ПООДИНОКІ ВОГНИЩЕВІ УРАЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ЗАПАЛЬНОГО ҐЕНЕЗУ: ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Автор(и)

  • І. В. Ліскіна Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України»
  • О. О. Мельник Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України»
  • Л. М. Загаба Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України»
  • С. Д. Кузовкова Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України»
  • А. Ф. Гренчук Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13198

Ключові слова:

солітарний легеневий вузлик, запальний процес, діагностика

Анотація

РЕЗЮМЕ. У повсякденній клінічній практиці лікарі зіштовхуються із випадковими рентгенологічними виявами одиночних та множинних вогнищ-вузликів у легенях, які можуть бути як доброякісними, так злоякісними. Важливо мати напрацьовані алгоритми діагностики і лікування та подальшого спостереження утворів різної етіології. В сучасних дослідженнях недостатньо уваги приділено одиночним утворам запального характеру, можливостям їх діагностики та менеджменту.

Мета – визначити клініко-анатомічні особливості та етіологію одиночних вогнищевих утворів легень запальної природи.

Матеріал і методи. Групу дослідження склали пацієнти з одиночними вузликами в легенях запального ґенезу, які перебували в стаціонарі Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України» впродовж п’ятирічного періоду, усього 107 випадків. У всіх пацієнтів кількість утворів у легенях не перевищувала трьох, їх максимальні розміри були ≤3 см.

Результати. Легеневі вузли запального ґенезу найчастіше були представлені лише одним утвором (78,5 % пацієнтів). У більшості випадків локалізація вузлів була у правій легені – 56,6 %, а саме у її верхній та нижній частках – 39,0 % та 44,2 % випадків відповідно. Розмір вузлів був у межах 11–20 мм у 45,2 % випадків; в 54,8 % випадків вони мали округлу форму.

При рентгенологічному виявленні або підтвердженні наявності легеневих вузликів у 77,6 % випадків відразу проводили оперативні втручання з морфологічним дослідженням тканини утворів. Частіше утвори були інфекційної природи, туберкульоми склали 29,9 %.

На момент госпіталізації 74,8 % пацієнтів з одиночними вогнищевими утворами легень запальної етіології не мали попереднього клінічного діагнозу, у 15,9 % випадках була необхідність проведення диференційної діагностики, лише у 9,3 % випадків було встановлено нозологічну форму захворювання. В результаті проведених діагностично-лікувальних заходів етіологію утворів було встановлено в 91,6 % випадків, у 3,7 % випадків залишилася необхідність подальшої диференційної діагностики та у 4,7 % випадків природа вузликів не була встановлена.

Висновок. У результаті комплексного обстеження та низки лікувально-діагностичних процедур етіологія одиночних вузликів у легенях запальної природи встановлена у 91,6 % випадків. Лише в 4,7 % пацієнтів природа утворів не була визначена.

Посилання

Loverdos, K., Fotiadis, A., Kontogianni, C., Lliopoulou, M., & Gaga, M. (2019). Lung nodules: a comprehensive review on current approach and management. Annals of Thoracic Medicine, 14, 226-238. DOI: 10.4103/atm.ATM_110_19.

Ost, D., Fein, A. M., & Feinsilver, S. H. (2003). Clinical practice. The solitary pulmonary nodule. The New England Journal of Medicine, 348, 2535-2542. DOI: 10.1056/NEJMcp012290.

Dabrowska, M., Kolasa, A., Zukowska, M., Lesinski, J., Domagala-Kulawik, J., Maskey-Warzechowska, M., Krenke, R., Rowinski, O., & Chazan, R. (2009). Analysis of solitary pulmonary nodules found in chest radiograms. Pneumology and Allergology, 77(1), 37-42.

Sim, Y.T., & Poon, F.W. (2013). Imaging of solitary pulmonary nodule – a clinical review. Quantitative Imaging in Medicine and Surgery, 3(6), 316-326.

Skouras, V.S., Tanner, N.T., & Silvestri, G.A. (2013). Diagnostic approach to the solitary pulmonary nodule. Seminars in Respiratory and Critical Care Medicine, 34, 762-769. DOI: 10.1055/s-0033-1358559.

Cruickshank, A., Stieler, G., & Ameer, F. (2019) Evaluation of the solitary pulmonary nodule. Internal Medicine Journal, 49, 306-315. DOI: 10.1111/imj.14219.

Choi, S.M., Heo, E.Y., Lee, J., Park, Y.S., Lee, C.-H., Park, C.M., Kang, C.H., Yim, J.-J., Kim, Y.T., Yoo, C.-G., Han, S.K., & Kim, Y.W. (2016). Characteristics of benign solitary pulmonary nodules confirmed by diagnostic video-assisted thoracoscopic surgery. The Clinical Respiratory Journal, 10(2), 181-188. DOI: 10.1111/crj.12200.

Purandare, N.C., Pramesh, C.S., Agarwal, J.P., Agrawal, A., Shah, S., Prabhash, K., Karimundackal, G., Jiwnani, S., Tandon, S., & Rangarajan, V. (2017). Solitary pulmonary nodule evaluation in regions endemic for infectious diseases: Do regional variations impact the effectiveness of fluorodeoxyglucose positron emission tomography/computed tomography. Indian Journal of Cancer, 54, 271-275. DOI: 10.4103/0019-509X.219563.

Nasrullah, N., Sang, J., Alam, M. S., Mateen, M., Cai, B., & Hu, H. (2019). Automated lung nodule detection and classification using deep learning combined with multiple strategies. Sensors, 19(17), 1-19. DOI: 10.3390/s19173722.

Wang, N., Ma, H., Huang, H., & Feng, Y. (2021). Electromagnetic navigation bronchoscopy combined endobronchial ultrasound in the diagnosis of lung nodules. Medicine, 100(3), 1–8. DOI: 10.1097/MD.0000000000023979.

Ose, N., Maeda, H., Takeuchi, Y., Susaki, Y., Kobori, Y., Taniguchi, S., & Maekura, R. (2016). Solitary pulmonary nodules due to non-tuberculous mycobacteriosis among 28 resected cases. The International Journal of Tuberculosis and Lung Disease, 20(8), 1125-1129. DOI: 10.5588/ijtld.15.0819.

Vidaur, N.A., Alvarenga, O., Vidaur, E.A., Vasquez, K.M., Cordon, J. J., Flores, A.C., & Figueroa, R.M. (2017). Solitary pulmonary nodule, pulmonary actinomycosis of chronic evolution: a case report. Electronic Journal of Biology, 13 (3), 265-268.

Urer, H.N., Gunluoglu, M.Z., Unver, N., Toprak, S., & Ortakoylu, M. G. (2020). Benign solitary pulmonary necrotic nodules: how effectively does pathological examination explain the cause? Canadian Respiratory Journal, 2020, Article ID 7850750, 1-6. DOI: 10.1155/2020/7850750.

Larici, A.R., Farchione, A., Franchi, P., Ciliberto, M., Cicchetti, G., Calandriello, L., del Ciello, A., & Bonomo, L. (2017) Lung nodules: size still matters. European Respiratory Review, 26(170025), 1-16. DOI: 10.1183/16000617. 0025-2017.

Horeweg, N., van der Aalst, C.M., Thunnissen, E., Nackaerts, K., Weenink, C., Groen, H.J.M., Lammers, J.-W.J., Aerts, J.G., Scholten, E.T., van Rosmalen, J., Mali, W., Oudkerk, M., & de Koning, H.J. (2013). Characteristics of lung cancers detected by computer tomography screening in the randomized NELSON trial. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 187(8), 848-854. DOI: 10.1164/rccm.201209-1651OC.

Lindell, R.M., Hartman, T.E., Swensen, S.J., Jett, J.R., Midthun, D.E., Tazelaar, H.D., & Mandrekar, J.N. (2007). Five-year lung cancer screening experience: CT appearance, growth rate, location, and histologic features of 61 lung cancers. Radiology, 242(2), 555-562. DOI: 10.1148/radiol.2422052090.

Khan, T., Usman, Y., Abdo, T., Chaudry, F., Keddissi, J.I., & Youness, H.A. (2019). Diagnosis and management of peripheral lung nodule. Annals of Translational Medicine, 7(15), 348. DOI: 10.21037/atm.2019.03.59.

National Lung Screening Trial Research Team (2013) Results of initial low-dose computed tomographic screening for lung cancer. The New England Journal of Medicine, 368(21), 1980-1991. DOI: 10.1056/NEJMoa1209120.

Harzheim, D., Eberhardt, R., Hoffmann, H., & Herth, F.J.F. (2015). The solitary pulmonary nodule. Respiration, 90, 160-172. DOI: 10.1159/000430996.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-26

Як цитувати

Ліскіна, І. В., Мельник, О. О., Загаба, Л. М., Кузовкова, С. Д., & Гренчук, А. Ф. (2023). ПООДИНОКІ ВОГНИЩЕВІ УРАЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ЗАПАЛЬНОГО ҐЕНЕЗУ: ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ . Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (4), 116–125. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2022.v.i4.13198

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження