ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10504Ключові слова:
ревматоїдний артрит, поширеність, захворюваність, летальність, особливості реабілітаціїАнотація
РЕЗЮМЕ. Ревматоїдний артрит (РА) – найпоширеніша форма запального захворювання суглобів, яка спостерігається у 1 % населення земної кулі. Віковий пік хвороби припадає на п’яте десятиліття (для жінок – у середньому близько 41 року, для чоловіків – близько 45 років). Жінки хворіють на ревматоїдний артрит у 2–4 рази частіше. Співвідношення жінок і чоловіків становить у середньому 3:1. Згідно з міжнародними даними, виживання пацієнтів із РА, які не досягають клініко-лабораторної ремісії, можна порівняти з виживанням при таких тяжких захворюваннях як цукровий діабет, гостре порушення мозкового кровообігу, ішемічна хвороба серця. Порівняно з особами тієї ж статі й віку, що не страждають на РА, смертність у пацієнтів з цією патологією вища у 2,5 раза, а в цілому з різних причин РА скорочує тривалість життя пацієнтів на 5–10 років. Це захворювання є не лише великою медичною проблемою через прогресуючий характер, непередбачуваність та недостатню ефективність лікування, а й має велике соціальне значення через високу частоту втрати працездатності та зростання інвалідності.
Окрім того, РА дуже впливає на повсякденне життя пацієнтів, оскільки непередбачуване прогресування хвороби викликає у хворих страх перед майбутнім. Хворі на РА занепокоєні з приводу зростання обмеження рухливості та побічних ефектів лікування. У них з’являється страх втрати можливості обслуговувати себе, що змінює самосвідомість і негативно впливає на всі сфери життя таких пацієнтів: роботу, дозвілля, оточення, поведінку, сімейні стосунки, сексуальну активність.
Тому для ефективного лікування та реабілітації таких хворих доцільно створити команду фахівців (лікуючий лікар, фармаколог, психолог, дієтолог, фізичний терапевт і ерготерапевт), які будуть супроводжувати хворого на всіх етапах лікування (у стаціонарі, санаторії та у домашніх умовах).
Посилання
Kovalenko, V.M., & Kornatskyi, V.M. (Eds.). (2010). Demohrafiia i stan zdorovia narodu Ukrainy: analitychno-statystychnyi posibnyk [Demography and health of the people of Ukraine: analytical and statistical manual]. Kyiv [in Ukrainian].
Kovalenko, V.M., Shuba, M.M., & Sholokhova, L.B. (2001). Revmatoidnyi artryt. Diahnostyka ta likuvannia [Rheumatoid arthritis. Diagnosis and treatment]. Kovalenko, V.M. (Ed.). Kyiv: Morion [in Ukrainian].
Nasonov, E.L. (2004). Revmatoidnyy artryt kak obshchemedytsynskaya problema [Rheumatoid arthritis as a general medical problem]. Terapevtycheskyy Arkhiv – Therapeutic Archive, 5, 5-7 [in Russian].
Neiko, Ye.M., Yatsyshyn, R.I., & Shtefiuk, O.V. (2009). Revmatoidnyi artryt: suchasnyi pohliad na problemu [Rheumatoid arthritis: a modern view of the problem]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal – Ukrainian Rheumatology Journal, 2 (36), 35-39 [in Ukrainian].
Yaremenko, O.B., & Mykytenko, A.M. (2008). Diahnostyka revmatoyidnoho artrytu na rannikh stadiiakh [Diagnosis of rheumatoid arthritis in the early stages]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 5 (1), 63-65 [in Ukrainian].
Kovalenko, V.M., Bortkevych, O.P., & Biliavska, Yu.V. (2010). Suchasni aspekty diahnostyky revmatoyidnoho artrytu [Modern aspects of diagnosis of rheumatoid arthritis]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 1, 74-77 [in Ukrainian].
Bortkevych, O.P., & Biliavska, Yu.V. (2009). Osoblyvosti perebihu rannioi stadii revmatoidnoho artrytu za danymy 12-misiachnoho prospektyvnoho sposterezhennia [Features of the course of the early stage of rheumatoid arthritis according to the 12-month prospective observation]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal – Ukrainian Rheumatology journal, 1 (36), 40-43 [in Ukrainian].
Emery, P., & Suarez-Almazor, M. (2003). Rheumatoid arthritis. Clin. Evidence, 10, 1454-1476.
Karateyev, D.Ye. (2006). Farmakoterapiya rannego revmatoidnogo artrita [Pharmacotherapy of early rheumatoid arthritis]. Farmateka – Farmateka, 6, 1-6 [in Russian].
De Vries-Bouwstra, J.K.D., Breedveld, B.A.C., & Ferdinand, C. (2010). Biologics in early rheumatoid arthritis. Rheum. Dis. Clin. North Am., 31, 745-762.
Kovalenko, V.M., Havrylenko, T.I., Bortkevych, O.P., Ryzhkova, O.P., & Biliavska, Yu.V. (2008). Vyznachennia roli faktoriv autoimmunoi ta imunozapalnoi reaktsii v patohenezi revmatoidnoho artrytu [Determining the role of factors of autoimmune and immunoinflammatory response in the pathogenesis of rheumatoid arthritis]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal – Ukrainian Rheumatology Journal, 4 (34), 38-43 [in Ukrainian].
Arnett, F.C., Edworthy, S.M., Bloch, D.A., McShane, D.J., Fries, J.F., Cooper, N.S., …, & Luthra, H.S. (1988). The American Rhjeumatism Association 1987 revised criteria for the classifi cation of rheumatoid arthritis. Arthritis Rheum, 31, 315-324.
Renaudineau, Y., Jamin, C., Saraux, A., & Youdionou, P. (2005). Rheumatoid factor on a daily basis. Autoimmunity, 38, 11-16.
Dixon, W., & Symmons, D. (2005). Does early rheumatoid arthritis exist? Best Practice and Research Clinical Rheumatology, 19 (1), 37-53.
Smolen, J.S., & Aletaha, D. (2005). Challenges of predicting treatment response in patients with rheumatoid arthritis. Nat. Clin. Pract. Rheumatol., 1, 62-63.
Buitinga, L., Braakman-Jansen, L.M., Taal, E., & van de Laar, M.A. (2012). Worst-case future scenarios of patients with rheumatoid arthritis: a cross-sectional study. Rheumatology (Oxford), 51 (11), 2027-2033.
van Berlo, W.T., van de Wiel, H.B., Taal, E., Rasker, J.J., Weijmar Schultz, W.C., & van Rijswijk, M.H. (2011). Sexual function in married women with rheumatoid arthritis. Presse Medicale, 40, 12, 521.
Mojs, E., Ziarko, M., Kaczmarek, L., & Samborski, W. (2011). Anxiety level and its determinants in rheumatoid arthritis patients. Chirurgia narzadow ruchu i ortopedia polska, 76, 4, 219-224.
