МОРФОМЕТРИЧНІ ТА АНТРОПОМЕТРИЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ ПРИ ВЕДЕННІ ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11080Ключові слова:
ожиріння, артеріальна гіпертензія, біоімпедансметріяАнотація
У статті висвітлено результати антропометричного та морфометричного огляду методом біоелектричного імпеданс-аналізу пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ожирінням / надмірною вагою.
Мета – дослідити та проаналізувати антропометричні та морфометричні показники у пацієнтів з артеріальною гіпертанзією і ожирінням/зайвою вагою та порівняти показники морфометрії з антропометричними та біохімічними показниками у пацієнтів досліджуваних груп.
Матеріал і методи. Обстежено 64 пацієнти з артеріальною гіпертензією та ожирінням і 21 здорова особа. Пацієнти з ІМТ 25 кг/м² і вище та гіпертензією увійшли до основної групи, особи з ІМТ 18–24,9 кг/м² без гіпертензії увійшли до контрольної групи. Всі пацієнти пройшли клінічне, антропометричне, морфометричне та лабораторне обстеження, яке включало в себе вимірювання АТ, визначення зросту, маси тіла, об’єму талії, шиї, кистей та стегон, визначення рівня глюкози натще, загального холестерину, ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ, визначення коефіцієнта атерогенності та відсоткової частки жиру в організмі, виміряного методом біоімпедансметрії (БІМ). БIМ проводили аналізатором композиції тіла OMRON Body Composition Monitor BF212, (Japan), 2012 р. Статистичну обробку даних проводили за допомогою SPSS Statistics ver. 23.0.0.
Результати. Виявлені кореляційні зв’язки між антропометричними, морфометричними та лабораторними показниками, зокрема, % ЖМТ, ІМТ і САТ та ДАТ, а також ЛПВЩ, тригліцеридами в основній групі незалежно від віку і кореляції між ІМТ та віком у групі здорових осіб.
Висновки. Відсоток ЖМ позитивно корелює з вагою тіла (r=0,68, p=0,001), з ІМТ (r=0,78) та окружністю талії (r=0,73, p=0,001), стегон (r=0,82, p=0,001), САТ (r=0,45) та ДАТ (r=0,48) (p<0,05). У групі здорових осіб виявлено сильну пряму кореляцію ІМТ з віком r=0,96, р=0,03, отже, можемо припустити, що антропометричні, морфометричні показники мають більшу вагу, ніж віковий фактор, у осіб, які мають ожиріння на фоні АГ, а у групі без АГ та ожиріння основним фактором ризику є вік. Включення морфометричних вимірювань у повсякденну клінічну практику є безпечним, неінвазивним, точним і достовірним методом діагностики ожиріння/зайвої ваги та визначення ризику.
Посилання
NCD Risk Factor Collaboration. (2016). Trends in adult body-mass index in 200 countries from 1975 to 2014: a pooled analysis of 1698 population-based measurement studies with 19 2 million participants. The Lancet, 387 (10026), 1377-1396.
Danaei, G., Singh, G.M., Paciorek, C.J., Lin, J.K., Cowan, M.J., Finucane, M.M., ... & Rao, M. (2013). The global cardiovascular risk transition: associations of four metabolic risk factors with national income, urbanization, and Western diet in 1980 and 2008. Circulation, 127 (14), 1493-1502. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.113.001470
World Health Organization. (2017). Adolescent obesity and related behaviours: trends and inequalities in the WHO European Region, 2002–2014. World Health Organization. Regional Office for Europe.
Mandviwala, T., Khalid, U., & Deswal, A. (2016). Obesity and cardiovascular disease: a risk factor or a risk marker? Current Atherosclerosis Reports, 18 (5), 21. DOI: https://doi.org/10.1007/s11883-016-0575-4
Jain, S.C., Gupta, R.P., Gupta, D., & Jain, M.K. (2014). A study on body mass index and its correlation with type 2 diabetes. International Journal of Research in Medical Sciences, 2 (4), 1638. DOI: https://doi.org/10.5455/2320-6012.ijrms20141173
Petrie, J.R., Guzik, T.J., & Touyz, R.M. (2018). Diabetes, hypertension, and cardiovascular disease: clinical insights and vascular mechanisms. Canadian Journal of Cardiology, 34 (5), 575-584. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cjca.2017.12.005
Bhupathiraju, S.N., & Hu, F.B. (2016). Epidemiology of obesity and diabetes and their cardiovascular complications. Circulation Research, 118 (11), 1723-1735. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.115.306825
Hoffer, E.C., Meador, C.K., & Simpson, D.C. (1969). Correlation of whole-body impedance with total body water volume. Journal of Applied Physiology, 27 (4), 531-534. DOI: https://doi.org/10.1152/jappl.1969.27.4.531
Siri, W.E. (1961). Body composition from fluid spaces and density: analysis of methods. Techniques for Measuring Body Composition, 61, 223-244.
Brozek, J., Grande, F., Anderson, J. T., & Keys, A. (1963). Densitometric analysis of body composition: revision of some quantitative assumptions. Annals of the New York Academy of Sciences, 110 (1), 113-140. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.1963.tb17079.x
Castro de, J.A.C., de Lima, T.R., & Silva, D.A.S. (2018). Body composition estimation in children and adolescents by bioelectrical impedance analysis: A systematic review. Journal of Bodywork and Movement Therapies, 22 (1), 134-146.
Hrynkiv, M., Vovkanych, L., & Muzyka, F. (2015). Sportyvna morfolohiia (z osnovamy vikovoi morfolohii). [Sports morphology (with basics of age morphology)]. Lviv: LDUFK [in Ukrainian].
Flegal, K.M., Kit, B.K., Orpana, H., & Graubard, B.I. (2013). Association of all-cause mortality with overweight and obesity using standard body mass index categories: a systematic review and meta-analysis. Jama, 309 (1), 71-82. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2012.113905
Ortega, F.B., Sui, X., Lavie, C.J., & Blair, S.N. (2016). Body mass index, the most widely used but also widely criticized index: would a criterion standard measure of total body fat be a better predictor of cardiovascular disease mortality?. In Mayo Clinic Proceedings (91), 4, 443-455. Elsevier. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2016.01.008
Kyle, U.G., Bosaeus, I., De Lorenzo, A.D., Deurenberg, P., Elia, M., Gómez, J.M., ... & Scharfetter, H. (2004). Bioelectrical impedance analysis–part I: review of principles and methods. Clinical Nutrition, 23 (5), 1226-1243. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2004.06.004
Achamrah, N., Colange, G., Delay, J., Rimbert, A., Folope, V., Petit, A., ... & Coëffier, M. (2018). Comparison of body composition assessment by DXA and BIA according to the body mass index: a retrospective study on 3655 measures. PloS One, 13 (7). DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0200465
Voronenko, N.Yu., Dykan, I.M., & Mukhomor, O.I. (2013). Kompiuterna tomohrafiia, ultrazvukove skanuvannia ta bioimpedansometriia yak metody doslidzhennia abdominalnoi zhyrovoi tkanyny u zhinok z metabolichnym syndromom [Computed tomography, ultrasound scanning and bioimpedancemetry as methods for the study of abdominal adipose tissue in women with metabolic syndrome]. Zdorovye zhenshchiny – Woman’s Health (7), 128-135 [in Ukrainian].
Nikolayev, D.V., Smirnov, A.V., Bobrinskaya, I.G., & Rudnev, S.G. (2009). Bioimpedansnyy analiz sostava tela cheloveka [Bioimpedance analysis of human body]. Moscow: Nauka [in Russian].
World Health Organization. (2011). Waist circumference and waist-hip ratio: report of a WHO expert consultation, Geneva, 8-11 December 2008.
Svishchenko, Ye.P. (2012). Arterialna hipertenziia. Onovlena ta adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh [Hypertension. Updated and adapted evidence-based clinical setting]. Novosti meditsyny i farmatsii – Medicine and Pharmacy News, 422, 24-31 [in Ukrainian].
Bilovol, O.M., Kovalova, O.M., Popova, S.S., & Tveretinov, O.B. (2009). Ozhyrinnia v praktytsi kardioloha ta endokrynoloha [Obesity in the practice of cardiologist and endocrinologist.] Ternopil: Ukrmedknyha [in Ukrainian].
