ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АЛКОГОЛЬНОГО ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ В ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10506Ключові слова:
алкогольний цироз печінки, хронічний панкреатит, перекисне окиснення ліпідів, ендотоксикозАнотація
РЕЗЮМЕ. На сьогодні алкоголізм, як причина смертності, посідає наступне місце після серцево-судинних захворювань і злоякісних утворень. Особливо страждають у результаті хронічної алкогольної інтоксикації печінка і підшлункова залоза, тому подальші дослідження особливостей поєднаної патології цих органів алкогольного походження є актуальними.
Мета – вивчити особливості поєднаного перебігу алкогольного цирозу печінки і хронічного панкреатиту з врахуванням змін в стані вільнорадикального окислення ліпідів і ендотоксемії.
Матеріал і методи. В дослідження було включено 166 хворих з АЦП, з них діагноз ХП був встановлений у 141. Середній вік хворих становив (51,20±6,51) роки років, тривалість захворювання – (2,8±1,8) роки.
Результати. При поєднаному перебігу алкогольного цирозу печінки і хронічного панкреатиту виявлено вірогідно більш значимі зміни в системі перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, виражений ендотоксикоз, підтверджено їх зв’язок з основними проявами цитолітичного і мезенхімально-запального синдрому.
Висновки. Поєднаний перебігу алкогольного цирозу печінки і хронічного панкреатиту сприяє посиленню цитолізу і запальному процесу, що сприяє процесам фібротизації печінкової тканини і прогресуванню змін тканини підшлункової залози.
Посилання
Hubergritz, N.B., & Kharchenko, N.V. (2009). Alkogolnaya bolezn organov pishchevarenya [Alcoholic disease of digestive organs]. Kyiv. Novyi druk [in Russian].
Samohalska, O.Ye., Lobanets, N.V., Sydorivskyi, A.M., & Kulikovskyi, L.L. (2015). Klinikohemodynamichni aspekty alkoholnoho tsyrozu pechinky [Clinical and hemodynamical aspects of alcoholic liver cirrhosis]. Suchasna gastroenterolohiya – Modern Gastroenterology, (2), 37-41 [in Ukrainian].
Löhr, J.M. (2017). United European Gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis (HaPanEU). United European Gastroenterology Journal, 5 (2), 153-199. DOI: https://doi.org/10.1177/2050640616684695
Capurso, G. (2017). Prevalence of chronic pancreatitis: Results of a primary care physician-based population study. Digestive and Liver Disease, 49 (5), 535-539. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dld.2016.12.024
Mishchuk, V.H., & Skoropad, K.M. (2015). Riven kolahenu IV typu i nepriamykh markeriv fibrozu u khvorykh z poiednanniam khronichnoho alkoholnoho pankreatytu ta tsyrozu pechinky klasu A ta B za klasyfikatsiieiu Chailda-Piu [The levels of collagen type IV and indirect markers of fibrosis in patients with comorbid chronic alcoholic pancreatitis and liver cirrhosis of class A and B by Child-Pugh score]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, (3), 15-21 [in Ukrainian].
