МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ ПЕРВИННОГО ГІПЕРАЛЬДОСТЕРОНІЗМУ
(огляд літератури)
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10786Ключові слова:
первинний гіперальдостеронізм, медикаментозне лікуванняАнотація
У лікуванні первинного гіперальдостеронізму (ПГА) в залежності від клінічної форми захворювання і варіантів надмірної автономної секреції альдостерону з успіхом застосовують медикаментозне і хірургічне лікування. Кожен з методів лікування має свої показання і протипоказання. У роботі розглянуті питання медикаментозного лікування ПГА і індивідуальні особливості його проведення.
Мета – вивчення сучасних підходів до цілей, завдань і показань до застосування медикаментозного лікування ПГА.
Матеріал і методи. Матеріалом для роботи були дані світової літератури із проблеми медикаментозного лікування ПГА для з’ясування сучасних підходів до визначення його об’єму, оцінки ефективності.
Результати. Встановлено, що рекомендацією вибору є антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів спіронолактон і еплеренон. Однак у більше ніж у 50 % випадків монотерапія цими препаратами неефективна. Розглянуті питання доцільності і необхідності комбінації цих препаратів з іншими медикаментозними середниками, зокрема з калійзберігаючими і тіазидними діуретиками, блокаторами натрієвих і кальцієвих каналів, АПФ – I та ангіотензинових рецепторів. Звернута увага на особливості лікування сімейних форм ПГА I – IV типів та оцінку адекватності застосовуваного лікування.
Висновки. Медикаментозне лікування ПГА повинно бути чітко індивідуалізованим в залежності від клінічної форми і тяжкості перебігу ПГА, особливостей функціональних і структурних змін в органах-мішенях і системах організму.
Посилання
Byrd, J.B., Turcu, A.F., & Auchus, R.J. (2018). Primary aldosteronism. pactical approach to diagnosis and management. Circulation, 138, 8, 823-835. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.118.033597
Calhoun, D.A. (2018). Medical versus surgical treatment of primary aldosteronism. Hypertension, 71, 4, 566-568. DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.10759
Shidlovskyi, V.O., Shidlovskyi, O.V., Sheremet, M.I., Zhulkevych, I.V., Andreychyn, S.M., Hanberher, I., …, & Futuima, Yu.M. (2019). Laboratory diagnostics of primary hyperaldosteronism and its peculiarities (literature review). J. Med. Life, 12 (3), 215-220. DOI: 10.25122/jml-2019-0073. DOI: https://doi.org/10.25122/jml-2019-0073
Huang, K.H., Yu, C.C., Hu, Y.H., Chang, C.C., Chan, C.K., Liao, S.C., …, & Lin, Y.H. (2019). Targeted treatment of primary aldosteronism – The consensus of Taiwan Society of Aldosteronism. J. Formos. Med. Assoc., 118, (1 part 1), 72-82. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfma.2018.01.006
Funder, J.W., Carey, R.M., Fardella, C., Gomez-Sanchez, C.E., Mantero, F., Stowasser, M., …, & Montori, V.M. (2008). Case detection, diagnosis, and treatment of patients with primary aldosteronism: an endocrine society clinical practice guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab., 93, 9, 3266-3281. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2008-0104
Aronova, A., Fahey, T.J.III, & Zarnegar, R. (2014). Management of hypertension in primary aldosteronism. World J. Cardiol., 6, 5, 227-233. DOI: https://doi.org/10.4330/wjc.v6.i5.227
Uwaifo, G.I. (2018). Primary aldosteronism treatment & management. Retrieved from: https://emedicine.medscape.com/article/127080-treatment/.
Catena, C., Colussi, G.L., & Sechi, L.A. (2015). Treatment of primary aldosteronism and organ protection. Int. J. Endocrinol., 597247. DOI: https://doi.org/10.1155/2015/597247
Rossi, G.P., Pessina, A.C., & Heagerty, A.M. (2008). Primary aldosteronism: an update on screening, diagnosis and treatment. J. Hypertens., 26, 4, 613-621. DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e3282f4b3e6
Kaplan, M. (2008). Primary aldosteronism: an update on screening, diagnosis and treatment. J. Hypertens., 26, 8, 1708-1709. DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e328302ee10
Young, W.F.Jr. (2019). Diagnosis and treatment of primary aldosteronism: practical clinical perspectives Review. J. Internal. Med., 285, 2, 126-148. DOI: https://doi.org/10.1111/joim.12831
Dudenbostel, T., & Calhoun, D.A. (2017). Use of aldosterone antagonists for treatment of uncontrolled resistant hypertension. Am. J. Hypertension, 30, 2, 103-109. DOI: https://doi.org/10.1093/ajh/hpw105
Funder, J.W., Carey, R.M., Mantero, F., Murad, M.H., Reincke, M., Shibata, H., …, & Young, W.F.Jr. (2016). The management of primary aldosteronism: Case detection, diagnosis, and treatment: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab., 101, 5, 1889-1916. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2015-4061
Janmohamed, S., & Bouloux, P.M. The pharmacological treatment of primary aldosteronism. Expert Opin. Pharmacother., 7, 5, 563-573. DOI: https://doi.org/10.1517/14656566.7.5.563
Bloch, M.J., & Basile, J.N. (2011). Spironolactone is more effective than eplerenone at lowering blood pressure in patients with primary aldosteronism. J. Clin. Hypertens. (Greenwich), 13, 8, 629-631. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1751-7176.2011.00495.x
Mulatero, P., Monticone, S., Bertello, C., Mengozzi, G., Tizzani, D., Iannaccone, A., & Veglio, F. (2010). Confirmatory tests in the diagnosis of primary aldosteronism. Horm. Metab. Res., 42, 406-410. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0029-1246186
Pechère-Bertschi, A., Herpin, D., & Lefebvre, H. (2016). SFE/SFHTA/AFCE consensus on primary aldosteronism, part 7: Medical treatment of primary aldosteronism. Ann. Endocrinol. (Paris), 77, 3, 226-234. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ando.2016.01.010
Karagiannis, A., Tziomalos, K., Papageorgiou, A., Kakafika, A.I., Pagourelias, E.D., Anagnostis, P., ..., & Mikhailidis, D.P. (2008). Spironolactone versus eplerenone for the treatment of idiopathic hyperaldosteronism. Expert Opin. Pharmacother, 9, 4, 509-515. DOI: https://doi.org/10.1517/14656566.9.4.509
Vaidya, A., & Dluhy, R. (2016). Hyperaldosteronism. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK279065/.
Nakano, Y., Yoshimoto, T., Fukuda, T., Murakami, M., Bouchi, R., Minami, I. …, & Ogawa, Y. (2018). Effect of eplerenone on the glomerular filtration rate (GFR) in primary aldosteronism: Sequential changes in the GFR during preoperative eplerenone treatment to subsequent adrenalectomy. Intern. Med., 57, 17, 2459-2466. DOI: https://doi.org/10.2169/internalmedicine.0438-17
Nakano, Y., Yoshimoto, T., Fukuda, T., Murakami, M., Bouchi, R., Minami, I., …, & Ogawa, Y. (2016). Eplerenone improves carotid intimamedia thickness (IMT) in patients with primary aldosteronism. Endocr. J., 63, 3, 249-255.
Karashima, S., Yoneda, T., Kometani, M., Ohe, M., Mori, S., Sawamura, T., …, & Takeda, Y. (2016). Comparison of eplerenone and spironolactone for the treatment of primary aldosteronism. Hypertens. Res., 39, 3, 133-137. DOI: https://doi.org/10.1038/hr.2015.129
Fourkiotis, V., Vonend, O., Diederich, S., Fischer, E., Lang, K., Endres, S., …, & Quinkler, M. (2012). Effectiveness of eplerenone or spironolactone treatment in preserving renal function in primary aldosteronism. Eur. J. Endocrinol., 168, 1, 75-81.
Yugar-Toledo, J.C., Modolo, R., de Faria, A.P., & Moreno, H. (2017). Managing resistant hypertension: focus on mineralocorticoid-receptor antagonists. Vasc. Health Risk Manag., 13, 403-411. DOI: https://doi.org/10.2147/VHRM.S138599
Verdalles, U., García de Vinuesa, S., Goicoechea, M., Macías, N., Santos, A., Perez de Jose, A., ..., & Luño, J. (2015). Management of resistant hypertension: aldosterone antagonists or intensification of diuretic therapy? Nephrology (Carlton), 20(8), 567-571. DOI: https://doi.org/10.1111/nep.12475
Quinkler, M., & Stewart, P.M. (2010). Treatment of primary aldosteronism. Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab., 24, 6, 923-932.
Gritting, G.T., Cole, A.G., Aurecchia, S.A., Sindler, B.H., Komanicky, P., & Melby, J.C. (1982). Amiloride in primary hyperaldosteronism. Clin. Pharmacol. Ther., 31, 1, 56-61. DOI: https://doi.org/10.1038/clpt.1982.9
Kremer, D.K., Boddy, J.J., Brown, D.L., Davies, R., Fraser, A., Lever, F., & Morton, J.J. (1977). Amiloride in the treatment of primary hyperaldosteronism and essential hypertension. Clin. Endocrinol., 7, 2, 151-157. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2265.1977.tb01307.x
Uwaifo, G.I., & Sarlis, N.J. (2018). Which medications in the drug class thiazide diuretics are used in the treatment of primary aldosteronism? Medscape.
Hood, S.J., Taylor, K.P., Ashby, M.J., & Brown, M.J. (2007). The spironolactone, amiloride, losartan, and thiazide (SALT) double-blind crossover trial in patients with low-renin hypertension and elevated aldosterone-renin ratio. Circulation, 116, 3, 268-275. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.690396
Gravez, B., Tarjus, A., Jimenez-Canino, R., El Moghrabi, S., Messaoudi, S., Alvarez de la Rosa, D., …, & Jaisser, F. (2013). The diuretic torasemide does not prevent aldosterone-mediated mineralocorticoid receptor activation in cardiomyocytes. PLoS One, 8, 9, e73737. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0073737
Buggey, J., Mentz, R.J., Pitt, B., Eisenstein, E.L., Anstrom, K.J., Velazquez, E.J., & O'Connor, C.M. (2015). A reappraisal of loop diuretic choice in heart failure patients. Am. Heart J., 169, 3, 323-333. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2014.12.009
Nadler, J.L., Hsueh, W., & Horton, R. (1985). Therapeutic effect of calcium channel blockade in primary aldosteronism. J. Clin. Endocrinol. Metab., 60, 5, 896-899. DOI: https://doi.org/10.1210/jcem-60-5-896
Wu, V.C., Wang, S.M., Chang, C.H., Hu, Y.H., Lin, L.Y., Lin, Y.H., …, & Wu, K.D. (2016). Long term outcome of Aldosteronism after target treatments. Sci. Rep., 6, 32103.
Sato, A., & Saruta, T. (2001). Aldosterone escape during angiotensin-converting enzyme inhibitor therapy in essential hypertensive patients with left ventricular hypertrophy. J. Int. Med. Res., 29, 1, 13-21. DOI: https://doi.org/10.1177/147323000102900103
Morimoto, R., Omata, K., Ito, S., & Satoh, F. (2018). Progress in the management of primary aldosteronism. Am. J. Hypertens, 31, 5, 522-531. DOI: https://doi.org/10.1093/ajh/hpy018
Podzolkov, V.I., & Osadchiy, K.K. (2009). Ingibitory APF v lechenii arterialnoy gipertenzii: fokus na lizinopril [ACE inhibitors in the treatment of hypertension: a focus on Lisinopril]. Ratsional. farmakoterapiya v kardiologii – Rational Pharmacotherapy in Cardiology, 1, 57-62 [in Russian]. DOI: https://doi.org/10.20996/1819-6446-2009-5-1-57-62
Uwaifo, G.I., & Khardori, R. (2018). Which medications in the drug class angiotensin II receptor blockers are used in the treatment of primary aldosteronism? Medscape.
Dluhy, R.G., & Lifton, R.P. (1999). Glucocorticoid-remediable aldosteronism. J. Clin. Endocrinol. Metab., 84, 12, 4341-4344. DOI: https://doi.org/10.1210/jcem.84.12.6256
Halperin, F., & Dluhy, R.G. (2011). Glucocorticoid-remediable aldosteronism. Endocrinol. Metab. Clin. North Am., 40, 2, 333-341. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecl.2011.01.012
Shahrrava, A., Moinuddin, S., Boddu, P., & Shah, R. (2016). A case of glucocorticoid remediable aldosteronism and thoracoabdominal aneurysms. Case Rep. Endocrinol., 2017571. DOI: https://doi.org/10.1155/2016/2017571
Torpy, D.J., Gordon, R.D., Lin, J.P., Huggard, P.R., Taymans, S.E., Stowasser, M., Chrousos, G.P., & Stratakis, C.A. (1998). Familial hyperaldosteronism type II: Description of a large kindred and exclusion of the aldosterone synthase (CYP11B2) gene. J. Clin. Endocrinol. Metab., 83, 9, 3214-3218. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.83.9.3214
Quack, I., Vonend, O., & Rump, L.C. (2010). Familial hyperaldosteronism I–III. Horm. Metab. Res., 42, 6, 424-428. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0029-1246187
Monticone, S., Tetti, M., Burrello, J., Buffolo, F., De Giovanni, R., Veglio, F., …, & Mulatero, P. (2017). Familial hyperaldosteronism type III. J. Hum. Hypertens, 31, 12, 776-781. DOI: https://doi.org/10.1038/jhh.2017.34
Geller, D.S., Zhang, J., Wisgerhof, M.V., Shackleton, C., Kashgarian, M., & Lifton, R.P. (2008). A novel form of human mendelian hypertension featuring nonglucocorticoid-remediable aldosteronism. J. Clin. Endocrinol. Metab., 93, 8, 3117-3123. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2008-0594
Amar, L., Azizi, M., Menard, J., Peyrard, S., & Plouin, P.F. (2013). Sequential comparison of aldosterone synthase inhibition and mineralocorticoid blockade in patients with primary aldosteronism. J. Hypertens., 31, 3, 624-629. DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e32835d6d49
Bärfacker, L., Kuhl, A., Hillisch, A., Grosser, R., Figueroa-Pérez, S., Heckroth, H., …, & Kolkhof, P. (2012). Discovery of BAY 94-8862: a nonsteroidal antagonist of the mineralocorticoid receptor for the treatment of cardiorenal diseases. Chem. Med. Chem., 7, 8, 1385-1403. DOI: https://doi.org/10.1002/cmdc.201200081
Pitt, B., Kober, L., Ponikowski, P., Gheorghiade, M., Filippatos, G., Krum, H., …, & Zannad, F. (2013). Safety and tolerability of the novel non-steroidal mineralocorticoid receptor antagonist BAY 94–8862 in patients with chronic heart failure and mild or moderate chronic kidney disease: a randomized, double-blind trial. Eur. Heart J., 34, 31, 2453-2463. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht187
Kolkhof, P., Nowack, C., & Eitner, F. (2015). Nonsteroidal antagonists of the mineralocorticoid receptor. Curr. Opin. Nephrol. Hypertens., 24, 5, 417-424. DOI: https://doi.org/10.1097/MNH.0000000000000147
Pei, H., Wang, W., Zhao, D., Wang, L., Su, G.H., & Zhao, Z. (2018). The use of a novel non-steroidal mineralocorticoid receptor antagonist finerenone for the treatment of chronic heart failure. A systematic review and metaanalysis. Medicine, 97, 16, e0254. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000010254
