ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ (ІНФАРКТ МІОКАРДА), ЯКИМ ПРОВЕДЕНО БАЛОННУ АНГІОПЛАСТИКУ ТА СТЕНТУВАННЯ КОРОНАРНОЇ АРТЕРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10071Ключові слова:
гострий коронарний синдром, перкутанне коронарне втручання, реперфузійний синдром, L-аргінін, L-карнітинАнотація
В Україні відзначено зростання захворюваності на інфаркт міокарда серед осіб працездатного віку (48,9 на 100 тис.), а ішемічна хвороба серця посідає перше місце серед причин первинного виходу на інвалідність (22,8 %). З огляду на вищенаведені факти, пріоритетними є розробка та вдосконалення методів лікування хворих на гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда) (ГКС (ІМ)).
Мета – підвищити ефективність лікування та профілактики реперфузійного синдрому у хворих на ГКС (ІМ), яким проведено коронарне стентування, шляхом включення в терапію L-аргініну та L-карнітину (тіворелю).
Матеріал і методи. Обстежено 45 хворих на гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST, яким було проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфарктзалежної коронарної артерії. Вік пацієнтів – від 43 до 75 років, у середньому (59,57±8,07) року. Серед них переважали чоловіки (82,2 %). Дослідну групу склали 30 пацієнтів, які отримували стандартне протокольне лікування ГКС (ІМ) і яким додатково призначали 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину (препарат «Тіворель», Юрія-Фарм, Україна) у формі розчину для інфузій по 100 мл один раз на добу курсом 5 днів внутрішньовенно. До контрольної групи увійшли 15 пацієнтів із ГКС (ІМ), яким також проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфарктзалежної коронарної артерії, але хворі цієї групи отримували тільки стандартне протокольне лікування.
Результати. Встановлено, що у хворих на ГКС (ІМ) після перкутанного коронарного втручання найчастіше розвивався реперфузійний синдром із проявами лівошлуночкової недостатності та порушень ритму. Під впливом стандартного медикаментозного лікування у хворих контрольної групи відмічено суттєве клініко-функціональне покращення, але прогресувало післяінфарктне ремоделювання з порушенням систолічної та діастолічної функцій серця, з розвитком синдрому серцевої недостатності та ендотеліальної дисфункції судин, а також зберігалась резистентна до лікування екстрасистолія.
У хворих на ГКС (ІМ) дослідної групи під впливом комплексного медикаментозного лікування із включенням L-аргініну та L-карнітину відмічено достовірне зменшення частоти порушень ритму і провідності вже на другу добу спостереження, а також зменшення проявів постінфарктного ремоделювання ЛШ, що в кінцевому результаті проявлялося достовірним покращенням скоротливості міокарда (ФВ зросла на 13 %) та зменшенням діастолічної дисфункції.
Висновок. Покращення інотропної функції серця та достовірне зниження частоти і вираження реперфузійних аритмій досягнуто за рахунок кардіометаболічного впливу L-карнітину, а відновлення ендотеліальної функції судин наставало завдяки терапевтичному впливу L-аргініну.
Посилання
Abdullayev, R.Ya., Latoguz, I.K., & Vlasenko, M.A. (2001). Printsipy ekhokardiograficheskoy otsenki diastolicheskoy funktsii levogo zheludochka [The principles of echocardiographic evaluation of the diastolic function of the left ventricle]. Eksperimentalnaya i klinicheskaya meditsina – Experimental and Clinical Medicine, 4, 59-62 [in Russian].
MOZ Ukrainy (2014). Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi ta tretynnoi medychnoi dopomohy “Hostryi koronarnyi syndrom z elevatsiieiu sehmenta ST” [Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary and tertiary care "Acute coronary syndrome with elevation of segment ST"]. [in Ukrainian].
Batushkin, V.V. (2017). Tsytoprotektsiia pry hostromu infarkti miokarda pislia vidkryttia infarkt-zalezhnoi arterii: novi horyzonty [Cytoprotection in acute myocardial infarction after the discovery of a heart attack-dependent artery: new horizons]. Liky Ukrainy – Medicine of Ukraine, 8 214), 33-40 [in Ukrainian].
Kovalenko, V.M., & Kornatskyi, V.M. (2018). Aktualni problemy zdorovia ta minimizatsiia yikh v umovakh zbroinoho konfliktu v Ukraini (posibnyk) [Actual problems of health and minimization of them in conditions of armed conflict in Ukraine (manual)]. Kyiv: M.D. Strazhesk Institute of Cardiology [in Ukrainian].
Kondakov, I.L., & Yakovenko, A.F. (2000). Sposoby morfo-funktsionalnoho doslidzhennia stanu endoteliiu. Metodychni rekomendatsii [Methods of morpho-functional study of the state of the endothelium. Methodical recommendations]. Kharkiv [in Ukrainian].
Seliuk, M.M., Kozachok, M.M., Lovkin, I.M., & Seliuk, O.V. (2017). Vybir optymalnoi kombinatsii metabolichnykh preparativ dlia likuvannia patsiientiv z kardiovaskuliarnoiu patolohiyeiu [Choice of the optimal combination of metabolic drugs for the treatment of patients with cardiovascular pathology]. Semeynaya meditsyna – Family Medicine, 2 (70), 60-64 [in Russian].
Shved, M.I., & Levytska, L.V. (2018). Suchasni tekhnolohii vidnovnoho likuvannia khvorykh iz hostrym koronarnym syndromom [Modern technologies of restorative treatment of patients with acute coronary syndrome]. Kyyiv: Vydavn. dim Medknyha [in Ukrainian].
Shved, M.I., Levytska, L.V., Klantsa, A.I., & Tsuhlevych, L.V. (2018). Reabilitatsiia khvorykh na infarkt miokarda ta hostryi koronarnyi syndrom pislia perkutannoho koronarnoho vtruchannia (metodychni rekomendatsii) [Rehabilitation of patients with myocardial infarction and acute coronary syndrome after percutaneous coronary intervention (methodical recommendations)]. Khmelnytsk [in Ukrainian].
Astashkin, E.I., & Glezer, M.G. (2012). Role of L-carnitine in energy metabolism cardiomyocytes and treatment of diseases of cardiovascular system. Cardiology and Cardiovascular Surgery, 6 (2), 58-65.
DiNicolantonio, J., Lavie, C., & Fares, H. (2013). L-Carnitine in the secondary prevention of cardiovascular disease: Systematic review and meta-analysis. Mayo Foundation for Medical Education and Research Mayo Clin. Proc., 1-8.
Celermajer, D.S. (1997). Endothelial dysfunction: does it matter? Is it relevant? J. Am. Coll. Cardiol, 30, 325-333.
Colonna, P., & Iliceto, S. (2000). Myocardial infarction and left ventricular remodeling: results of the CEDIM trial. Am. Heart J., 139 (2, pt 3), 124-130.
Haynts, W.G., & Webb, D.J. (2008). Endothelin as a regulator of cardiovascular function in health and disease. J. of Hypertension, 16, 1081-1098.
George, J., Shmuel, S.B., Roth, A., Herz, I., Izraelov, S., Deutsch, V., … & Miller, H. (2004). L-arginine attenuates lymphocyte activation and antioxidized LDL antibody levels in patients undergoing angioplasty. Atherosclerosis, 174, 323-327.
Ibanez, B., James, S., Agewall, S., Antunes, M.J., Bucciarelli-Ducci, Ch., & Bueno, H. (2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. Eur. Heart J., 2, 119-177. Retrieved from: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393.
Opie, L.H. (1997). Role of carnitine in fatty acid metabolism of normal and ischemic myocardium. Am. Heart J., 97 (3), 375-388.
Rizzon, P., Biasko, G., & Di Biase, M. (1989). High doses of L-carnitine in acute myocardial infarction: metabolic and antiarrhythmic effects. Eur. Heart J., 10 (6), 502-508.
Shug, A., Thomsen, J., & Folts, J. (1998). Changes in tissue levels of carnitine and other metabolites during myocardial ischemia and anoxia. Arch. Biochem. Biophys, 187 (1), 25-33.
