ДОСВІД ХІРУРГІЧНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕЛОМІВ РЕБЕР

В. В. Мальований; Л. Є. Війтович; С. О. Нестерук

doi:10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12523

Автор(и)

В. В. Мальований Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Л. Є. Війтович Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
С. О. Нестерук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12523

Ключові слова:

травма грудної клітки, металоостеосинтез переломів ребер

Анотація

Еволюція техніки оперативних утручань пройшла шлях від накладання простих фіксуючих дротяних швів під час торакотомії до застосування спеціальних анатомічних металевих пластин. У зв’язку з цим розширювалися і дещо видозмінювалися показання до хірургічного лікування переломів ребер.

Мета – узагальнити досвід металоостеосинтезу ребер при травмі грудної клітки.

Матеріал і методи. На базі відділення торакальної хірургії КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР за період 2015–2020 рр. проліковано 487 хворих з травмою грудної клітки.

Результати й обговорення. Багато дискусій виникає щодо термінів оперативного втручання для стабілізації переломів ребер. Важливим є детальне передопераційне планування. У 207 пацієнтів проведено МОС ребер за допомогою блокованих компресуючих пластин (LCP) та гвинтів. Ця методика сприяє ранній мобілізації пацієнтів, забезпечуючи стійку фіксацію уламків в умовах постійної рухомості грудної клітки. Контроль над болем та мобілізація грудної клітки є відправними точками у лікуванні ізольованої травми грудної клітки.

Висновки. Основними показаннями до металоостеосинтезу ребер є множинні флотуючі переломи ребер з порушенням каркасності грудної стінки, переломи ребер зі зміщенням уламків, з внутрішньоплевральними ускладненнями, вираженим больовим синдромом, дихальними розладами, а також деформації грудної клітки. Важливим є усунення загрози травмування легеневої паренхіми уламками ребер.

Посилання

Xia, H., Zhu. D., Li, J., Sun, Z., Deng, L, Zhu, P., Zhang, Y., Li, X., & Wang, D. (2020). Current status and research progress of minimally invasive surgery for flail chest. Exp. Ther. Med., 1, 421-427.

Fabbrucci, Р., Nocentini, L., & Secci, S. (2008). Video-assisted thoracoscopy in the early diagnosis and management of post-traumatic pneumothorax and hemothorax. Surg. Endosc., 22, 1227-1231.

Pertsov, V.I. Tyelushko, Ya.V., Barchuk, A.I., Bondar, A.V., Huz, S.H., Naumenko, V.M., Savchenko, S.I., Troyan, H.S., & Yakusheva, N.S. (2019). Khirurhichna stabilizatsiya karkasu hrudnoyi klitky: dosvid ta perspektyvy [Surgical stabilization of the chest skeleton: experience and prospects]. Khirurhiya dytyachoho viku. – Pediatric Surgery, 63, 18-22 [in Ukrainian].

Vyhnánek, F., Jirava, D., Očadlík, M., & Škrabalová, D. (2015) Chirurgická stabilizace u blokové zlomeniny žeber: indikace, technika a výsledky. Acta Chir. Orthop. Traumatol. Cech., 4, 303-307.