ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОСТЕОІНДУКТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ ЗА ДАНИМИ ДЕНСИТОМЕТРІЇ ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ ДЕФЕКТІВ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ДИНАМІЦІ ЕКСПЕРИМЕНТУ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11590Ключові слова:
остеопластичний матеріал, денситометрія, післяопераційний період, збагачена тромбоцитами плазма, фактори росту, регенерація кісткової тканиниАнотація
Кісткова тканина для більшості спеціалістів, які працюють у галузі медицини, є невідомою частиною в організмі людини. Порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), за даними Всесвітньої організації охорони здоров᾽я, за поширеністю посідає четверте місце у світі – після серцево-судинних, онкологічних захворювань і цукрового діабету.
На сьогодні використання збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) є одним із успішних напрямків тканинної інженерії та клітинної терапії в медицині. Використання факторів росту особливо цікаве в тих випадках, коли ефективність кісткових матеріалів і остеоінтеграції досить сумнівні (наприклад, при вираженому остеопорозі або рубцевих змінах тканин).
Мета – оцінити перспективність застосування остеоіндуктивих матеріалів для реконструкції дефектів кісткової тканини.
Матеріал і методи. Остеопластичні властивості матеріалів досліджували на моделі кісткового дефекту стегнової кістки діафізарної зони у чотиримісячних щурів породи Вістар. Було сформовано 4 експерементальні групи: контрольна група (інтактні тварини) – 12 особин; І група – 14 тварин, для загоєння кісткового дефекту застосовували остеопластичний матеріал «mp3 OsteoBiol»; ІІ група – 13 тварин, заповнення кісткового дефекту збагаченою тромбоцитами плазмою (ЗТП); ІІІ група – 15 тварин, при аугментації кісткового дефекту застосовували композицію «mp3 OsteoBiol + ЗТП». Для отримання збагаченої тромбоцитами плазми крові у хворого за допомогою венопункції забирали 30 мл крові, котру центрифугували з подвійним циклом обертів, після чого у пробірці кров поділялась на 3 частини. Шприцом відбирали середню – тягучу масу жовтуватого кольору (ЗТП). При проведенні досліджень здійснювали локальну денситометрію з метою вимірювання оптичної щільності кісткової тканини. Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному комп᾽ютері за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Excel» i «Statistica».
Результати. Через 3 місяці було встановлено, що максимальне значення МЩКТ у інтактних тварин статистично не відрізнялось від аналогічного параметра у щурів ІІІ групи ((1199,25±63,70) HU і (1145,0±62,71) HU, відповідно, р, р1>0,05, р2<0,01). При цьому у тварин І і ІІ експериментальних груп максимальні значення МЩКТ були у 1,2 раза (р<0,05) та у 1,4 раза (р1<0,05) відповідно нижчі, ніж у тварин контрольної групи. Мінімальні дані МЩКТ у щурів контрольної та ІІІ експериментальної груп дорівнювали між собою ((924,19±67,00) HU і (849,26±59,22) HU, р>0,05, р1, р2<0,05 відповідно). При цьому дані цього параметра у щурів І та ІІ піддослідних груп залишались у 1,5 раза меншими, ніж у тварин контрольної групи, р<0,01, р1>0,05. Водночас аналіз середніх даних МЩКТ показав, що значення цього параметра дорівнювали між собою у тварин контрольної та ІІІ піддослідної груп, р>0,05, р1, р2<0,05. Водночас середнє значення МЩКТ у тварин І та ІІ експериментальних груп було у 1,2 раза та у 1,3 раза (р1>0,05) нижчим, ніж у тварин контрольної групи (р<0,05).
Висновки. За даними клінічних ознак післяопераційного періоду та денситометричних досліджень встановлено, що запропонована нами композиція, що містила «mp3 OsteoBiol» та збагачену тромбоцитами плазму крові, сприяла пришвидшенню процесу регенерації кісткової тканини, порівняно з групами, у яких застосовували вищезгадані препарати поодинці, без запального процесу, з формуванням новоутвореної кістки, яка мала зрілий характер.
Посилання
Naros, A., Peters, J.P., Biegner, T., Weise, H., Krimmel, M., & Reinert, S. (2019). Fungus ball of the maxillary sinus-modern treatment by osteoplastic approach and functional endoscopic sinus surgery. Journal of oral and maxillofacial surgery : official journal of the American Association of Oral and Maxillofacial Surgeons, 77 (3), 546-554. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.joms.2018.10.010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2018.10.010
Pires, W.R., Bonardi, J.P., Faverani, L.P., Momesso, G.A., Muñoz, X.M., Silva, A. F., ..., & Ponzoni, D. (2017). Late mandibular fracture occurring in the postoperative period after third molar removal: systematic review and analysis of 124 cases. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 46 (1), 46-53. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.ijom.2016.09.003. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijom.2016.09.003
Zhulkevych, I.V., Vybyrana, R.Y., & Barannikov, K.V. (2013). Vikova dynamika zmin stanu mineralnoi shchilnosti kistkovoi tkanyny u khvorykh na khronichnu limfoidnu leikemiiu [Age dynamics of bone mineral density in patients with chronic lymphoid leukemia]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 1, 47-50. Retrieved from: https://doi.org/10.11603/2415-8798.2013.1.5700 [in Ukrainian].
Zhulkevych, I.V., & Yavorska, Yu.V. (2015). Kliniko-diahnostychna aprobatsiia metodu virtualnoi biopsii kistkovoi tkanyny u khvorykh na limfomu Hodzhkina [Clinical and diagnostic testing of the method of virtual bone biopsy in patients with Hodgkins lymphoma]. Ukrainskyi radiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Journal of Radiology, XKHIII, 31-34 [in Ukrainian].
Ghensi, P., Cucchi, A., Creminelli, L., Tomasi, C., Zavan, B., & Maiorana, C. (2017). Effect of oral administration of Bromelain on postoperative discomfort after third molar surgery. Journal of Craniofacial Surgery, 28 (2), e191-e197. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000003154. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000003154
Zhulkevych, I.V., & Kovalchuk, O.L. (1999). Doslidzhennia strukturno-funktsionalnoho stanu kistkovoi tkanyny metodom dvofotonnoi renthenivskoi absorbtsiometrii [Investigation of the structural and functional state of bone tissue by the method of two-photon X-ray absorptiometry]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 2, 124-129 [in Ukrainian].
Mykhailovska, N.S., Stetsiuk, I.O., Kulynych, T.O., Gorbachova, S.V., & Zhulkevych, I.V. (2020). The interrelationship of bone and cardiovascular remodeling biomarkers and clinical peculiarities of coronary artery disease in postmenopausal women. Rheumatology, 58 (3), 142-149. DOI: https://doi.org/10.5114/reum.2020.96687
Goncharuk-Khomyn, M., Akleyin, E., Zhulkevych, I., Nahirnyi, Ya., Brekhlichuk, P., Mochalov, Y., …, & Stoika, O. (2020). Correspondence between dental and skeletal maturity parameters among patients with different sagittal relationships at the end of puberty period. J. Int. Dent. Med. Res., 13 (1), 223-228.
Çiçek, E., Koçak, M.M., Koçak, S., Sağlam, B.C., & Türker, S.A. (2017). Postoperative pain intensity after using different instrumentation techniques: a randomized clinical study. Journal of Applied Oral Science, 25 (1), 20-26. Retrieved from: https://doi.org/10.1590/1678-77572016-0138. DOI: https://doi.org/10.1590/1678-77572016-0138
Mobini, A., Mehra, P., & Chigurupati, R. (2018). Postoperative pain and opioid analgesic requirements after orthognathic surgery. J. Oral Maxillofac. Surg., 76 (11), 2285-2295. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.joms.2018.05.014. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2018.05.014
McCullough, J.J., & Klokkevold, P.R. (2017). The effect of implant macro-thread design on implant stability in the early post-operative period: a randomized, controlled pilot study. Clinical Oral Implants Research, 28 (10), 1218-1226. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/clr.12945. DOI: https://doi.org/10.1111/clr.12945
Kobayashi, E., Flückiger, L., Fujioka-Kobayashi, M., Sawada, K., Sculean, A., Schaller, B., & Miron, R.J. (2016). Comparative release of growth factors from PRP, PRF, and advanced-PRF. Clinical Oral Investigations, 20 (9), 2353-2360. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00784-016-1719-1. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-016-1719-1
Steller, D., Herbst, N., Pries, R., Juhl, D., & Hakim, S.G. (2019). Impact of incubation method on the release of growth factors in non-Ca2+-activated PRP, Ca2+-activated PRP, PRF and A-PRF. J. Craniomaxillofac. Surg., 47 (2), 365-372. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jcms.2018.10.017. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcms.2018.10.017
Schroeder, C.C., Scariot, J.S., Ribeiro, J.C., Deliberador, T.M., & Giovanini, A.M. (2016). Platelet rich plasma (PRP) produces an atherofibrotic histophenotype during craniofacial bone repair due to changes of immunohistochemical expression of Erk1/2, p38α/β, Adiponectin and elevated presence of cells exhibiting B-scavenger receptor (CD36+). Braz. Dent. J., 27 (3), 243-254. Retrieved from: https://doi.org/10.1590/0103-6440201602450. DOI: https://doi.org/10.1590/0103-6440201602450
Masyk, O.M., Smiyan, S.I., Zhulkevych, I.V. (2000). Suchasni aspekty zastosuvannia bifosfonativ u klinichnyi praktytsi (ohliad literatury) [Modern aspects of the use of bisphosphonates in clinical practice (literature review)]. Zhurnal AMN Ukrainy – J. Academy Med. Sci. Ukraine, 6 (4), 713-721 [in Ukrainian].
Chai, J., Jin, R., Yuan, G., Kanter, V., Miron, R.J., & Zhang, Y. (2019). Effect of liquid platelet-rich fibrin and platelet-rich plasma on the regenerative potential of dental pulp cells cultured under inflammatory conditions: A comparative analysis. J. Endod., 45 (8), 1000-1008. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.joen.2019.04.002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2019.04.002
Jovani-Sancho, M. D., Sheth, C. C., Marqués-Mateo, M., & Puche-Torres, M. (2016). Platelet-rich plasma: A study of the variables that may influence its effect on bone regeneration. Clinical Implant Dentistry and Related Research, 18 (5), 1051-1064. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/cid.12361. DOI: https://doi.org/10.1111/cid.12361
Huang, Y., Bornstein, M.M., Lambrichts, I., Yu, H.Y., Politis, C., & Jacobs, R. (2017). Platelet-rich plasma for regeneration of neural feedback pathways around dental implants: a concise review and outlook on future possibilities. Int. J. Oral Sci., 9 (1), 1-9. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/ijos.2017.1 DOI: https://doi.org/10.1038/ijos.2017.1
