МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У НИРКАХ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛІПІДНОМУ СИНДРОМІ ТА ЗАСТОСУВАННІ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ

Автор(и)

  • O. Z. Yaremchuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Z. M. Nebesna Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • S. B. Kramar Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • K. A. Posokhova Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11088

Ключові слова:

антифосфоліпідний синдром, нирки, L-аргінін, аміногуанідин

Анотація

Нирки є одним із основних органів-мішеней при всіх клінічних формах антифосфоліпідного синдрому (АФС).

Мета – оцінити вплив попередника синтезу оксиду азоту L-аргініну та інгібітора індуцибельної NO-синтази аміногуанідину на морфофункціональні зміни у нирках при експериментальному АФС.

Матеріал і методи. Дослідження виконано на мишах-самках лінії BALB/с, в яких моделювали АФС. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) та аміногуанідин (10 мг/кг). Забір матеріалу для мікроскопічних досліджень проводили згідно з загальноприйнятою методикою. Зразки тканини нирок фарбували гематоксиліном і еозином.

Результати. Мiкрoскoпiчнi дoслiдження нирoк тварин з АФС виявили деструктивнi змiни всiх кoмпoнентiв тa пoрушення мoзкoвoгo i кiркoвoгo крoвooбiгу oргaна. Гiстoлoгiчнi змiни нирoк твaрин iз мoдельoвaним AФС, яким ввoдили L-aргiнiн, проявлялися зменшенням крoвoнaпoвнення судин oргaна iз збереженням цiлiснoстi судиннoї стiнки. Мiкрoскoпiчнi зміни нирoк твaрин з AФС, яким ввoдили aмiнoгуaнiдин, характеризувалися рoзширенням i крoвoнaпoвненням судин, перевaжнo дрiбних aртерiй кiркoвoї речoвини.

При введенні L-аргініну та аміногуанідину зa умoв АФС у ниркaх твaрин виявлено відновлення судиннoгo кoмпoнента oргaна, зaлишaлися крoвoнaпoвненими тiльки мiжчaсткoвi тa мiжчaстoчкoвi вени.

Висновки. В нирцi зa умoв АФС вiдбувaються судиннi пoрушення, якi призвoдять дo знaчних деструктивних змiн нефронів. Застосування модуляторів синтезу оксиду азоту (L-аргініну та аміногуанідину), окремо та, oсoбливo, при їх комбінованому введенні, приводить до зменшення патологічних змiн кoмпoнентiв нефрoнa за умов АФС у мишей лінії BALB/с.

Посилання

Granakopoulos, B., & Krilis, S. (2013). The pathogenesis of the antiphospholipid syndrome. The New England Journal of Medicine, 368, 1033-1044. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1112830

Kozlovskaya, N.L. (2006). Sosudistoye porazheniye pochek pri antifosfolipidnom sindrome (Obzor literatury) [Vascular damage to the kidneys with antiphospholipid syndrome (review)]. Nefrologiya i dializ – Nephrology and Dialysis, 8(3), 206-216 [in Russian].

Tektonidou, M.G., Sotsiou, F., & Moutsopoulos, H.M. (2008). Antiphospholipid syndrome (APS) nephropathy in catastrophic, primary, and systemic lupus erythematosus-related APS. J. Rheumatol., 35 (10), 1983-1988.

Nasonov, E.L. Antyfosfolipydnyy syndrom [Antiphospholipid syndrome]. Moscow: Litterra [in Russian].

Velásquez, M., Rojas, M., Abrahams, V. M., Escudero, C., & Cadavid, A. P. (2018). Mechanisms of endothelial dysfunction in antiphospholipid syndrome: Association with clinical manifestations. Front. Physiol., 21 (9), 1840. doi: 10.3389/fphys.2018.01840 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2018.01840

Piliponova, V.V., & Slobodianiuk, V.A. (2019). Rol endotelialnoi dysfunktsii nyrok v patohenezi zakhvoriuvan ta yikh uskladnen (Ohliad literatury) [The role of endothelial dysfunction in the pathogenesis of diseases and their complications (Review)]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 3, 32-38. doi 10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10503 [in Ukrainian].

Ames, P.R., Batuca, J.R., Ciampa, A., Iannaccone, L., & Alves, J.D. (2010). Clinical relevance of nitric oxide metabolites and nitrative stress in thrombotic primary antiphospholipid syndrome. J. Rheumatol., 37 (12), 2523-2530. DOI: https://doi.org/10.3899/jrheum.100494

Wijetilleka, S., Scoble, T., & Khamashta, M. (2012). Novel insights into pathogenesis, diagnosis and treatment of antiphospholipid syndrome. Curr. Opin. Rheumatol., 24 (5), 473-481. DOI: https://doi.org/10.1097/BOR.0b013e328354ae8c

Cella, M., Farina, M.G., Dominguez, A.P., Girolamo, R.D., Ribeiro, M.L., & Franchi, A.M. (2010). Dual effect of nitric oxide on uterine prostaglandin synthesis in a murine model of preterm labour. Br. J. Pharmacol., 161 (4), 844-855. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1476-5381.2010.00911.x

Golovach, I.Yu., Yegudina, Ye.D., & Rekalov, D.G. (2019). Porazheniye pochek na fone antifosfolipidnogo sindroma [Kidney damage on the background of antiphospholipid syndrome]. Pochki – Kidneys, 8 (3), 161-173. doi: 10.22141/2307-1257.8.3.2019.176455 [in Russian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2307-1257.8.3.2019.176455

Ostryakova, Ye.V., Patrushev, L.I., & Reshetnyak, T.M. (2011). Antifosfolipidnyy sindrom i sistema fibrinoliza [Antiphospholipid syndrome and fibrinolysis system]. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya – Scientific and Practical Rheumatology, 6, 57-64 [in Russian].

Krone, K.A., Allen, K.L., & McCrae, K.R. (2010). Impaired fibrinolysis in the antiphospholipid syndrome. Curr. Rheumatol. Rep., 12 (1), 53-57. DOI: https://doi.org/10.1007/s11926-009-0075-4

McDonnell, T., Wincup, C., Buchholz, I., Pericleousc, C., Giles, I., & Ripoll, V. (2019). The role of beta-2-glycoprotein I in health and disease associating structure with function: more than just APS. Blood Reviews, 33, 100610.

Gao, R., Yu, W., Wen, Y., & Li, H. (2016) Beta2-glycoprotein I expression in lupus nephritis patients with antiphospholipid-associated nephropathy. J. Rheumatol., 43, 2026-2032.

Zaichenko, H.V., Larianovska, Yu.B., Deieva, T.V., Shevchenko, O.I., Starokozhko, V.Yu., Kudina, O.V., & Sak, I. Yu. (2011). Morfolohichnyi stan matky ta platsenty pry eksperymentalnomu modeliuvanni hestatsiinoho antyfosfolipidnoho syndromu na myshakh [Morphological state of the uterus and placenta in experimental modeling of gestational antiphospholipid syndrome in mice]. Ukrainskyi medychnyi almanakh – Ukrainian Medical Almanac, 14 (4), 136-141 [in Ukrainian].

Horalskyi, L.P., Khomych, V.Т., & Kononskyi, О.І. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii [Fundamentals of histological technique and morphofunctional methods of research in norm and in pathology]. Zhytomyr: Polissia [in Ukrainian].

Zheng, H., Chen, Y., Ao, W., Yan, Shen, Xiao-Wei, Chen, Min, Dai, Xiao-dong, Wang, Yu-Cheng, Yan & Cheng-de, Yang (2009). Antiphospholipid antibody profiles in lupus nephritis with glomerular microthrombosis: a prospective study of 124 cases. Arthritis Res. Ther., 11 (3), 93. doi: 10.1186/ar2736 DOI: https://doi.org/10.1186/ar2736

Gerhardsson, J., Sundelin, B., Zickert, A., Padyukov, L., Svenungsson, E., & Gunnarsson, I. (2015). Histological antiphospholipid-associated nephropathy versus lupus nephritis in patients with systemic lupus erythematosus: an observational cross-sectional study with longitudinal follow-up. Arthritis Res. Ther., 17, 109. doi: 10.1186/s13075-015-0614-5 DOI: https://doi.org/10.1186/s13075-015-0614-5

de Azevedo, F.V.A., Maia, D.G., de Carvalho, J.F., & Rodrigues C.E.M. (2018). Renal involvement in antiphospholipid syndrome. Rheumatol. Int., 38 (10), 1777-1789. doi: 10.1007/s00296-018-4040-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s00296-018-4040-2

Smyth, A., Oliveira, G.H., Lahr, B.D., Bailey, K.R., Norby, S.M., & Garovic, V.D. (2010). A systematic review and meta-analysis of pregnancy outcomes in patients with systemic lupus erythematosus and lupus nephritis. Clin. J. Am. Soc. Nephrol., 5 (11), 2060-2068. doi: 10.2215/CJN.00240110 DOI: https://doi.org/10.2215/CJN.00240110

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-07

Як цитувати

Yaremchuk, O. Z., Nebesna, Z. M., Kramar, S. B., & Posokhova, K. A. (2020). МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У НИРКАХ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛІПІДНОМУ СИНДРОМІ ТА ЗАСТОСУВАННІ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (1), 208–215. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11088

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження