ТРОМБОФІЛІЯ, УСКЛАДНЕНА ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ІЗ АНАЛІЗОМ СУЧАСНИХ ДІАГНОСТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНИХ АЛГОРИТМІВ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ

Автор(и)

  • M. I. Shved Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • I. O. Yastremska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • K. B. Pizhytska Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • N. M. Kovbasa Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • V. M. Zubanyuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • T. O. Dobrianskyi Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10450

Ключові слова:

тромбофілія, інфаркт міокарда, діагностика, лікування

Анотація

Діагностика тромбофілії та патогенетичне лікування її клінічних проявів супроводжується рядом труднощів, що зумовлено без- або малосимптомним перебігом хвороби та недостатньою обізнаністю лікарів щодо критеріїв діагностики цієї патології.

Мета – підвищення рівня діагностики і вибору адекватного лікування пацієнтів з тромбофілією, ускладненою гострим інфарктом міокарда, шляхом детального аналізу та клініко-лабораторного розбору власного клінічного випадку.

Матеріал і методи. Системний аналіз, бібліосемантика та аналіз випадку захворювання конкретного пацієнта з тромбофілією, дослідження генетичного поліморфізму, асоційованого з тромбофілією. Пошук джерел здійснювався за допомогою науково-статистичної бази даних медичної інформації PubMed-NCBI.

Результати. При відсутності чітких причинних факторів високого ризику розвитку гострого інфаркту міокарда (стенозуючого атеросклерозу) та при наявності рецидивних тромбозів різної локалізації пацієнтам показане обов’язкове обстеження з метою підтвердження (виключення) вродженої або набутої тромбофілії, що в подальшому визначає програму профілактики повторних епізодів спонтанного тромбозу. З цією метою було проведено дослідження генетичного поліморфізму, асоційованого з ризиком тромбофілії, у хворого з рецидивними венозними (ілеофеморальним) та артеріальними (коронарним) тромбозами. Прогностично найнесприятливішою була наявність у хворого поліморфізму алелів 4G/4G гена серпін-1 (РАІ-1), який є антагоністом тканинного активатора плазміногену і сприяє зниженню фібринолітичної активності крові, що підвищує ризик коронарних порушень в 1,3 раза. Одночасно у хворого діагностовано поліморфізм алелів С/Т гена ITGA2 (інтегрину альфа-2), який відповідає за функцію тромбоцитарного рецептора до колагену і сприяє збільшенню швидкості адгезії тромбоцитів, що підвищує ризик інфаркту міокарда в 2,8 раза. Також важливо вказати на таку особливість генетичних порушень у даного пацієнта, як поліморфізм алелів G/T гена F13, для якого характерне зниження фактора VIII згортання крові, що в кінцевому результаті призводить до зменшення ризику венозного тромбозу, але на фоні антикоагулянтної терапії цей ризик може суттєво зростати (12–20 %).

Отримані результати обґрунтували переведення хворого з прийому ксарелто на довготривале вживання прямих низькомолекулярних гепаринів (фондапаринукс).

Висновки. У хворих з діагностованою тромбофілією необхідно використовувати персоніфікований підхід до вибору антитромботичних засобів лікування та профілактики повторних тромбозів шляхом визначення у пацієнта певного поліморфізму генів та форми тромбофілії.

Посилання

Bondar, M.V. (2015). Do pytannia zapobihannia vynyknenniu nabutykh trombofilii u protsesi provedennia antykoahuliantnoi terapii [On the prevention of occurrence of acquired thrombophilia in the process of anticoagulation therapy]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy – Medicine of Urgent States, 1, 99-105 [in Ukrainian].

Sushkevich, G.N. (2015). Trombogeneriruyushchie sistemy pri trombofiliyakh razlichnogo geneza [Thrombogenerating systems at thrombophilia of different genesis]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy – Medicine of Urgent States, 6, 147-165 [in Russian].

Vasilyev, S.A. (2014). Trombozy i trombifilii [Thrombosis and thrombophilia]. Ostrye i neotlozhnye sostoyaniya v praktike vracha – Acute and Urgent States in the Practice of a Doctor, 1, 43-49 [in Russian].

Romanova, A.F., Vyhorska, Ya.I., & Lohynskyi, V.S. (2006). Hematolohiia [Hematology]. Romanova, A.F. (Ed.). Kyiv: Medytsyna [in Ukrainian].

Khan, S., & Dickerman, J.D. (2006). Hereditary thrombophilia. Thrombosis Journal, 4 (1), 15. DOI:10.1186/1477-9560-4-15.

Kovalenko, V.M., & Lutai, M.I. (Ed.). (2011). Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia. Rekomendatsii z diahnostyky, profilaktyky ta likuvannia [Cardiovascular disease. Recommendations for diagnosis, prevention and treatment]. Kyiv: MORION [in Ukrainian].

Murin, S., Marelich, G.P., Arroliga, A.C., & Matthay, R.A. (1998). Hereditary thrombophilia and venous thromboembolism. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 158 (5) 1369-1373.https://doi.org/10.1164/ajrccm.158.5.9712022PubMed:9817680.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-20

Як цитувати

Shved, M. I., Yastremska, I. O., Pizhytska, K. B., Kovbasa, N. M., Zubanyuk, V. M., & Dobrianskyi, T. O. (2019). ТРОМБОФІЛІЯ, УСКЛАДНЕНА ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ІЗ АНАЛІЗОМ СУЧАСНИХ ДІАГНОСТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНИХ АЛГОРИТМІВ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 180–186. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10450

Номер

Розділ

Випадок з практики