ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ТА ВНУТРІШНЬОПЕЧІНКОВИМ ХОЛЕСТАЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11074Ключові слова:
вагітність, непліддя, внутрішньопечінковий холестаз, гормональний гомеостазАнотація
Мета дослідження – вивчити особливості гормонального гомеостазу жінок із безпліддям після застосування допоміжних репродуктивних технологій та внутрішньопечінковим холестазом.
Матеріал і методи. Проведено вивчення гормонального профілю 30 пацієнток із внутрішньопечінковим холестазом (група 1), 30 – з безпліддям без внутрішньопечінкового холестазу (група 2) і 20 жінок контрольної групи.
Визначення гормонів сироватки крові здійснювали за допомогою стандартних наборів для імунорадіометричного визначення.
Результати. Важливе значення для оцінки репродуктивної функції мають не тільки абсолютні величини ФСГ та ЛГ, а й їх збалансованість. При порівняльному аналізі співвідношення ЛГ/ФСГ у жінок з безпліддям та пацієнток контрольної групи в динаміці МЦ достовірне зростання показника було зареєстроване у жінок основних груп у фолікулінову фазу МЦ ((1,91±0,08) МО/л у пацієнток з гепатобіліарними порушеннями проти (1,47±0,06) та (1,19±0,08) МО/л у жінок 2-ї та контрольної груп відповідно, р<0,05). Рівень ПРЛ, за нашими спостереженнями, був достовірно підвищеним у пацієнток 1-ї групи, порівняно з жінками контрольної групи ((9,11±0,18) проти (8,43±0,22) нг/мл, р<0,05).
Середнє значення рівня Е2 у сироватці крові пацієнток з безпліддям на 5-й день МЦ достовірно перевищувало відповідне значення жінок контрольної групи (р<0,05). Середній рівень П на 21-й день МЦ у жінок 1-ї та 2-ї груп був достовірно знижений, порівняно з пацієнтками контрольної групи (р<0,05), причому за наявності внутрішньопечінкового холестазу рівень П був достовірно зниженим і відносно показника жінок з безпліддям без ознак таких порушень (р<0,05). Рівень Тв у жінок з безпліддям обох основних груп суттєво перевищував такий у пацієнток контрольної групи (р<0,05).
У жінок з безпліддям після застосування допоміжних репродуктивних технологій і наявністю внутрішньопечінкового холестазу відмічені більш виражені ознаки загрози переривання вагітності на тлі дисбалансу прогестеронів та естрогенів у бік гіперестрогенії, що доведено результатами досліджень рівня гормонів у крові (зниження співвідношення прогестерон/естрадіол до (3,1±0,21) проти (6,74±0,87) МО/л у вагітних з непліддям після ДРТ без патології печінки, р<0,05).
Висновки. Отже, при дослідженні гормонального статусу у жінок з безпліддям та захворюваннями гепатобіліарної системи встановлено дисбаланс гонадотропних та статевих гормонів, який вказує на певну прогестеронову недостатність, ознаки гіперестрогенемії, гіперандрогенемії та гіперпролактинемії й більш виражені ознаки загрози переривання вагітності.
Посилання
(2004). Stratehiia VOOZ v haluzi reproduktyvnoho zdorovia [WHO Reproductive Health Strategy]. Retrieved from: http://whqlibdoc.who.int/hq/2004/WHO_RHR_04.8_rus.pdf?ua=1
Yuzko, O.M. (2013). Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohii v Ukraini: vahitnist, polohy, novonarodzheni [Auxiliary reproductive technologies in Ukraine: pregnancy, childbirth, newborns]. Zhinochyi likar – Female Doctor, 4, 52-53 [in Ukrainian].
Ovsyannikova, T.V., Kamilova, D.P., & Feoktistov, A.A. (2009). Sovremennyye printsipy diagnostiki i lecheniya besplodnogo braka [Modern principles of diagnosis and treatment of infertile marriage]. Ginekologiya – Gynecology, 4, 30-33 [in Russian].
Yuzko, O.M., Zhylka, N.Ya., Rudenko, N.H., Aloshyna, H.M., & Yuzko, T.A. (2007). Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohii v Ukraini [Auxiliary reproductive technologies in Ukraine]. Zhinochyi likar – Women’s Doctor, 3, 8 [in Ukrainian].
Kulakov, V.I., Margiani, F.A., Nazarenko, T.A., & Dubnitskaya, L.V. (2001). Struktura zhenskogo besplodiya i prognoz vosstanovleniya reproduktivnoy funktsii pri ispolzovanii sovremennykh endoskopicheskikh metodov [The structure of female infertility and the prognosis of the restoration of reproductive function using modern endoscopic methods]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 3, 33-36 [in Russian].
Mishiyeva, N.G. (2008). Besplodiye u zhenshchin pozdnego reproduktivnogo vozrasta: printsipy diagnostiki i lecheniya v zavisimosti ot ovarialnogo rezerva [Infertility in women of late reproductive age: principles of diagnosis and treatment depending on the ovarian reserve]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Мoscow [in Russian].
(2008). Yakisne klinichne likuvannia za dopomohoiu reproduktyvnykh tekhnolohii [Quality clinical treatment using reproductive technologies]. Programming Document. Retrieved from: http://www.eshre.com/binarydata.aspx? typedoc/Good_clinical_treatment_ESHRE_position_ paper_ UKRAINIAN.pdf.
Skrypnyk, I.M., Melnyk, T.V., & Potyazhenko, M.M. (2007). Klinichna hepatolohiya [Clinical hepatology]. Poltava: Dyvosvit [in Ukrainian].
Podymova, S.D. (2005). Bolezni pecheni: Izd. 4-ye, pererab. [Liver disease: 4th ed. rev]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Karachentsev, A.N. (2004). Gepatobiliarnaya sistema kak mishen nezhelatelnykh effektov lekarstvennykh estrogenov i gestagenov [Hepatobiliary system as a target of undesirable effects of drug estrogens and progestogens]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa – Russian Bulletin of the Obstetrician-Gynecologist, 6, 20-25 [in Russian].
Wilke, R.A., Lin, D.W., Roden, D.M., Watkins, P.B., Flockhart, D., Zineh, I., ..., & Krauss, R.M. (2007). Identifying genetic risk factors for serious adverse drug reactions: curent progress and challenges. Nat. Rev. Drug Discov., 11, 904-916.
Upadhyay, R.D., Balasinor, N.H., & Kumar, A.V. (2013). Proteomics in reproductive biology: beacon for unraveling the molecular complexities. Biochim. Biophys. Acta, 1834 (1), 8-15.
Dubossarskaya, Yu.A. (2010). Patologiya gepatobiliarnoy sistemy v praktike ginekologa [Pathology of the hepatobiliary system in the practice of a gynecologist]. Meditsinskiye aspekty zdorovya zhenshchiny – Medical Aspects of Women’s Health, 3 (30), 12-19 [in Russian].
Della Torre, S., Rando, G., Meda, C., Stell, A., Chambon, P., Krust, A., ..., & Maggi A. (2011). Amino acid-dependent activation of liver estrogen receptor Alpha integrates metabolic and reproductive functions via IGF-1. Cell Metabolism, 13 (2), 205-214.
Gowri, P.M., Sengupta, S., Bertera, S., & Katzenellenbogen, B.S. (2007). Lipin1 regulation by estrogen in uterus and liver: Implications for diabetes and fertility. Endocrinology, 148, 8, 3685-3693. Retrieved from: https://DOI.org/ 10.1210/en.2006-1728
Bełtowski, J., & Semczuk, A. Liver X receptor (LXR) and the reproductive system – a potential novel target for therapeutic intervention. Pharmacological Reports, 62 (1), 15-27.
Ignatova, T.M. (2009). Zabolevaniya pecheni u beremennykh [Diseases of the liver in pregnant women]. Meditsinskiy vestnik Severnogo Kavkaza – Medical Bulletin of the North Caucasus, 2, 88-93 [in Russian].
Bacq, Y. (2011). Liver diseases unique to pregnancy: a 2010 update. Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol., 35, 182-193.
Fediv, O.I., Virsta, S.V., Spashchuk, N.S., & Zabolotna, T.V. (2013). Osoblyvosti etiolohii ta patohenezu vnutrishnopechinkovoho kholestazu vahitnykh [Features of etiology and pathogenesis of intrahepatic cholestasis of pregnant women]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia – Clinical and Experimental Pathology, 12, 1, 197-200 [in Ukrainian].
Kramarev, S.A. (2011). Sovremennye gepatoprotektory v gepatologii [Modern hepatoprotectors in hepatology]. Dytiachyi likar – Pediatric Doctor, 1, 5-9 [in Russian].
Kryvokulskyi, B.D., Zhulkevych, I.V., Kryvokulskyi, D.B., & Shkrobot, L.V. (2018). Vyvchennia vplyvu viku ta indeksu komorbidnosti na ryzyk trombotychnykh uskladnen u khvorykh na rak endometriia na dooperatsiinomu etapi [Studying the influence of age and comorbidity index on the thrombotic complications risk in patients with endometrial cancer at preoperative stage]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 150-154 [in Ukrainian].
Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. Journal of Medicine and Life, 12 (3), 266-270.
