ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОГО КАРДІОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА КОМОРБІДНИМ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

Анотація

Мета – визначити загальний кардіоваскулярний ризик (КВР) у пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ.

Матеріал і методи. До дослідження увійшли 120 пацієнтів з АГ II стадії 1, 2 та 3 ступеня у поєднанні з ХОЗЛ II–ІІІ ступеня та клінічними групами A, B, C, D. Методи дослідження включали загальноклінічне обстеження (збір скарг, анамнезу, клінічний огляд, антропометричні показники); лабораторні (ліпіди крові, глюкоза крові, креатинін крові, розрахункова швидкість клубочкової фільтрації за формулою CKD-EPI) та інструментальні методи дослідження (електрокардіографія, доплерехокардіографія, амбулаторне моніторування артеріального тиску, спірометрія).

Результати. Виявлено, що за шкалою SCORE в жодному випадку серед пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ не було осіб з низьким КВР. У групі пацієнтів 57,5 % відповідали помірному КВР, 36,7 % – високому КВР, а дуже високий ризик встановлено у 5,8 %. З метою виявлення безсимптомного гіпертензивного ураження органів-мішеней було проведено аналіз пульсового тиску (ПТ), індексу жорсткості аорти, ЕКГ- та ЕхоКГ-ознак гіпертрофії лівого шлуночка, та швидкості клубочкової фільтрації. Проведена рестратифікація пацієнтів із визначенням загального КВР. Виявлено, що в групі 1 відсутні пацієнти з помірним ступенем КВР, зросла кількість високого ступеня – до 85,0 %, та дуже високого ступеня – до 15,0 % випадків.

Висновки. Кардіоваскулярний ризик у пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ залежить не лише від ступеня АГ, профілю кардіальних факторів ризику та ураження органів-мішеней, а й від ступеня і клінічної групи ХОЗЛ. Виявлено збільшення загального кардіоваскулярного ризику, що потребує внесення ХОЗЛ до прогностичних екстракардіальних факторів ризику у пацієнтів з АГ.