СТІЙКІСТЬ ДО ГІПОКСІЇ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ СТАРШОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11583Ключові слова:
ішемічна хвороба серця, стійкість до гіпоксії, прогнозування, похилий вікАнотація
Визначення стійкості організму до гіпоксії та з᾽ясування можливості прогнозування перебігу хвороби і тривалості життя у хворих на ІХС старшого віку.
Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 103 пацієнтів з ІХС старше 60 років, які досягли кінцевої точки (померли). Було виділено дві групи хворих: хворі зі збереженою стійкістю до гіпоксії (у яких сатурація крові при гіпоксійній пробі знижувалася не нижче 80 % SpО2) і хворі зі зниженою стійкістю до гіпоксії (у яких сатурація крові при гіпоксійній пробі знижувалася нижче 80 % SpО2). Стійкість до гіпоксії визначали шляхом проведення гіпоксійної проби з вдиханням гіпоксійної газової суміші з 12 % SpО2 протягом двадцяти хвилин.
Результати. Аналіз показав, що у хворих на ІХС старшого віку існує кореляційна залежність між тривалістю життя та зрушеннями сатурації крові при гіпоксійному впливі. У той же час встановлено, що у хворих на ІХС старшого віку знижена стійкість до гіпоксії асоційована з несприятливим перебігом хвороби. Причому у хворих зі зниженою стійкістю до гіпоксії було більше супутніх захворювань внутрішніх органів. За результатами аналізу з використанням багатофакторної логістичної регресії побудована модель прогнозування стійкості до гіпоксії у хворих на ІХС старшого віку. Модель дозволяє з високою точністю визначати стійкість до гіпоксії і прогнозувати перебіг хвороби і тривалість життя у хворих на ІХС старшого віку з супутніми захворюваннями внутрішніх органів.
Висновки. У хворих на ІХС старшого віку тривалість життя визначається зокрема й стійкістю до гіпоксії. Створена модель прогнозування стійкості до гіпоксії може використовуватися в клінічній практиці для оптимізування лікувально-діагностичного процесу та оцінки ефективності лікувальних та реабілітаційних заходів у хворих на ІХС старшого віку із супутніми захворюваннями внутрішніх органів.
Посилання
Leonova, E.V., & Vismont, F.I. (2002). Gipoksiya (patofiziologicheskie aspekty): metodicheskie rekomendatsii [Hypoxia (pathophysiological aspects): methodical recommendations]. Minsk: BGМU [in Russian].
Sosnovskyi, V.V., & Pastukhova, V.A. (2017). Adaptatsiia orhanizmu liudyny do hipoksii [Adaptation of human organism to hypoxia]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia Biolohichni nauky – Cherkasy University Bulletin. Biological Sciences, 1, 97-106 [in Ukrainian].
Asanov, E.O. (2007). Vikovi osoblyvosti transportu kysniu pry hipoksychnomu stresi [Age features of oxygen transport under hypoxic stress]. Odeskyi medychnyi zhurnal – Odesa Medical Journal, 2, 26-29 [in Ukrainian].
Asanov, E.O. (2008). Vikovi osoblyvosti reaktsii orhanizmu na hipoksychnyi stres: mekhanizmy ta shliakhy pidvyshchennia stiikosti do hipoksii [Age peculiarities of the reaction of human organism to hypoxic stress: mechanisms and ways of increasing of tolerance to hypoxia]. Extended abstract of Doctor᾽s thesis. Kyiv: In-t herontolohii AMN Ukrainy [in Ukrainian].
Korkushko, O.V., Pisaruk, A.V., Chebotarov, N.D., & Asanov, E.O. (2009). Osobennosti reaktsii serdechno-sosudistoy sistemy na gipoksiyu u lits pozhilogo vozrasta pri fiziologicheskom i uskorennom starenii [Features of the reaction of the cardiovascular system to hypoxia in the elderly with physiological and accelerated aging]. Krovoobih ta homeostaz – Circulation and Haemostasis, 1, 94-100 [in Russian].
Lukyanova, L.D. (2019). Signalnyie mehanizmy gipoksii [Signaling mechanisms of hypoxia]. Moscow: RAN [in Russian].
Zvershanovskii, F.A., Zhulkevich, I.V., Danilishina, V.S., & Zhulkevich, G.D. (1987). Indicators of lipid metabolism and their relation to disorders of microcirculation in diabetes mellitus. Probl. Endokrinol. – Problems of Endocrinology, 33 (4), 15-18.
Fajemiroye, J.O., Cunha, L.C.D., Saavedra-Rodríguez, R., Rodrigues, K.L., Naves, L.M., Mourão, A.A., ..., & Pedrino, G.R. (2018). Aging-induced biological changes and cardiovascular diseases. BioMed Res. Int., 2018, 7156435. DOI: 10.1155/2018/7156435. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/7156435
Lyzohub, V.H., Savchenko, O.V., Zavalska, T.V., Dykukha I.S., & Tyravska Yu.V. (2012). Mekhanizmy vplyvu hipoksii pry khronichnykh obstruktyvnykh zakhvoriuvanniakh lehen na rozvytok i prohresuvannia kardiovaskuliarnykh zakhvoriuvan [Mechanisms of influence of hypoxia in chronic obstructive pulmonary disease on the development and progression of cardiovascular diseases]. Likarska sprava – Medical Practice, 5, 27-34 [in Ukrainian].
Koehler, U., Hildebrandt, O., Krönig, J., Grimm, W., Otto J., Hildebrandt, W., et al. (2018). Chronic hypoxia and cardiovascular risk: Clinical significance of different forms of hypoxia. Herz, 43 (4), 291-227. DOI:10.1007/s00059-017-4570-5. DOI: https://doi.org/10.1007/s00059-017-4570-5
Kovalevska, L.A., & Horbenko, T.M. (2013). Osoblyvosti hipoksychnykh porushen u khvorykh z khronichnym obstruktyvnym zakhvoriuvanniam lehen pry naiavnosti suputnoi patolohii. [Features of hypoxic disorders in patients with chronic obstructive pulmonary disease due to concomitant diseases]. Aktualni problemy transportnoi medytsyny – Actual Problems of Transport Medicine, 1, 107-112 [in Ukrainian].
Navarrete-Opazo, A., & Mitchell, G.S. (2014). Therapeutic potential of intermittent hypoxia: a matter of dose. Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol., 307 (10), R1181-R1197. DOI: 10.1152/ajpregu.00208.2014. DOI: https://doi.org/10.1152/ajpregu.00208.2014
Akat, F., Fıçıcılar, H., Durak, A., Tuncay, E., Dursun, A.D., Topal Çelikkan, F., ..., Baştuğ, M. (2018). Intermittent hypoxia induces beneficial cardiovascular remodeling in left ventricular function of type 1 diabetic rat. Anatol. J. Cardiol., 19 (4), 259-266. doi: 10.14744/AnatolJCardiol.2018.00236. DOI: https://doi.org/10.14744/AnatolJCardiol.2018.00236
Meerson, F.Z., & Pshennikova, M.G. (1988). Adaptatsiya k stressornym situatsiyam i fizicheskim nagruzkam [Adaptation to stressful situations and physical activity]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Babenko, S.V., Li, A.V., & Bondar, L.V., Khalder, S., & Nalapko, Yu.I. (2011). Teoretychne obhruntuvannia farmakolohichnoi korektsii hipoksii u patsiientiv viddilen intensyvnoi terapii [Theoretical substantiation of pharmacological correction of hypoxia in patients of intensive care units]. Ukrainskyi zhurnal ekstremalnoi medytsyny imeni H. O. Mozhaieva – G. A. Mozhayev Ukrainian Journal of Emergency Medicine, 12 (4), 144-150 [in Ukrainian].
Hrachev, V.Y., & Sevriukov, Y.T. (2018). Gipoksiya i gipoksemiya, ikh prichiny i posledstviya dlya cheloveka [Hypoxia and hypoxemia, their causes and consequences for humans]. Norwegian J. Develop. Int. Sci., 17, 12-30 [in Russian].
Zvershanovskii, F.A., & Zhulkevich, I.V. (1987). Effect of hyperbaric oxygenation on free-radical processes and gastric acid production in patients with duodenal ulcer. Ter. Arkh., 59 (2), 53-55.
Коlchinskaya, А.Z., Tsyganova, T.N., & Оstapenko, А. (2003). Normobaricheskaya intervalnaya gipoksicheskaya trenirovka v meditsine i sporte: rukovodstvo dlya vrachey [Normobaric interval hypoxic training in medicine and sport: guide for physicians]. Мoscow: Меditsina [in Russian].
