranger paradigm. Depression and Anxiety, 32 (2), 76-81. https://doi.org/10.1002/da.22245

Kroll-Desrosiers, A.R., Nephew, B.C., Babb, J.A., Guilarte-Walker, Y., Moore Simas, T.A., & Deligiannidis, K.M. (2017). Association of peripartum synthetic oxytocin administration and depressive and anxiety disorders within the first postpartum year. Depression and Anxiety, 34 (2), 137-146. https://doi.org/10.1002/da.22599

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-28

Як цитувати

Венгер, О. П., & Герасим’юк, І. Г. (2021). ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТА ПЕРЕБІГУ РЕКУРЕНТНОГО ДЕПРЕСИВНОГО РОЗЛАДУ: СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ: (ОГЛЯД). Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 7–13. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12196

Номер

Розділ

Огляд літератури